Презентація на тему «Аміни»

АМІНИ

Амі́ни — нітрогеновмісні органічні хімічні сполуки, похідні амоніаку (NH3), в якому атоми гідрогену заміщені однією чи багатьма групами інших атомів— вуглеводневими радикалами.

Поширення у природі
Аміни мають досить обмежене поширення у природі. У вільному стані аміни виявлено лише у деяких видів рослин. Так, метиламін* СН3NН2виявлено у проліснику багаторічному, а триметиламін* (СН3)3N у квітах одного з видів глоду. Деякі аміни виявлено у продуктах харчування .
Звичайно у природних умовах аміни утворюються в наслідок гниття білків.

Значно більше поширення мають похідні амінів, які виконують в живих організмах  різноманітні функції. Серед похідних амінів, що відіграють ключову роль у життєдіяльності організмів, слід зазначити перш за все амінокислоти і гетероциклічні аміни, що входять до нуклеїнових кислот

Класифікація
За кількістю вуглеводневих радикалів, що заміщують атоми Гідрогену у молекулі аміаку:
-первинні аміни, наприклад, метиламін
-вторинні аміни, наприклад, диметиламін
-третинні аміни, наприклад, триметиламін

Класифікація за будовою вуглеводневих радикалів:
-аліфатичні аміни, наприклад: метиламін
-ароматичні аміни, наприклад, анілін (феніламін)

Використання
• виробництво барвників
• виробництво поверхнево-активних речовин (ПАВ)
• виробництво лікарських препаратів

Отримання
1) Отримання за реакцією Гофмана
2NН3  + СН3Br → СН3NН2 + NН4Br;
СН3NН2 + CН3Br + NН3 → (СН3)2NН + NН4Br;
(СН3)2NН + CН3Br + NН3 → (СН3)3N + NН4Br
2) Отримання ароматичних амінів за реакцією Зініна

Первинні, вторинні і третинні аміни можна добути, здійснивши алкілування (введення алкільного радикала) аміаку. При цьому відбувається поступове заміщення атомів водню аміаку на радикали і утворюється суміш амінів. Аміни можна добути також відновленням нітросполук. Цей метод використовують у промисловості для добу­вання ароматичних амінів.

Фізичні та хімічні властивості
Насичені аміни. За звичайних умов метиламін СН3NН2, диметиламін (СН3)2NН, триметиламін (СН3)3N та етиламін С2Н5NН2 – гази з запахом, який нагадує запах аміаку. Ці аміни добре розчиняються у воді. Складніші аміни – рідини, вищі аміни – тверді речовини. Первинні, вторинні і третинні аміни можна розрізнити, використовуючи азотисту кислоту НNО2. Під час взаємодії цієї кислоти з первинними амінами утворюється спирт і виділяється азот. Аміни є більш слабкими основами, ніж аміак. Зі збільшенням величини вуглеводневого радикалу основні властивості послаблюються. Ароматичні аміни є більш слабкими основами ніж аліфатичні аміни.