Презентація "Особливості соціально-економічного розвитку України у другій половині 60-х-середині 80-х років"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Особливості соціально-економічного розвитку України у другій половині 60-х-середині 80-х років"
Слайд #1
Особливості соціально-економічного розвитку України у другій половині 60-х-середині 80-х років


Слайд #2
Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті отримало в літературі та публіцистиці не зовсім точну
назву «застою».


Слайд #3
Разом з тим два десятиріччя партапаратної диктатури характеризувалися досить-таки інтенсивними процесами в усіх сферах суспільного життя. Вони носили негативний характер, оскільки політичні, економічні й національно-культурні проблеми життя суспільства замовчувалися й заганялись у глибину.


Слайд #4
Деформації у суспільно-політичному житті, відверте ігнорування демократії з боку партійно-державної номенклатури, прорахунки в її соціально-економічній та політичній діяльності, не усвідомлення гостроти становища й невідкладності соціальних перемін;
нерішучість в практичних справах породжували благодушність і самозаспокоєність, кричуще розходження між декларативним проголошенням «розвинутого соціалізму» в Конституції СРСР 1977 р. і дійсністю.


Слайд #5


Слайд #6
Aктивно пропагувалася теза, що в суспільстві «розвинутого» або «зрілого» соціалізму поступово зникають майже всі соціальні відміни між людьми — класові, майнові, освітні і навіть національні.


Слайд #7


Слайд #8
На рубежі 60—70-х років спостерігалося певне підвищення добробуту народу внаслідок зростання виробництва у попередні роки і розпродажу національних природних багатств — нафти, газу, вугілля, лісу тощо. Проте якість життя залишалась низькою.


Слайд #9
Водночас дедалі ширшого розмаху набували приписки на виробництві, казнокрадство, хабарництво. Черги стали ганебною прикметою життя народу. Все це призвело до уповільнення темпів соціального поступу України, наростання кризових явищ.


Слайд #10
Інтенсивна експлуатація корисних копалин вичерпала найбільш багаті родовища. Особливо ускладнилися гірничо-геологічні умови видобутку вугілля


Слайд #11
Екологічна обстановка у республіці катастрофічно погіршилась після вибуху у квітні 1986 р. 4-го енергоблоку на Чорнобильській АЕС. Причиною цієї найбільшої в історії людства атомної катастрофи були низька якість проектування, виготовлення та обслуговування техніки. У 1990 р. Верховна Рада УРСР оголосила Україну зоною екологічного лиха.


Слайд #12
в 1965-1985 рр. соціальне становище українського суспільства однозначно покращувалося. Зросли доходи населення і його купівельна спроможність. Люди відчували реальний соціальний захист як на виробництві, так і в побуті. Стали звичними безкоштовна освіта і хоч на мінімальному рівні медична допомога, виховання дітей у дошкільних закладах й отримання комунального житла. Були створені умови для організації відпочинку та дозвілля людей. У театрах і кінотеатрах, екскурсійних поїздках вони мали можливість спілкуватися, задовольняти свої духовні і культурні потреби.
Разом з тим у соціальній сфері особливо на селі було ще багато невирішених проблем. Згортання курсу на ринкові умови господарювання та посилення адміністрування в управлінні суспільними процесами з початку 1970- х років, відірваність партійно-радянського керівництва, передусім вищого та обласного рівнів, від реального життя і потреб трудівників призвели до того, що в значної частини людей з’явились апатія, соціальне утриманство, бажання отримати від держави більше благ, ніж віддавати суспільству. За правління Л. Брежнєва, поряд з приписками та крадіжками на виробництві, стало процвітати серед партійно-радянської керівної ланки, у вищій школі, торгівлі хабарництво, казнокрадство, почали формуватись і зрощуватися з державним апаратом мафіозні структури. Особливо це стосувалось торгівлі та правоохоронних органів.
Потрібні були кардинальні дії для подолання цих та інших проблем у соціальній сфері, однак ідеологічні мотиви та власну вигоду партійно-радянське керівництво ставило вище від потреб, які диктувало суспільне життя.