Презентація на тему «70-річчя визволення Харківщини від фашистських загарбників»

70-річчя визволення Харківщини від фашистських загарбників
Підготували
Учениці 10-А класу
Самойленко Олеся, Приймак Аліна
Харків-2013
Харківська гімназія №55

Напередодні війни населення Харкова, становило 902 312 жителів. До дня звільнення 23 серпня 1943 року в місті залишалося 180-190 тис. чоловік.

Як це було…
О 4.00 22 червня 1941 командувач підняв по тривозі частини гарнізону м. Харкова.
О 5.00 Маслов розкрив пакет з мобпланом.
О 7.00  вже доповідав про початок роботи по мобілізації людей і техніки.
О 16 годині голова облвиконкому П.Свінаренко розкрив конверт з планом мобілізації економіки області.

У серпні Харків наповнили біженці та поранені. Населення збільшилося з 900 тисяч до півтора мільйонів, з'явилися продовольчі труднощі та перебої з хлібом, розвинулася спекуляція.

16 липня над Харковом з'явився перший німецький літак-розвідник.З 20 липня німці літали над містом уже щодня.
Перший авіаналіт ввечері 27 липня застав зненацька. Повітряну тривогу оголосили вже в розпал бомбардування, але жертв і руйнувань тоді не було: бомби впали на міське кладовище на Пушкінській.

Маскувальні роботи велися в місті мляво, зі світломаскуванням справа йшла кепсько.

6 серпня німці здійснили другий авіаналіт, накривши бомбами ліву сторону проспекту Сталіна від площі Тевелєва до Харківського мосту.
14 серпня місто піддалося третьому бомбардуванню.

22 серпня 1941 близько 23.00 повідомили про наближення шістьох бомбардувальників.

31 серпня дев'ять бомбардувальників здійснили другий нічний наліт. Майже вся ліва сторона проспекту від площі Тевелєва до Харківського мосту була зметена бомбами: з 17 будинків залишилися шість. Жертв виявилося багато.

15 вересня 1941 німці завершили оточення основного угруповання радянських військ під Києвом. В обороні на полтавсько-харківському напрямі утворився стокілометровий розрив.

Доля Харкова висіла на волосині. 18 вересня гітлерівці взяли Полтаву.
20 вересня їх передові частини вийшли на Харківщину і зайняли Красноград.
20 жовтня 1941 передові підрозділи противника вийшли безпосередньо до найближчих околиць Харкова.
24 жовтня 1941 - чорна дата в житті міста. Для багатьох харків'ян ця дата стала дійсно "чорною".

14 грудня 1941 за наказом військового коменданта міста генерала Путкамера всіх євреїв в дводенний термін зобов'язали переселитися в район ХТЗ, де було організовано єврейське гетто.

Всього за 23 місяці окупації на території області було вбито 280 000 мирних жителів і 23 тисячі поранених і полонених радянських воїнів, близько 160 тисяч молодих людей відправлено в Німеччину. У Харкові близько 195 тисяч чоловік були замучені, розстріляні або задушені в «душогубках».

12 травня 1942. Початок Харківської операції – наступ радянських військ проти німецьких окупантів

У лютому 1943 Харків було перший раз звільнено силами Воронезького фронту під командуванням генерала Ф. І. Голікова. Однак після цього послідував контрнаступ німецьких військ у березні 1943 року, що  призвело до повторної здачі міста 15 березня.

641 день тривала окупація Харкова. Тільки з четвертої спроби, 23 серпня 1943 року, місто було остаточно звільнено.

У Книзі Пам'яті названо близько 190 тисяч прізвищ. До них слід додати померлих від голоду в період окупації, замучених у в'язницях і катівнях гестапо, розстріляних у Дробицькому Яру, померлих від виснаження на каторжних роботах у Німеччині, загиблих під час бомбардувань ворожої авіації і чотириразових боїв на вулицях міста мирних жителів. За приблизними підрахунками, ці втрати становлять близько 300 тисяч, тобто третину довоєнного населення міста.

У пам'ять про тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни, в лісопарку було споруджено Меморіал Слави.