Презентація "Культурне життя України у другій половині 19 ст"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Культурне життя України у другій половині 19 ст"
Слайд #1
Презентація на тему:Культурне життя України у другій половині 19 ст.(живопис, скульптура, музеї).
Підготувала:учениця 9-А класу
Білівської гімназії
Гуцева Катерина


Слайд #2
Живопис


Слайд #3
Визначне місце в українському мистецтві належало живопису.Розвиток побутового мистецтва пов’язаний з творчістю послідовників Т.Шевченка-Лева Жемчужникова(1828-1912), Івана Соколова(1823-1910), Костянтина Трутовського(1826-1893).
Видатним майстром побутового жанру був Микола Пимоненко. Більшість його робіт, написаних на теми селянського життя, відрізняються щирістю, емоційністю, високою живописною майстерністю: «Святочні ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів», «Свати», «Жнива», «По воду», «Ярмарок», інші. Пимоненко — автор близько 715 картин і малюнків. Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж, заснував у Києві художню школу.


Слайд #4
Чималий вклад у розвиток побутового жанру зробили:
Киріа́к Костянти́нович Костанді́ — український маляр грецького походження. Академік Петербурзької академії мистецтв (1907). Член товариства передвижників від 1897. Член-засновник Товариства південноросійських художників, 1902—1921 — його голова. Після його смерті деякий час (1922—1929) це було товариства імені Костанді. Костанді створив картини побутового жанру, зображував побутові мотиви на пейзажному тлі, здебільшого Одеси та її околиць, малював пейзажі, писав також портрети:«У хворого товариша» (1884).
«В люди» (1885).
«Гуси» (1888).
«Старенькі» (1891).
Архи́п Іва́нович Куї́нджі — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу. Найвизначніші твори:
«Березовий гай», «Чумацький шлях».


Слайд #5
Киріа́к Костянти́нович Костанді́ Архи́п Іва́нович Куї́нджі


Слайд #6
Ліричністю і глибиною зображення вирізнялися картини Корнила Устияновича
Корни́ло Микола́йович Устияно́вич— український маляр представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист, син о. Миколи Устияновича. Устиянович створив близько 40 портретів; низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», тощо). У селі Вовків на території музею–садиби нині встановлено пам’ятник Корнилу Устияновичу.


Слайд #7
“Шевченко на засланні”


Слайд #8
Загальновизначним майстром пензля був Микола Ярошенко
Мико́ла Олекса́ндрович Яроше́нко — український маляр-жанрист, за званням військ. ген.-майор. Ярошенко — активний член і один з визначніших представників товариства «Передвижників», постійний учасник (з 1878) його пересувних виставок. Як портретист Ярошенко створив цілу ґалерію портретів визначних людей культури, в тому числі М. Ґе, В. Короленка, В. Соловйова. Визначніші твори Ярошенка: «Кочегар», «В'язень», «Студент», «Курсистка», «Старе й молоде», «Причини невідомі».


Слайд #9
«Портрет художника Миколи Миколайовича Ге» «На гойдалці»


Слайд #10
Скульптура


Слайд #11
Нові риси з'явилися у скульптурному мистецтві.
Леонід Володимирович Позен — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1894 року). Автор пам'ятника Івану Котляревському (відкритий в 1903 році) і пам'ятника Миколі Гоголю (виконаний в 1913 році, встановлений у 1934) у Полтаві. Виконав для Полтавської школи імені Івана Котляревського скульптурне погруддя українського письменника.


Слайд #12
Пам'ятник Івану Котляревському у Полтаві Пам'ятник Миколі Гоголю у Полтаві


Слайд #13
Пам'ятник Богданові Хмельницькому
Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькому заводі Берда було відлито статую (проект Микешина у металі реалізували П. Веліонський та А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту.


Слайд #14
Фото початку ХХ ст. Сучасний вигляд пам'ятника


Слайд #15
Ск. Мартос Іван Петрович. Пам'ятник дюку Рішельє в Одесі, 1828 р. Пам'ятник Івану Харитоненку в Сумах


Слайд #16
Музеї


Слайд #17
Перші музеї в Україні з’явилися на початку 19 століття в Миколаєві (1806), Феодосії (1811), Одесі (1825) та Києві (1835). Основні фонди цих музеїв складали матеріали археологічних знахідок.
У кінці 19 – на початку 20 століття були відкриті історичні й природничі музеї в Херсоні, Львові, Чернігові й Полтаві. Трохи пізніше були засновані художні музеї у Харкові, Львові, Одесі та Феодосії.
Зараз в Україні створені і діють і «незвичайні» музеї. Серед них музей партизанської слави в катакомбах на Одещині, музей лісу і сплаву в Карпатах, музей підків у Львові, музей бджільництва на Полтавщині.
Музеї зберігають, вивчають і збирають пам’ятки культури, різноманітні колекції, старовинні речі. Вони є невичерпними джерелами інформації про історію, традиції, побут та культуру нашої рідної землі.


Слайд #18
Перший музей у 1825 р. заснувало Одеське товариство історії і старожитностей. Пам'ятки козацько-гетьманської доби склали основу музейного осередку в Києві, який започаткували при університеті майже відразу після його відкриття.
Комплексний історичний музей України з'явився у 1888р. У Києві. Він мав відділення археології, історії, , нумізматики, етнографії, художніх промислів, мистецтва, а також старого Києва.


Слайд #19
Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського
Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського — державний обласний музей у місті Чернігові (Україна); один з найдавніших історичних музеїв держави; значний науковий і культурно-просвітницький осередок міста, регіону та країни. Чернігівський історичний музей заснований у 1896 році — 14 (26) листопада урочисто відкрито Чернігівську губернську вчену архівну комісію та її історичний музей, а наприкінці року губернська земська управа одержала заяву В. В. Тарновського, в якій відомий громадський діяч, колекціонер і меценат пропонував земству прийняти в дарунок колекцію старожитностей і створити на її основі музей.


Слайд #20
Кінець:))