Презентація "Українська художня культура ХХ ст"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Українська художня культура ХХ ст"
Слайд #1
Презентація
на тему:
Українська художня культура ХХ ст.


Підготувала:
Білаш Іванна


Слайд #2
Історичні обставини розвитку української художньої культури
У перший період, особливо з другого десятиріччя XX ст., яскраво позначаються новітні тенденції в розвитку української культури, яка, спираючись на фундамент класичних надбань XIX ст. прагне до новаторства і європеїзації.
У творчості І. Франка, Л. Українки,
М. Коцюбинського, О. Кобилянської,
В. Винниченка очевидне прагнення йти в руслі провідних надбань європейського новаторства.


Слайд #3
Національно-культурне відродження
За словами І.Франка, нова генерація прагнула "цілком модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу".
Дістають визнання –
М. Яцків, Г. Чупринка,
Б. Лепкий, М. Рильський,
П. Тичина.


Слайд #4
Живопис і графіка
Портрет невідомої
Біле і чорне. Панно
Жовта квітка
Михайло Жук
Фотопортрет
Портрет
Богдана
Лепкого


Слайд #5
Яскраві особистості європейського рівня постають у цей час в українському мистецтві
Олена Кульчицька (1877-1967) - вихованка віденської художньої школи, вона прекрасно володіла технікою олійного живопису, гравюри.
Іван Труш (1869-1941) - представник імпресіонізму, картини здебільшого присвячені природі та людям Закарпаття.
Олександр Мурашко (1875-1919) - засвоїв традицію реалізму, про що говорить картина "Похорон Кошового".


Слайд #6
Робота О.Мурашка “Селянська родина” відображає традицію реалізму


Слайд #7
Картина І. Труша “Соняшники”
представляє імпресіонізм


Слайд #8
Олекса Новаківський
Азалія
Рання весна
Довбуш – володар гір
Гірський пейзаж
Мертва природа


Слайд #9
МАНЕВИЧ
Абрам Аншелович
Зимовий пейзаж.
Околиця Києва.
Пейзаж з будинками
Пейзаж - Сільський пейзаж


Слайд #10
Одним із найталановитіших графіків Європи всього XX ст. вважається
Георгій Нарбут (1886-1920).
Нарбут - творець українського національного стилю у графіці . У роки радянської влади творчість Нарбута замовчувалася.
Національно-культурне відродження


Слайд #11
Георгій Іванович Нарбут
Ілюстрація до байки І. А. Крилова
«Стрекоза и Муравей» (1912)
Алегорія «1914 рік»
Ілюстрація
«Енеїди« І. Котляревського
Куліш город
До поеми “Пісня про
Роланда”


Слайд #12
Обкладинки книжок
Ілюстрація
"Української абетки"
Проекти поштових марок УНР, створені Г.Нарбутом


Слайд #13
Олександр Архипенко (1887-1964) – закінчив рисувальну школу
О. Мурашка, у 1908 р. переїхав до Парижа, а згодом до Нью-Йорка, де здобув всесвітню славу скульптора-кубіста.
Національно-культурне відродження


Слайд #14
Скульптора-кубіста
Олександра Архипенка
“Материнство”


Слайд #15
авангард
Новаторський напрям у художній культурі ХХ ст., для якого
характерні прагнення докорінно оновити художню практику, пошук нових, незвичних засобів вираження
форми і змісту творів.
Особливістю авангарду є не тільки прагнення до розриву з
художньою традицією минулого, її образною системою та
виражальними засобами, але й активний, революціонізу -
ючий суспільство протест, який потребує переоцінки
духовних цінностей та нового сприйняття і бачення світу.
Основні течії
кубізм, експресіонізм, абстракціонізм, футуризм, конструктивізм/
 


Слайд #16
Авангардне мистецтво представляли Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Казимир Малевич.
Богомазов- художник-кубофутурист.
Малевич - один із основоположників супрематизму.
Бойчук - створив новий напрямок у монументальному мистецтві – неовізантизм.
Авангардне мистецтво


Слайд #17
Робота Малевича - засновника супрематизму
“Чорний квадрат”


Слайд #18
К. Малевич. Прибирання ржі


Слайд #19
Давид Бурлюк. Прихід Весни та Літа. 1914 р.


Слайд #20
Школа українських
монументалістів

Михайло Бойчук
Тимофій Бойчук
Софія Налепинська-Бойчук
Василь Седляр
Іван Падалка
Пошуки сучасного стилю вітчизняного мистецтва,
втілення національних традицій.
Найважливіша роль серед засобів художньої мови
відводилась лінії.
Монументальні розписи бойчуківців:
- Луцькі казарми у Києві;
- санаторій поблизу Одеси;
- Червонозаводський театр у Харкові.
В 1937 році бойчуківці були розстріляні.
Послідовники:
Оксана Павленко, Олексій Кравченко,
Ярослава Музика, Микола Федюк,
Олександр Довгаль, Григорій Синиця.


Слайд #21
Піднесення охоплює також сферу українського музичного та театрального мистецтва.
В 1904 р. М. Лисенко започаткував у Києві музично-драматичну школу.
Українське театральне мистецтва
М. Лисенко


Слайд #22
З 1907 р. в Києві почав діяти перший стаціонарний український театр
М. Садовського;
В 1915 р. організував І.Мар'яненко Товариство українських акторів;
Почали діяти численні театри і трупи як в Наддніпрянській Україні так і в Галичині.
Українське театральне мистецтва


Слайд #23
"Поворотом до Європи" оголошує головний напрям своєї творчої діяльності видатний режисер-новатор Лесь Курбас (1887-1937).
У "Молодому театрі" (1916) вівся інтенсивний пошук нових експресивних засобів сценічної дії, яка відбивала б ритм сучасної епохи.
Театр
У 1922 р. створений театр “Березіль” .


Слайд #24
В 1922 р. в Харкові під керівництвом С.Пилипенка організовано спілку селянських письменників "Плуг", активістами якої були А. Головко, О.Копиленко, П. Панч, В. Минко.
В 1923 р. В. Еллан-Блакитний організував спілку пролетарських письменників "Гарт" до якої входили М. Йогансен, В. Сосюра, П. Тичина, М.Хвильовий.
Розвиток літератури


Слайд #25
Одним з найвидатніших літературних об'єднань 20-х років є ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) створене у 1925р.
До її складу увійшла блискуча плеяда літераторів, серед яких були М. Куліш, М. Бажан, П. Тичина, П. Панч, Ю. Смолич, О. Досвітній, Г. Епік.
Література
Очолив ВАПЛІТЕ
М.Хвильовий


Слайд #26
Створено задушливу атмосферу навколо М. Хвильового.
Полемічний заклик "Геть від Москви" з орієнтацією на "психологічну Європу", були всіляко перекручені та інкриміновані Хвильовому як буржуазний націоналізм.
Свої думки він відстоював у блискучих полемічних статтях "Думки проти течії", "Камо грядеші?" .
Тоталітарна влада заборонила памфлет "Україна чи Малоросія?", який став відомим лише в 1990 р.
На межі 20-30-х років ситуація в українській культурі докорінно змінилася.


Слайд #27
Створено задушливу атмосферу навколо М. Хвильового.
Полемічний заклик "Геть від Москви" з орієнтацією на "психологічну Європу", були всіляко перекручені та інкриміновані Хвильовому як буржуазний націоналізм.
Свої думки він відстоював у блискучих полемічних статтях "Думки проти течії", "Камо грядеші?" .
Тоталітарна влада заборонила памфлет "Україна чи Малоросія?", який став відомим лише в 1990 р.
На межі 20-30-х років ситуація в українській культурі докорінно змінилася.


Слайд #28
До її лав у різний час входили поети
О. Слісаренко, М. Терещенко, М. Бажан, В. Поліщук, критик В. Коряк.
Пропагували урбанізацію культури,
захоплювались технікою і виробництвом,
футуристи інколи войовничо нападали на прихильників традиційних художніх течій.
Течію авангардизму в українській літературі 20-х років найяскравіше репрезентували футуристи на чолі з М. Семенком.


Слайд #29
Неокласики були найменш заангажованими в радянській дійсності.
У їхній творчості відсутні революційні і соціальні мотиви.
До їх складу входили М.Драй-Хмара, П.Филипович, О.Бургардт( Юрій Клен), М.Рильський.
Неокласики
На чолі неокласиків стояв Микола Зеров.


Слайд #30
Із середини двадцятих років українська тематика почала визначати розвиток кінематографу - у цей час переживав період розквіту.
Найпотужнішими були центри кіновиробництва в Одесі, Києві, Харкові.
Кінематограф


Слайд #31
Фільми Олександра Довженка (1894-1956) "Звенигора" (1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Іван" (1932) - це шедеври світового кіно, їх новаторська мова поєднує поетику і гуманізм із яскравою експресією.
Кінематограф
Олександр
Довженко


Слайд #32
Навіть в архітектурі національні художні мотиви майже не використовувалися до середини 50-х років.
В Києві в 30-х роках знищено Михайлівський золотоверхий монастир (XII ст.), церкву Богородиці Пирогощі на Подолі, оспівану в "Слові о полку Ігоревім", один з кращих зразків українського бароко - Микільський воєнний собор (XVII ст.), пам'ятник княгині Ользі
Архітектура


Слайд #33
Пам'ятник княгині Ользі скульптора Кавалерідзе споруджений в Києві 1911 р. і у 30-х ХХ ст. зруйнований.


Слайд #34
Будівля Національного банку у Києві(арх.Скобелєв, О.Вербицький)


Слайд #35
Бессарабський ринок у Києві (арх.Г.Гай)


Слайд #36
Український державний краєзнавчий музей у Полтаві (арх. В.Кричевський)


Слайд #37
Харківське художнє училище (арх. К.Жуков, М.Пискунов)


Слайд #38
Владислав Городецький
(1863—1930)
Російський та польський архітектор, підприємець, меценат. Автор будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві. Прозваний «київським Гауді».