Презентація "Мило та миловаріння"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Мило та миловаріння"
Слайд #1
Мило та миловаріння


Слайд #2
 Мило - це розчинна у воді миюча речовина, яка перебуває у рідкому або твердому стані, виготовлена з'єднанням жирних кислот, лугів, рослинних масел.


Слайд #3
Колись для вмивання і прання люди використовували лише воду. Пізніше вони стали додавати у воду золу, а потім і вапно, в результаті чого і винайшли мило.
За існуючими даними, мило виготовлялося ще в стародавньому Шумері та Вавилоні (приблизно 2800 років до н. е.), а Єгипетський папірус свідчить про те, що єгиптяни регулярно милися за допомогою мила. 


Слайд #4
 Одна з легенд пов’язує появу мила і навіть слова "soap" з горою Sapo, на якій в Стародавньому Римі спалювали туші принесених в жертву тварин.
  Жир тварин, який виділявся під час спалювання такої жертви, накопичувався та змішувався з попелом вогнищ (як природний луг), а потім змивався дощами в річку, в результаті чого вода починала пінитися і добре змивати весь бруд з тканини. Саме тоді помітили той факт, що завдяки цій суміші, одяг почав пратися набагато легше. 


Слайд #5
Створення милоподібної напіврідкої речовини "сапо" дало можливість жінкам використати її не лише для прання, але й для косметичних цілей: укладки волосся, фарбування. Проте ефект не був довготривалим, оскільки при попаданні на цю суміш води, утворювалася густа піна і фарба легко змивалась. 


Слайд #6
 Пізніше римляни стали використовувати для варіння жири та природну соду, без золи. Таку суміш змішували і тримали на вогні до повного випаровування води, в результаті чого виходили тверді шматки мила. Але мило виявилося таке жорстке, що його використовували тільки для прання.


Слайд #7
Відкриття мила, як гігієнічного засобу, приписується знаменитому античному лікарю Галену, який жив у ІІ століття нашої ери. Та після падіння Римської імперії, культура вмивання таким засобом була надовго втрачена. Лише в ХІІІ столітті це ремесло відновилось завдяки аптекарям Франції та Англії, які виготовляли його лише для знатних сімей.


Слайд #8
Випускати тверде мило стали у 1424 році в Італії. Проте жири з’єднували не з золою, як це робили римляни, а з природною кальцинованою содою, яку добували з озер. До складу такого мила включали: сало з яловичини, баранини, свинини, кістяний та китовий жир, відходи жирів різних виробництв. Додавали і рослинні масла – льняне, оливкове, мигдальне, кунжутове, кокосове і пальмове.


Слайд #9
Миловаріння


Слайд #10
Інгредієнти
Мильна основа або дитяче мило.
Базові масла для миловаріння (Будь-яке масло без різкого запаху)
Ефірні олії
Барвники
Посуд для парової лазні
Формочки для миловаріння


Слайд #11
1. Потрібно порізати мильну основу на кубики (для кращої розчинності).


Слайд #12
2. Розтопити подрібнену мильну основу на водяній бані або за допомогою мікрохвильової печі.


Слайд #13
3.Додати косметичні масла та ароматизатори (за бажанням).


Слайд #14
4. Додати барвник.
а)
б)


Слайд #15
5. Вилити у формочки та поставити застигати.


Слайд #16