Презентація "Мило"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Мило"
Слайд #1
Мило. Його склад, мийна дія.
Синтетичні мийні засоби


Слайд #2
Історія мила
Мило було відоме людині ще до нової ери. Учені не мають інформації про те, коли почали виготовляти мило в арабських країнах і Китаї. Найбільш ранню письмову згадку про мило в європейських країнах знаходимо в римського письменника й ученого Плінія Старшого (23-79 рр. н. е.). У трактаті «Природнича історія» (у 37 томах), що, по суті, був енциклопедією природничо-наукових знань античності, Пліній писав про способи приготування мила шляхом омилення жирів.


Слайд #3
Виробництво мила
Тваринні жири — давня й досить цінна сировина миловарної промисловості. Вони містять до 40 % (насичених) жирних кислот. Штучні, тобто синтетичні, жирні кислоти одержують з парафіну нафти шляхом каталітичного окиснення киснем повітря. У спрощеній формі реакцію можна описати таким рівнянням:


Слайд #4
У господарське мило синтетичні кислоти вводять у кількості 35-40 %. Для виробництва мила також застосовують нафтенові кислоти, що виділяють у процесі очищення нафтопродуктів (бензину, гасу та ін.);
У виробництві мила давно використовують каніфоль, яку одержують у процесі переробки живиці хвойних дерев. Каніфоль складається із суміші смоляних кислот, що містять у ланцюзі близько двадцяти атомів Карбону. До рецептури господарського мила зазвичай додають 12-15 % каніфолі від маси жирних кислот, а до рецептури туалетних мил — не більш ніж 10 %. Уведення каніфолі у великих кількостях робить мило м’яким і липким.


Слайд #5
Процес виробництва мила складається з хімічної та механічної стадій. На першій стадії (варіння мила) одержують водний розчин солей Натрію (рідше — Калію) жирних кислот або їхніх замінників (нафтенових, смоляних). На другій стадії здійснюють механічну обробку цих солей — охолодження, сушіння, змішування з різними добавками, обробку й пакування.
Якщо мило виготовляють із тваринних або рослинних жирів, то з розчину після відокремлення ядра виділяють гліцерин, що утворюється в результаті омилення.


Слайд #6
Для одержання особливо чистого і світлого мила його очищують (шліфують): знову переводять у розчин, кип’ятять з гарячою водою й удруге висалюють. У результаті шліфування мило набуває більшої однорідності, низької в’язкості й належної пластичності.
Для виготовлення туалетного мила в очищеному ядровому милі знижують уміст води від 30 до 12 %. Потім у нього додають парфумерні віддушки, підбілювач типу TiО2, барвники та ін. Гарні сорти туалетного мила містять до 50 % мила, одержаного з імпортної кокосової або пальмової олії. Кокосова олія добре розчиняється в холодній воді й характеризується високим піноутворенням. Іноді туалетне мило містить до 10 % вільних жирних кислот. Найдорожче туалетне мило цілком виготовляють із кокосової олії.


Слайд #7
Синтетичні мийні засоби
Наразі хімічна промисловість виробляє чималу кількість різних синтетичних мийних засобів (пральних порошків). Найбільше практичне значення мають сполуки, що містять насичений вуглеводневий ланцюг з 10-15 атомів Карбону, так чи інакше зв’язаний із сульфатною або сульфонатною групою, наприклад:


Слайд #8
Виробництво синтетичних мийних засобів базується на дешевій сировинній базі, точніше — на продуктах переробки нафти й газу. Вони зазвичай не утворюють малорозчинних у воді солей Кальцію й Магнію.
Отже, багато які із синтетичних мийних засобів однаково добре миють як у м’якій, так і у твердій воді. Деякі засоби придатні для прання навіть у морській воді. Синтетичні мийні засоби діють не лише в гарячій воді, як це відбувається з господарським милом, але й у воді з порівняно низькими температурами, що важливо для прання тканин зі штучних волокон. Зрештою, концентрація синтетичних мийних речовин навіть у м’якій воді може бути набагато меншою, ніж концентрація мила, одержаного з жирів. Синтетичні мийні засоби зазвичай є досить складною композицією, оскільки до їхнього складу входять різні добавки: оптичні підбілювачі, хімічні підбілювачі, ферменти, піноутворювачі, пом’якшувачі.


Слайд #9
Дослід №1 (Вода з-під крану):
1 стаканчик- з милом; 2- з пральним порошком(Гала); 3- засіб для миття посуду(Фейрі); 4- шампунь
Висновок: піна утворилася у всіх стаканчиках, найменше у першому, найбільше у третьому.


Слайд #10
Дослід №2 (Кип’ячена вода):
Змішуємо все у такій же послідовності, як і в досліді №1
Висновок: склад піниться краще, найбільша піна у третьому стаканчику


Слайд #11
Дослід №3 (Солона вода):
Висновок: склад майже не вспінюється


Слайд #12
Дослід №4 (Вода із содою):
Висновок: Внаслідок змішування піни утворилось дуже мало. Найбільше її у зразках 3 і 4.


Слайд #13
Дякуємо за увагу!!!