Презентація "Індустріалізація радянської України"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Індустріалізація радянської України"
Слайд #1
Індустріалізація радянської України


Слайд #2
У грудні 1925 року відбувся ХІV з’їзд ВКП(б) який проголосив курс країни на індустріалізацію. У грудні 1927 року ХV з’їзд партії підкреслив необхідність прискорення індустріалізації.


Слайд #3
Джерелами індустріалізації в СРСР стали:
• Пріоритетне фінансування галузей важкої промисловості за рахунок легкої та харчової
• Продаж сільськогосподарської продукції та сировини й одержання валюти для індустріалізації
• Усебічне застосування командно-адміністративних важелів управління народним господарством і державою
• Використання безкоштовної праці сталінських таборів
• Розростання соціалістичного змагання в усіх галузях народного господарства.


Слайд #4
Завдання сталінської індустріалізації:
• Перетворити аграрну країну на могутню індустріальну державу
• Здобути техніко-економічну залежність СРСР
• Забезпечити всебічну обороноздатність Радянського Союзу, перетворити його на могутню державу світу.


Слайд #5
Перша п’ятирічка
Про перший п'ятирічний план ( 1 жовтня 1928 - 1 жовтня 1933) було заявлено на XVI конференції ВКП (б) (квітень 1929 р.) як про комплекс ретельно продуманих і реальних завдань. Цей план, відразу після його затвердження V з'їздом Рад СРСР у травні 1929 р., дав підстави для проведення державою цілого ряду заходів економічного, політичного, організаційного і ідеологічного характеру, що прославило індустріалізацію в статус концепції, епоху " великого перелому "


Слайд #6
Використовуючи засоби масової інформації керівництво СРСР пропагувало масову мобілізацію населення на підтримку індустріалізації . Комсомольці в особливості сприйняли її з ентузіазмом. Мільйони людей самовіддано, майже вручну, будували сотні заводів, електростанцій, прокладали залізні дороги, метро. Часто доводилося працювати у три зміни. У 1930 р. було розгорнуто будівництво близько 1500 об'єктів, з яких 50 поглинали майже половину всіх капіталовкладень


Слайд #7
Особлива увага приділялася сільському господарству. Завдяки розвитку вітчизняного тракторобудування, в 1932 р. СРСР відмовився від ввезення тракторів за кордону, а в 1934 р. Кіровський завод у Ленінграді приступив до випуску просапної трактора "Універсал", який став першим вітчизняним трактором, експортованим за кордон. За десять передвоєнних років було випущено близько 700 тис. тракторів, що склало 40% від їх світового виробництва


Слайд #8
Перша п'ятирічка була пов'язана зі стрімкою урбанізацією. Міська робоча сила збільшилася на 12,5 мільйонів чоловік, з яких 8,5 мільйонів було з сіл. Процес продовжував йти в протягом декількох десятиліть.

В кінці 1932 р. було оголошено про успішне і дострокове виконання першої п'ятирічки за чотири роки і три місяці


Слайд #9
Друга п’ятирічка
Друга п'ятирічка: 1933-1937. Директиви до її складання подала XVII конференція ВКП(б) 1932, а затвердив її XVII з'їзд ВКП(б) 1934. На відміну від першої, друга п'ятирічка для УРСР була опрацьована й затверджена у Москві.


Слайд #10
Держплан УРСР опублікував офіційну статтю «Напрям і орієнтовні ліміти розвитку народного господарства УРСР» у журналі «Господарство України». Ні КП(б)У, ні уряд УРСР цієї п'ятирічки не затверджували.
Головними «ланками» у ній було завершення будівництва Урало-Кузнецького комбінату, автомобільної й авіаційної промисловості навколо Москви, кораблебудування у Ленінграді, стали до ладу «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь».
За офіційними даними, вся металообробна промисловість в РРФСР зросла у 3 рази, а в УРСР лише у 2,6 рази.


Слайд #11
Висновок
Тривала криза у сільському господарстві, на транспорті й у металургії.
Відбувся значний поступ у вишколі робітничих та технічних кадрів.
З 1935 — 36 рр. вперше перестав знижуватися й дещо збільшився життєвий стандарт.
Друга п'ятирічка була взагалі виконана краще, ніж перша, хоч 1937 план був значно недовиконаний через терор.


Слайд #12
Третя п’ятирічка
Третя п'ятирічка: 1938-42. Цю п'ятирічку як для всього СРСР, так і для України затвердив XVIII з'їзд ВКП(б) 1939.
Головним завданням третьої п'ятирічки було проголошено випередження головних капіталістичних країн за продукцією на душу населення. Це завдання було не реальне.


Слайд #13
Виконання ІІІ-пятирічки
У зв'язку з небезпекою війни значні ресурси були переключені на модернізацію озброєння та на розвиток воєнної промисловості, головним чином на сході СРСР.
В Україні головними «ланками» п'ятирічки були вугільна промисловість, металургія, продукція труб, верстатів, а також літаків, танків та воєнного флоту.
Темпа розвитку промисловості в роки третьої п'ятирічки не відставали від запланованих.


Слайд #14
Наприкінці грудня 1938 р. ЦК ВКП(б),РНК СРСР разом із профспілками прийняли спільну постанову «Про заходи щодо впорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування та боротьбу із зловживаннями в цій справі», якою запроваджувалась єдина трудова книжка.
 


Слайд #15
Провали й досягнення першої п’ятирічки
Під час підсумків першої п’ятирічки Політбюро заборонило всім відомствам друкувати цифрові дані. Натуральних показників не наводилось.
В умовах інфляції зросли ціни на всі види промислові продукції.
П’ятирічний план передбачав збільшення виплавки чавуну і видобутку вугілля.
В Україні використано було 20% капіталовкладень СРСР
1 травня 1932 р. запрацювала найбільша в Європі гідроелектростанція - Дніпрогес. На той час уже діяли електростанції: Криворізька, Київська й Харківська. У Донбасі почали діяти 53 нові шахти. Збудовано 12 доменних печей і 24 мартенівських печей.


Слайд #16
Підсумки другої п’ятирічки
У перші роки п’ятирічки запрацювали: Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь.
Особливістю другої п’ятирічки був швидкий розвиток легкої та харчової промисловості.


Слайд #17
Підсумки виконання до воєнних п’ятирічок
В Україні було збудовано сім промислових гігантів-новобудов: Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь, Дніпрогес, Дніпровський алюмінієвий, Краматорський машинобудівний і Харківський тракторний заводи.
У роки довоєнних п’ятирічок мало що змінилось і в географії української промисловості. Приріст виробництва відбувався в промислових центрах- Донбасі, Придніпров’ї і у Харкові, Одесі та Києві.