Презентація "Історичні землі України"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Історичні землі України"
Слайд #1
Презентація на тему: “Історичні землі України”

підготував
учень 10 класу
ЛСШ № 69
Ферій Ярослав


Слайд #2


Слайд #3
Українська етнічна територія в закарпатській Румунії. Межує з українським Закарпаттям. Терторія площею 0.7 тис кв км на лівобережжі р Тиси, на південний схід від м. Сігет у Румунії. Заселена у 5 ст. нашої ери племенами Білих Хорватів.
Марамарощина


Слайд #4
Українська діаспора в Румунії


Слайд #5
При довгих роках румунізації на території Мараморощини досі зберігається українська мова і в місті Сигіт діє український ліцей. Майже все населення краю можна назвати нащадками українців, але знають про свої українські корені мало.


Слайд #6
Перемишльщина
Перемишльська земля займала північно-західну частину Руського воєводства, створеного королівською Польщею на захоплених в кінці  14 ст. землях Галицького князівства.
Після остаточного оформлення вона займала обширну територію у 13037 км² в басейнах рік Стрия, Дністра та Сяну.


Слайд #7
Рівно 150 років тому в Україну прибув перший поїзд. Чотири вагони з назвою "Ярослав" приїхали з польського Перемишля до Австро-Угорського Львова. Це була гілка, яка вела зі столиці - Відня - до східного кордону Австро-Угорщини. Близько 800 кілометрів залізниці австрійські інженери проклали всього за два роки. Прибуття першого поїзда до Львова стало технічним проривом. А подивитися на диво техніки зібралися не лише львів'яни, а й жителі навколишніх містечок.
Перший поїзд прибув до Львова 4 листопада 1861 року.


Слайд #8
Підляшшя
Та

Холмщина


Слайд #9
Хо́лмщина (також Холмська Русь, Забужжя, Забузька Русь, Холмська земля) — історико-географічна область Русі, розташована на захід від середини Бугу. На зах. межує з польською Люблінщиною, на сх. З Волинню, на півн. З Підляшшям, на півдні з Галичиною. За межу між Холмщиною і Підляшшям можна вважати колишню межу між Селецькою і Люблінською губерніями. Територія Холмщини в межах Холмської губернії. охоплювала 6 572 км², (повіти Холмський, Грубешівський, Томашівський, Костянтинівський; чисельність мешканців (на 1931) 720000.
Підляшшя — історико-етнографічна область, що займає територію між Холмщиною на півдні, рікою Нарвою на півночі, Мазовією (Польща) на заході та Волинню і Поліссям на сході. Згідно з поділом І Речі Посполитої ділилась на три повіти і входила до Руських воєводств Малопольської провінції. Разом з Холмщиною, Посянням та Лемківщиною входить сьогодні до складу Польщі


Слайд #10
Найбільші міста Підляшшя: Дорогичин, Більськ, Мельник та інші.
У 1253 в Дорогичині коронувався Данило Галицький.


Слайд #11
Українці цього регіону
плекають народні традиції


Слайд #12
Стародубщина — найпівнічніша з українських історичних земель. Зараз це південно-західна частина Брянської області Росії. Історичний центр — місто Стародуб.
Історично Стародубщина є складовою частиною Черніговсько-Сіверської землі. Місто Стародуб було засновано у 1096 році, а у 12-му — на поч. 13 століття виокремлюється Стародубське удільне князівство. У 1239 Стародуб зруйнували монголо-татари. З 14 ст. Стародубщина у складі Великого князівства Литовського.
Стародубщина


Слайд #13
З кінця 1650-х у стародубські ліси стали втікати з Росії старообрядники. За часів Петра I приплив старовірів у ці краї посилився. Поступово один із двох повітів, що складали Стародубщину, Новозибківський, став практично російським.
Стародубський степ


Слайд #14
Річка Іпуть. Суразький район.
Річка Іпуть. Суразький район.
Куточок Стародубщини.


Слайд #15
Козацька церква часів гетьмана Мазепи. Село Старий Ропськ.


Слайд #16
Пряшівщина
Українська Пряшівщина, за винятком найбільше на схід висуненої прилеглої до УРСР частини, являє собою смугу до 150 км довжиною, шириною лише на 10-40 км. До 1945 р. північна частина Пряшівщини межувала з Лемківщиною у складі  Польщі.Після виселення лемків українська частина Пряшівщини — це вузький клин між словацькою та польською етнічною територіями. Після турецької окупації нижньої і центральної Угорщини вся Пряшівщина залишилася в складі Габсбурзької імперії, але на початку 17 ст. південна частина Земплинської жупи відійшла на півсторіччя до турків.Через Пряшів, Сабинів і Бардіїв проходили важливі торговельні шляхи з Угорщини до Польщі і на Русь.


Слайд #17


Слайд #18


Слайд #19
Берестейщина 
Берестейщина — український етнокультурний регіон у складі сучасної Республіки Білорусь, частина Західного Полісся.
Охоплює Березівський, Берестейський, Дрогичинський, Жабинківський, Кам'янецький, Кобринський, Малоритський, Пінський,Янівський (Івановський) райони Берестейської області цілком, Івацевицький, Лунинецький район, Пружанський, Столінський — частково.
Площа регіону — 19,8 тис. км2.


Слайд #20
Ле́мківщина, також Лемковина (лем. Лемковина, польські Łemkowszczyzna) — українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемки
Ле́мківщина


Слайд #21
Розташована в українських Карпатах (по обох схилах Сх. Бескидів) між ріками Сяном і Попрадом у межах сучасної Польщі, та на північний захід від ріки Уж у Закарпатті до ріки Попрад у Словаччині. Загальна площа бл. 3,500 км2.


Слайд #22
Лемківщина та сучасність
Лемківська Ватра — найбільший щорічний лемківський етнографічний фестиваль, який об’єднує перед усім лемківське середовище з цілого світу. Організатор — Об'єднання лемків. Місце проведення — с. Ждиня, Польща.

Перша Ватра відбулася 25 липня 1982 року і від того часу, безперервно, на третьому або четвертому тижні липня в селі Ждиня (пол. Zdynia) (горлицький повіт, малопольське воєводство), при полум’ї ватри зустрічаються люди, які стараються культивувати традиції і зберігати рідну культуру, співом, танцем чи словом.
Кожного року ватряну сцену відвідує приблизно 50 колективів з Польщі, України, Словаччини, Канади та інших країн.


Слайд #23
Дякую за увагу!