Презентація "Велика Вітчизняна війна"

+4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Велика Вітчизняна війна"
Слайд #1
1941-1945 рр.
Велика Вітчизняна війна


Слайд #2
Велика Вітчизняна війна1941—1945pp.
визвольна війна радянського народу проти фашистської Німеччини та її союзників (Угорщини, Італії, Румунії, Фінляндії);
найважливіший етап Другої світової війни.
Підготовка війни з боку Німеччини:
Безпосередню підготовку до нападу на СРСР Німеччина почала в 1940 р. (план «Барбаросса»).
Німеччина планувала провести проти СРСР «блискавичну війну» («бліцкриг»).
Зусилля СРСР щодо створення системи колективної безпеки не увінчалися успіхом.


Слайд #3
Пакт про ненапад з Німеччиною (серпень 1939 р.)
дозволив відтягнути початок війни.
Однак:
підписані секретні протоколи були несумісні з нормами міжнародного права, підривали престиж країни;
обороноздатність країни була підірвана соціально-економічною політикою сталінського режиму, масовими репресіями, а також прорахунками у військовому будівництві та у визначенні вірогідних термінів початку війни; (головну відповідальність за це несуть Й. В. Сталін і його найближче оточення). 
Радянські війська не були повністю укомплектовані особовим складом, танками, літаками, автомобілями, інженерною технікою тощо; війська і командний склад мали низький рівень підготовки.


Слайд #4
Сили сторін до початку війни
Німеччина
191,5 дивізії:
5,5 млн. чоловік,
бл. 4,3 тис. танків і штурмових знарядь,
47,2 тис. гармат і мінометів,
бл. 5 тис. бойових літаків,
192 кораблі.
СРСР
187 дивізій:
бл. З млн. чоловік,
13,1 тис. танків,
38 тис. гармат і мінометів,
8,7 тис. бойових літаків.
на Північному, Балтійському і Чорноморському флотах:
182 кораблі,
1,4 тис. бойових літаків. 


Слайд #5
Напад на СРСР
22 червня 1941 р. фашистська Німеччина віроломно напала на СРСР.
Створивши значну перевагу, агресор прорвав оборону радянських військ, захопив стратегічну ініціативу і панування в повітрі.
Прикордонні битви і початковий період війни (до середини липня) призвели до поразки Червоної Армії.
Втрати СРСР:
850 тис. чоловік,
9,5 тис. гармат,
Більше 6 тис. танків,
бл. 3,5 тис. літаків;
у полон потрапило близько 1 млн чоловік.
Ворог окупував значну частину країни, просунувся углиб до 300— 600 км.


Слайд #6
Літньо-осіння кампанія 1941 р.
23 червня створена Ставка Головного Командування (з 8 серпня — Ставка Верховного Головнокомандування).
Вся повнота влади — у створеного 30 червня Державного Комітету Оборони СДКО.
8 серпня Й. В. Сталін став Верховним Головнокомандуючим.
Основними подіями літньо-осінньої кампанії 1941 р. були:
Смоленська битва,
оборона Ленінграда і початок його блокади,
військова катастрофа радянських військ в Україні,
оборона Одеси,
початок оборони Севастополя,
втрата Донбасу,
оборонний період Московської битви.
Червона Армія відступила на 850—1200 км, однак ворог був зупинений на основних напрямках під Ленінградом, Москвою і Ростовом й перейшов до оборони.


Слайд #7
Зимова кампанія 1941-42 рр.
почалася контрнаступом радянських військ на західному стратегічному напрямі:
наступ під Москвою,
Любанська, Ржевсько-Вяземська, Барвенковсько-Лозовська і десантна Керченсько-Феодосїйська операції;
ліквідація захоплення Москви і Північного Кавказу, звільнення території 10 областей, а також понад 60 міст.
Стратегія «бліцкригу» не виправдалася. Розгромлено бл. 50 ворожих дивізій.


Слайд #8
Літньо-осіння кампанія 1942 р.
Завдання:
повний розгром противника,
звільнення всієї територію країни.  
Основні військові події  на південно-західному напрямі:
поразка Кримського фронту,
військова катастрофа радянських військ у Харківській операції,
Воронезько-Ворошиловградська, Донбаська, Сталінградська оборонні операції,
битва на Північному Кавказі.
Наступальні операції на північно-західному напрямі:
Демянська,
Ржевсько-Сичевська.


Слайд #9
Літньо-осіння кампанія 1942 р.
Противник просунувся на 500— 650 км, вийшов до Волги, захопив частину перевалів Головного Кавказького хребта. На окупованій території: 42% населення, 1/3 валової продукції, більше 45% посівних площ.
Економіка переводилася на військові рейки. У східних районах країни перебазована велика кількість підприємств.
Вироблено:
У першому півріччі :
10 тис. літаків, 11 тис. танків, бл. 54 тис. Гармат.
У другому півріччі:
більше у 1,5 рази.


Слайд #10
Міжнародні договори
12 липня 1941 p. — Радянсько-англійська угода;
29 вересня - 1 жовтня 1941 p. — Московська конференція представників СРСР, США і Великобританії;
1 січня 1942 р. — Декларація 26 держав про воєнний союз країн, які боролися проти фашизму;
11 червня 1942 р. — радянсько-американська угода, де було оформлено ядро антигітлерівської коаліції.


Слайд #11
Зимова кампанія 1942-43 pp.
Головні воєнні події :
Сталінградська наступальна операція
Північнокавказька наступальні операція,
прорив блокади Ленінграда.
Червона Армія:
просунулася на захід на 600—700 км,
звільнила територію понад 480 км2,
розгромила 100 дивізій (40% сил ворога на радянсько-німецькому фронті).


Слайд #12
Літньо-осіння кампанія 1943 р.
У літньо-осінній кампанії 1943 р. вирішальною подією була Курська битва.
Важливу роль зіграли партизани (операція «Рейкова війна»).
У ході битви за Дніпро було:
звільнено 38 тис. населених пунктів, у т. ч. 160 міст;
із захопленням стратегічних плацдармів на Дніпрі створені умови для наступу в Білорусії,
партизани провели операцію «Концерт» з метою руйнування комунікацій ворога.
Здійснені Смоленська і Брянська наступальні операції,внаслідок яких Червоноармійці пройшли з боями до 500—1300 км, розгромивши 218 дивізій.
Проведена Тегеранська конференція (28 листопада — 1 грудня 1943 р.).


Слайд #13
Зимова кампанія 1943-44 рр.
Проведено наступ в Україні (10 одночасних і послідовних фронтових операцій, об'єднаних загальним задумом).
Завершено розгром групи армій «Південь».
Червона армія вийшла на кордон з Румунією і перенесла бойові дії на її територію.
Внаслідок таких опецій було звільнено відповідні території:
Ленінградсько-Новгородська наступальна операція(Ленінград)
Кримська операця (Крим)
Загальне просунення на захід на 250—450 км (бл. 300 тис. км2 території, вишовши на кордон з Чехословаччиною)
У червні 1944 р. союзники відкрили другий фронт у Франції, що погіршило військово-політичне становище Німеччини.


Слайд #14
Літньо-осіння кампанія 1944 р.
Білоруська, Сандомирська, Яссько-Кишинівська, Прибалтійська, Добреценська, Белградська, Будапештська та Петсамо-Кіркенеська наступальні операції,
звільнення Білорусії, України і Прибалтики (крім деяких районів Латвії), частково Чехословаччини,
примушення капітулювали Румунію та Угорщину,
звільнено від окупантів Радянське Заполяр'я і північні області Норвегії.


Слайд #15
Кампанії 1945 р.
4-11 лютого 1945 р. ( Ялта) - Кримська конференція керівників СРСР, Великобританії та США
Кампанія 1945 р.:
Східно-Прусська, Вісло-Одерська операції, завершення Будапештської, Померанської, Нижньосілезьої, Верхньосілезької, Карпатської, Віденської та Берлінської операцій
капітуляція фашистської Німеччини 8 травня 1945 року
На Берлінській конференції, що відбулася в липні-серпні, досягнута домовленість з питань післявоєнного устрою в Європі.
Кампанія проти Японії
9 серпня 1945 р. СРСР розпочав воєнні дії проти Японії.
У ході Маньчжурської операції було розгромлено Квантунську армію,звільнено Південний Сахалін і Курильські острови.
2 вересня 1945 р. Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію.


Слайд #16
Втрати у ході Великої Вітчизняної війни
Німеччини
втрати від 6 млн. до 13,7 млн. чоловік
розгромлено 607 дивізій
знищено 75% військової техніки.
СРСР
втрачено бл. 27 млн. чоловік:
11,3 млн. чоловік на фронті
4—5 млн. партизанів
бл. 6 млн. чоловік полонених
679 млрд. крб. матеріальних збитків


Слайд #17
День Перемоги (9 травня) відмічається щорічно як всенародне свято і день пам'яті про загиблих.


Слайд #18
Дякуємо за увагу