Презентація "Київська держава за перших князів"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Київська держава за перших князів"
Слайд #1
Київська держава за перших князів


Слайд #2
План
Походження назви Русь.
Князювання Аскольда.
Правління Олега.
Князь Ігор.


Слайд #3


Слайд #4


Слайд #5
Походження назви Русь-Україна
"Русь", "Руська земля“
вживається для визначення
територій Київщини,
Чернігівщини, Переяславщини
(землі полян, сіверян І древлян).
Назву "Русь", "руси", "русичі"
одержали племена, котрі мешкали
на берегах річок Рось, Росава,
Роставиця, Роска та ін.
Термін "Русь", "Руська земля"
літописи ХІІ-ХІІІ ст.
відносять до всієї території
Київської Русі.
Україна - назва, що означає
поняття "край", "земля".
Уперше вживається
у Київському літописі 1187 р.
щодо Переяславської землі.
Територія України - основа
держави
Київська Русь ІХ-ХІІ ст.


Слайд #6
2. Князювання Аскольда
На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство.
За своєю територією воно було досить невеликим і охоплювало, головним чином, полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра.


Слайд #7
Постать в історії
Князь Аскольд (? — 882) уславився своїми воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій руського флоту князя Аскольда під мурами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, візантійський імператор був змушений погодитися на укладання з ними угоди і сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».


Слайд #8
Особливості правління
За літописними відомостями володів полянами і намагався підпорядкувати владі Києва племінні князівства деревлян, сіверян, уличів, полочан та кривичів
Після походу на Константинополь охрестився і здійснив у 860-х рр. перше хрещення Русі
Звільнив полян від сплати данини хозарам


Слайд #9
Походи проти Візантії у 866 і 874 рр.; завершилися поразкою
У 860 р. здійснив успішний морський похід проти столиці Візантії Константинополя, у якому брали участь близько 6—8 тис. воїнів
Загинув 882 р., ймовірно, унаслідок змови язичницької знаті, незадоволеної прагненням князя запровадити християнство


Слайд #10
Прибуття Аскольда і Діра до Константинополю. Малюнок із літопису.


Слайд #11


Слайд #12
Значення діяльності
Київське князівство досягло розквіту та міжнародного визнання.
Перетворилося на етнокультурний, політичний і соціальний осередок, навколо якого наприкінці IХ ст. сформувалася загальноруська держава


Слайд #13
3. Правління Олега
Вбивство Аскольда новгородцями


Слайд #14


Слайд #15
Убивство Аскольда й утвердження Олега в Києві. Малюнок із літопису


Слайд #16
Аскольдова могила (Київ, сучасний вигляд)


Слайд #17
Князь Олег


Слайд #18
Особливості правління
Розпочав правління зі створення у племінних князівствах опорних пунктів центральної влади і визначення порядку стягнення з них данини
Збільшив територію своєї держави за рахунок земель племен неслов’янського походження (меря, весь, чудь)
Правив на Русі від імені сина Рюріка Ігоря. Послугувався титулом «Великий князь руський». Від цього часу бере початок династія Рюриковичів


Слайд #19
Князь Рюрик


Слайд #20
Уклав мирну угоду з варягами, унаслідок якої київські князі протягом тривалого часу залучали до своїх воєнних походів варязькі дружини
Послідовно і наполегливо підпорядковував Києву східнослов’янські племінні князівства: деревлян, сіверян, радимичів, словенів і кривичів. Досяг згоди про союзницькі відносини з білими хорватами, тиверцями і волинянами


Слайд #21
Полюддя (фрагмент картини К. Лебедєва).


Слайд #22
Організовував опір угорським племенам, які в 893—896 рр. пройшли повз Києва, подолали Карпатські гори і переселилися у Середнє Подунав’я
За арабськими джерелами здійснив кілька походів на південно-західне узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфату
Здійснив два переможні морські походи на Константинополь (907 та 911 рр.) Домігся від Візантії вигідного для Русі мирного договору (911 р.)


Слайд #23
Похід Олега на Царгород. Малюнок з літопису


Слайд #24
Похід Олега на Константинополь у 907 р. Мініатюра з літопису.


Слайд #25
Олег прибиває свій щит на воротах Константинополя.


Слайд #26
Значення діяльності
Об’єднав Північну Русь з Південною, що ознаменувало початок створення загальноруської державності
Сприяв перетворенню Київської Русі на централізовану державу
Зміцнив військову могутність своєї держави, що дозволило Русі активізувати зовнішньополітичну діяльність
Здійснював збирання і консолідацію східнослов’янських земель навколо Києва


Слайд #27
В. Васнецов. Прощання князя Олега з конем.


Слайд #28
4. Князь Ігор
Після смерті Олега князювати на Русі почав син Рюрика — Ігор


Слайд #29
Особливості правління
Відновив владу над деревлянами та уличами
Продовжував воєнні походи на Візантію. Похід 941 р. завершився поразкою. До участі в поході 943 р. князь Ігор залучив величезні сили. Проте до битви справа не дійшла. Візантійці погодилися підписати нову угоду, що підтверджувала основні торговельні інтереси Русі


Слайд #30
Князь ігор перед ідолом Перуна після походу на Константинополь


Слайд #31
Намагався обмежити вплив варягів, які продовжували займати керівні позиції в дружині князя
Здійснив похід на Закавказзя (944 р.) проти войовничих горців, які були союзниками Візантії. Завершився великим успіхом. Русичі оволоділи багатими містами Дербентом і Бердаа
Уклав мир з кочовиками-печенігами, які 915 р. вперше з’явилися біля південних кордонів Русі. Печеніги відкочували до Дунаю. Проте в 920-х рр. вони порушили кордони Русі, що викликало війни Ігоря з цими племенами


Слайд #32


Слайд #33
В.Суриков Княгиня Ольга зустрічає тіло князя Ігоря (ескіз)