Презентація "Вуглеводні"

+5
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Вуглеводні"
Слайд #1
Вуглеводні. Насичені, ненасичені та ароматичні вуглеводні: їх склад, будова, фізичні та хімічні властивості.


Слайд #2
Мета.
Поглибити уявлення про гомологічні ряди вуглеводнів – алкани, алкени, алкіни, арени.
Ознайомити з природою кратного зв’язку, фізичними та хімічними властивостями вуглеводнів, основними типами характерних реакцій.


Слайд #3
Види сполучень атомів Карбону між собою
1. Сполучення простими ковалентними зв’язками:
– С – С – С – С –
Такі сполучення реалізуються навіть
у простих речовинах Карбону:
алмазі, графіті, карбіні, фулеренах.
2. Сполучення кратними (подвійними і потрійними) ковалентними зв’язками:
– С = С – С = С – – С ≡ С –
3. Циклічне сполучення атомів Карбону:

Алмази:
Фулерени:


Слайд #4
Структурні формули органічних речовин
Алкани – насичені вуглеводні ланцюгової будови.
Загальна формула - СnH2n+2
Гомологічний ряд алканів:
Назва
Молекулярна формула
Структурна формула
МЕТАН
СН4
СН4
ЕТАН
С2Н6
СН3 – СН3
ПРОПАН
С3Н8
СН3 – СН2 – СН3
БУТАН
С4Н10
СН3–СН2–СН2-СН3
ПЕНТАН
С5Н12
СН3-СН2-СН2-СН2-СН3
метан
етан
пропан
бутан
пентан
Структурні формули алканів:


Слайд #5


Слайд #6
Фізичні властивості метану:
Метан (СН4) -
газ;
без кольору;
без запаху;
майже не розчиняється у воді;
tкипіння = - 161,6 ̊С;
tплавлення = - 182,5 ̊С.


Слайд #7

СН4 + 2 О2 = СО2 + 2 Н2О
∆Н = -882кДж

заміщення

СН4 + Cl2 СН3Cl + HCl

СН3Cl+ Cl2 СН2Cl2 + HCl
СН4+ HO-NO2 → СН3NO2+Н2О
Метан
СН4
горіння


Слайд #8
Ненасичені вуглеводні – органічні сполуки, що мають кратні зв’язки між атомами Карбону (подвійні – С = С – або потрійні – С Ξ С – )
Етиленові вуглеводні - органічні сполуки, що мають один подвійний зв’язок між атомами Карбону.
Загальна формула СnH2n
С2Н4 - етен (етилен)
С3Н6 - пропен
С4Н8 - бутен
Ацетиленові вуглеводні - органічні сполуки, що мають один потрійний зв’язок між атомами Карбону.
Загальна формула - СnH2n - 2
С2Н2 - етин (ацетилен)
С3Н4 - пропін
С4Н6 - бутин


Слайд #9
загальна формула
кратні зв'язки
тип гібридизації
кут між напрямами зв'язку
Алкени
Алкіни
CnH2n
CnH2n-2
С
С
С
С
sp2
sp
1s + 2p = 3sp2
1s + 1p = 2sp
< 120◦
< 180◦
Ненасичені вуглеводні


Слайд #10
Будова етилену
СН2 = СН2
етилен
σ - зв’язки
π - зв’язок
Масштабна модель молекули


Слайд #11
Фізичні властивості етилену
С2Н4
безбарвний газ;
добре розчинний в органічних розчинниках;
tплавл = - 169,2 ̊С;
вибухонебезпечний


Слайд #12
Хімічні властивості етилену
Горіння (з виділенням великої кількості теплоти): С2Н4 + 3O2 → 2СО2 +2Н2О
2. Реакції приєднання по місцю розриву
π - зв’язку: СН2 = СН2

а) гідрування - приєднання водню: С2Н4 + Н2→ С2Н6
б) галогенування - приєднання галогенів:
С2Н4 + Br2 →С2Н4Br2
Якісне визначення ненасичених
вуглеводнів - знебарвлення розчину
калій перманганату і бромної води


Слайд #13
Хімічні властивості етилену


Слайд #14
Полімеризація этилену
С2Н4 + С2Н4 + С2Н4 +… (-СН2-СН2-)n
Структурна ланка
Ступінь полімеризації
Мономер


Слайд #15
Будова ацетилену
С2Н2
СН ≡ СН
Просторова будова молекули


Слайд #16
Фізичні властивості
С2Н2
безбарвний газ;
майже без запаху;
малорозчинний у воді, але під тиском добре розчиняється у ацетоні;
tкип = - 84 ̊С;
легший за повітря;
вибухонебезпечний


Слайд #17
Хімічні властивості ацетилену
Горіння (яскравим кіптявим полум’ям):
2С2Н2 + 5O2 → 4СО2 +2Н2О
2. Реакції приєднання по місцю розриву
π - зв’язків відбуваються у дві стадії
а) гідрування (каталітичне): kat
С2Н2 + Н2→ С2Н4
С2Н4 + Н2→ С2Н6
б) галогенування: С2Н2 + Cl2 → С2Н2 Cl2 (дихлороетен)
С2Н2Cl 2 + Cl2 →С2Н2Cl4 (дихлороетан)
Якісне визначення ненасичених вуглеводнів - знебарвлення бромної води та розчину калій перманганату.


Слайд #18
Порівняльна таблиця
№ п/п
Назва
Клас вуглеводню
Загальна формула
Будова
Хімічні властивості
Якісне визначення
1.
СН4
м
е
т
а
н
Насичені,
алкани
СnH2n+2
тетраедр
одинарні зв’язки
Реакції заміщення:
СН4 +Cl 2→СН3Cl+НCl
Горіння:
СН4 +2O2 →СО2+2Н2О
Стійкі до дії розчинів бромної води та калій перманганату
2.
С2Н4
е
т
е
н
Етиленові,
алкени
СnH2n
С=С
подвійний зв’язок
Реакції приєднання, полімеризації :
С2Н4 + Br2 → С2Н4Br2
nС2Н4 → (- С2Н4 -)n
Знебарвлення розчину бромної води і калій перманганату
3.
С2Н2
е
т
и
н
Ацетиленові,
алкіни
СnH2n-2
С ≡ С
потрійний
зв’язок
Реакції приєднання
(дві стадії):
С2Н2 + Н2 → С2Н4
С2Н4 + Н2 → С2Н6
Знебарвлення розчину бромної води і калій перманганату


Слайд #19
АЛКАНИ
CnH2n + 2
H2
t, kat

+ H2
t, kat
АЛКЕНИ
CnH2n


Слайд #20

АЛКЕНИ
СnH2n
H2
t, kat

+ H2
t, kat
АЛКІНИ
СnH2n-2


Слайд #21
АЛКАНИ
CnH2n + 2
ГАЛОГЕНПОХІДНІ
CnH2n + 1Hal
+ Cl2 hν
+2Na
АЛКЕНИ
CnH2n
ГАЛОГЕНПОХІДНІ
CnH2n Hal2
АЛКІНИ
CnH2n - 2
ГАЛОГЕНПОХІДНІ
CnH2n Hal2
CnH2n Hal4


Слайд #22
Структурна формула бензену
Арени – ненасичені вуглеводні із загальною формулою CnH2n-6, молекули яких, містять бензольне кільце.
Молекулярна
формула бензену
формула Кекуле
Ароматичні вуглеводні


Слайд #23
Електронна будова бензену
C
C
C
C
C
C
H
H
H
H
H
H
6 електронів в делокалізованних  зв'язках
Реальне будова делокалізованного електронної хмари


Слайд #24
Теоритичне значення
Реальне значення
Енергетична діаграма
Ентальпія
(кДжмоль-1)
-120
+ H2
+ 2H2
-240
-208
+ 3H2
-152 кДжмоль-1
енергія делокалізації
+ H2
-120
+ 3H2
-360


Слайд #25
Гомологи бензену.


Слайд #26
Отримання бензену.
Бензен є першим представником аренів. Його можна отримати трімерізаціей ацетилену.
Бензол отримують при переробці кам'яного вугілля, а також при риформінгу бензинів з низьким октановим числом.


Слайд #27
Физические свойства бензола.
Бензен:
безбарвна рідина,
з різким характерним запахом,
легше води,
розчиняється у воді,
розчинний в органічних розчинниках.
Бензен токсичний, тому робота з ним в умовах школи неприпустима.


Слайд #28
Бензол горить. Полум'я бензолу кіптяве
з-за високого вмісту карбону в молекулі.
Химические свойства бензола.
Через особливого будови молекули, бензен займає проміжне положення між алканами і алкенами, тобто може вступати в реакції приєднання і в реакції заміщення.


Слайд #29
Хімічні властивості бензолу
2. Реакції заміщення в бензолі протікають легше, ніж в алканах.
а) реакція галогенування

Хлорбензен – вихідна речовина для отримання фенолу.


Слайд #30
2. Реакції заміщення
б) реакція нітрування – взаемодія з нітратною кислотою.

Хімічні властивості бензолу.
Нітробензен – вихідна речовина для оримання аніліну.


Слайд #31
Хімічні властивості бензолу
3. Реакції приеднання в бензені протікають
складніше, ніж в алкенах.

Реакція гідрування


Слайд #32
Хімічні властивості бензолу
Незважаючи на високу ненасиченість молекули бензолу (за складом), він не дає характерних, якісних реакцій для ненасичених вуглеводнів: не знебарвлює бромну воду і розчин перманганату калію.
Це пов'язано з особливою будовою молекули бензолу.


Слайд #33
Застосування бензену
1-добавка до бензину;
виробництво
2-розчинників;
3-ацетону;
4-аніліну;
5-фенолу;
6-пестицидів;
7-ліків;
8-фенолформальдегідних пластмас.