Презентація "Заснування Гетьманщини"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Заснування Гетьманщини"
Слайд #1
Заснування Української козацької держави - Гетьманщини


Слайд #2
Завдання уроку
Визначити політичний та адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини;
Визначити соціально – економічні зміни на українських землях в ході національно – визвольної війни;
Встановлювати причинно – наслідкові зв”язки, працювати з історичним матеріалом, аналізувати та узагальнювати його;


Слайд #3
План вивчення
Державна влада Гетьманщини.
Адміністративно – територіальний устрій.
Збройні сили.
Фінансова та судова системи.
Соціально – економічне життя Гетьманщини


Слайд #4
Опорні поняття і дати
Опорні поняття:
Гетьманщина;
універсал
Опорні дати:
1649 р. – створення Української козацької держави


Слайд #5
Актуалізація опорних знань
Які найголовніші досягнення національно – визвольної війни 1648 – 1649 років можна виділити?
Що таке автономія?
Яке історичне значення Зборівського мирного договору?
Яке найголовніше завдання постало перед Б.Хмельницьким після здобуття автономії?


Слайд #6
Чому історики, оцінюючи роль Б.Хмельницького в тогочасних подіях, переконані, що найвартіснішою є державотворча діяльність гетьмана?


Слайд #7
Назва держави
Офіційна назва Української козацької держави – ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ.
Неофіційно її називали ГЕТЬМАНЩИНОЮ
( на чолі держави знаходився гетьман).
Сучасні історики називають її:
УКРАЇНСЬКОЮ КОЗАЦЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ;
ГЕТЬМАНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ


Слайд #8
Територія держави
Показати територію козацької України за Зборівським миром?
З яких територій складалася територія козацької України?
Яке місто стало столицею України?
Яку модель політичного устрою козацької України могла бути взята за основу?


Слайд #9
Політичний устрій Гетьманщини
ГЕНЕРАЛЬНА ( військова ) РАДА
найвищий законодавчий орган держави
ГЕТЬМАН
Генеральний уряд
Старшинська рада
військова,
судова,
адміністративна
влада
скликав Генеральну і старшинську ради
видавав універсали
брав участь у судочинстві
керував фінансами
здійснював зовнішню політику
керував військом
Генеральна старшина
полковники
Розглядали питання війни і миру;
адміністративні, господарські, правові питання
Генеральний писар
Генеральні судді
Генеральний обозний
Генеральний підскарбій
Генеральна старшина ( осавули, хорунжий, бунчужний, наказний гетьман )


Слайд #10
Проаналізуйте на с.135 підручника уривок з наказу гетьмана Б.Хмельницького і визначте:
Про які особливості влади гетьмана свідчить наведений уривок?
Порівняйте текст наказу з висловлюванням Антона Ждановича, що “всі супроти гетьмана говорити не сміли; а хто б і промовив – той би живим не був”.


Слайд #11
Адміністративно – територіальний устрій.
Проаналізуйте текст підручника ( п.2 § 18) і визначте:
Який принцип було покладено в основу адміністративно – територіального устрою держави?
Скільки полків було створено ?
Заповніть схему “Адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини”
Адміністративно – територіальний устрій Гетьманщини


Слайд #12
“ А тепер у нас за ласкою Божою … тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає. Боже дай, здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорозького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю” .
Про які зміни в управлінні на українських землях повідомляє автор листа?
З листа сотника Пилипа Уманця до севського воєводи
( початок 50-х років XVII століття)


Слайд #13
Збройні сили.
16 полків
сотня
сотня
сотня
ПОЛК
Збройні сили нараховували понад 100 тис. чоловік.
Основа організації збройних сил – полково – сотенний територіальний принцип.
Ядро збройних сил – реєстрове та запорозьке козацтво.
Основу збройних сил становила піхота.
Створення козацької кінноти та артилерії.
Підрозділи – розвідки, фортифікаційної та прикордонної служб, загони варти.
Забезпеченням армії займали спеціальні підрозділи.
до 5 тис. чоловік


Слайд #14
Фінансова та судова системи.
Фінансова система:
Гроші: польські, турецькі, московські.
Джерела доходів:
- земля;
- плата за оренду;
- загальні податки;
- доходи від торгівлі.
Генеральний суд
полковий суд
сотенний суд
Міський
суд
Церковний суд


Слайд #15
Соціально – економічне життя Гетьманщини
Економічні:
Ліквідація кріпацтва;
Ліквідація магнатського та шляхетського землеволодіння;
Ліквідація фільварково – панщинної системи господарювання;
Зміцнення гетьманського та старшинського землеволодіння;
Формування господарства фермерського типу
Соціальні:
Скасування шляхетсько – магнатського стану;
Козацтво – привілейований стан українського суспільства;
Продовження процесу показачення населення;
Православ”я – державна релігія;
Запровадження звичаєвого права, а в містах магдебурзького
З М І Н И


Слайд #16
Закріплення
Чому історики, оцінюючи роль Б.Хмельницького в тогочасних подіях, переконані, що найвартіснішою є державотворча діяльність гетьмана?