Презентація "Каучук"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Каучук"
Слайд #1
Каучук
Презентація
учня 11-Б класу
гімназії №117 ім. Лесі Українки
м. Києва
Мусієнка Андрія


Слайд #2
Першим європейцем, що побачив матеріал, з якого нині виготовляють шини, був Христофор Колумб у Америці.Юрба місцевих хлопчаків грала у м'яча, виготовленого з невідомої речовини (латекс), що добре стрибала. Отримували її з тропічних каучуконосних дерев. Та "сік" цих дерев застосовувався не лише для розваг. Під дією тепла він ставав тягучим та липким. З такої маси індійці виготовляли пляшки, прикраси, нею обробляли човни та ін.


Слайд #3
До Європи каучук завіз французький вчений і "турист" Шарль Марі де ла Кондамін у 1738 році. Він описав метод отримання та властивості речовини, але привезені ним зразки пересохли і згодились лише для стирання записів, зроблених олівцем. Так з'явився ластик - перший европейський виріб з каучуку.


Слайд #4
Каучук
Еластичний матеріал, який отримують при коагуляції латексу каучуконосних рослин, головним чином бразильської гевеї, що росте в тропічних країнах. Основний компонент - поліізопрен - вуглеводневе полімерне хімічне з’єднання, що має загальну формулу (C5H8)n.


Слайд #5
Каучуки
Гума
Природний
каучук
Синтетичний
каучук


Слайд #6
Зараз дерево культивується в південно-східній Азії, Малазії, Індонезії, Шрі-Ланці, Камбоджі, Таїланді, Сараваці і Брунеї. На території України кліматичні зони, придатні для виростання каучуконосних рослин, відсутні. Натуральний каучук та латекс натурального каучуку Україною купується за кордоном.Як саме в дереві синтезується вуглеводень (поліізопрен) каучуку, невідомо.З вулканізованих каучуків одержують міцну й еластичну гуму. Застосовується у виробництві шин, амортизаторів, виробів санітарії і гігієни та ін.


Слайд #7
Природний каучук
На 7 річному роблять зарубки і збирають “сік” в спеціальні посудини. Щоб видобути каучук із каучуконосних дерев, робітник робить на корі дерева вузький спіралеподібний надріз. Латекс повільно стікає у ємніть, закріплену під надрізом. За кілька годин після надрізання збирається приблизно 150 грам соку. Рідина густіє і застигає, перетворюючись на грудочки, а потім висихає. Це і є сирий натуральний каучук, який буває двох видів:
дикий каучук, добутий з дерев, кущів і лози, які ростуть в натуральних природних умовах;
плантаційний каучук.


Слайд #8
Протягом ХІХ вся маса сирого каучуку промислового значення являла собою дикий каучук бразильської гевеї, що добувався в лісах Латинської Америки, з дерев і лози в екваторіальній Африці, на Малаккськім півострові, і Зондських островах.
Він твердіє на холоді й розм'якшується на сонці. При нагріванні вище 180°C у відсутності повітря — розкладається і виділяє ізопрен.Натуральний каучук бразильської гевеї, має структуру, яка складається на 97,8% із 1,4-цис-поліізопрену.
Загальне виробництво натурального каучуку становить близько 9 млн т. і досягає 40% у загальному виробництві й споживанні разом синтетичного і природного каучуків


Слайд #9
Вулканізація каучуку
Сирий каучук має низьку міцність і дуже липкий, особливо при нагріванні, а на морозі стає твердим і ламким. Тому для виготовлення різних виробів у сирому вигляді каучук непридатний. Свої цінні властивості каучук набуває при вулканізації, тобто при нагріванні з сіркою.


Слайд #10
Синтетичні каучуки
Першим синтетичним каучуком, що мали промислове значення, був полібутадіеновий (дивініловий) каучук, що вироблявся синтезом за методом С. В. Лебедєва (аніонна полімеризація рідкого бутадієну в присутності натрію), однак через невисокі механічних якостей знайшов обмежене застосування.
У Німеччині бутадієн-натрієвий каучук знайшов досить широке застосування під назвою «Буна».
Синтез каучуків став значно дешевше з винаходом каталізаторів Циглера - Натта.


Слайд #11
Полімеризацію ізопрену можна схематично зобразити таким рівнянням:
Молекули природного каучуку теж мають лінійну структуру і також звивисті. Молекулярна маса природного каучуку досягає 170 000 , а число елементарних ланок в молекулі — до 2500.
Продукт вулканізації композицій на основі каучуку називається гумою.


Слайд #12
Гума
Продукт вулканізації композицій на основі каучуку; матеріал, необхідний для виробництва різноманітних виробів - від автомобільних шин до хірургічних рукавичок. Головна перевага гуми - її еластичність. Вона може розтягуватися й гнутися, а потім приймати початкову форму. Гума може бути як і м’яка, так і тверда.


Слайд #13
Призначення
Понад половину виробленої гуми витрачають на автомобільні шини. Крім шин, із гуми виробляють взуття, одяг, рукавички, труби, ластики, тенісні м'ячі , прокладки клапанів для герметизації трубопроводів і двигунів.


Слайд #14
Компоненти гуми
Найважливішим компонентом гуми є натуральний або синтетичний каучук, від якого залежать основні властивості гумового матеріалу. Для поліпшення властивостей гуми до її складу крім каучуку додають вулканізатори, зміцнювачі, пластифікатори, барвники, стабілізатори та інші компоненти.


Слайд #15
Вулканізатори (сірка, селен, іноді пероксиди) додаються в кількістю 1-5 %. Внаслідок певних хімічних реакцій вулканізатора з каучуком утворюється високоеластична гума.


Слайд #16
Зміцнювані — дрібнодисперсні порошки сажі, оксиду кремнію або оксиду цинку — додають для підвищення міцності, твердості і стійкості гумових виробів. Для відповідальних гумових виробів (шини, шланги високого тиску, привідні паси та ін.) використовують волоконні зміцнювані із синтетичних волокон або металевого дроту, покритого латунню, щоб підвищити зчеплення дроту з полімером.


Слайд #17
Пластифікатори (тіарафін, каніфоль, стеаринова кислота, рослинні олії) сприяють рівномірному розподілу компонентів у суміші, полегшують формування виробів та підвищують їх морозостійкість.


Слайд #18
Барвники (мінеральні й органічні) надають гумовим виробам бажаного кольору.


Слайд #19
Сукупність технічних властивостей гумових матеріалів дає змогу застосовувати їх для амортизації та демпфірування, хімічного захисту деталей машин, трубопроводів, шлангів, ущільнення і герметизації в умовах повітряних і рідких середовищ, для покришок і камер коліс літаків та автотранспорту тощо. Номенклатура гумових виробів налічує понад 40000 найменувань.