Презентація "Республіка Словаччина"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Республіка Словаччина"
Слайд #1
Республіка Словаччина
Герб
Прапор


Слайд #2
«Візитна картка Словаччини»
Площа: 49 тис. км кв.
Населення: 5.5 млн чоловік
Столиця: Братислава
Державний лад: республіка
Склад регіону: 8 країв та
79 округів (районів)
Крім того Словаччинa поділяється на територіальні самоврядні одиниці
8 самоврядних країв - їхні межі збігаються з межами країв
населені пункти (по суті села та міста)
Грошова одиниця: євро


Слайд #3
«ЕГП Словаччини»
Держава Центральної Європи
Виходу до моря немає
Є членом: ООН, НАТО, ЄС.
Сусіди: на заході – Чехія, Австрія; на півночі – Польща; на сході – Україна; на півдні - Угорщина


Слайд #4
«Рельєф»
Словаччина – переважно гірська країна, велика частина її території розташована в межах Західних Карпат (висота до 2655 м, гора Герлаховські-Штіт в масиві Високих Татр). На південному заході – Придунайська низовина, на південному сході – Потиська низовина.


Слайд #5
«Клімат»
М’який, помірно континентальний. Середні температури січня від -1-3 °С на рівнинах до -12 °С у горах; липня від 19-21 °С до 8 °С. Опадів – 500-700 мм в рік, в горах – до 1000 мм
«Річки»
Дунай, що протікає по південно-західній околиці Словаччини.
Найбільші з приток Дунаю - Ваг, Нітра і Грон.
Річка Ваг
Дунай


Слайд #6
«Корисні копалини»
Ртуть
Буре вугілля
Мідні руди
Сурма
Марганцеві руди
Залізо
7) Нікель
Буре вугілля
Мідна руда
Нікель


Слайд #7
Населення
І тип відтворення;
Природний приріст – +10;
Однонаціональна країна: словаки (85,3%)угорці (9,49%)цигани (роми)(1,92%)чехи, моравани та сілезці (0,93%)русини (0,44%)українці(0,22%)
Релігія – християнство (католицизм);
Середня густота населення – 111,6 чол. на км кв.
Рівень урбанізації – 53%
Великі міста – Братислав, Кошице, Нитра, Прешов, Банська-Бистриця


Слайд #8
Міста


Слайд #9
Братислава


Слайд #10
Кошице


Слайд #11
Нитра


Слайд #12
Прешов


Слайд #13
Банська-Бистриця


Слайд #14
Господарство
Словаччина – індустріально-аграрна країна.
Є чорна і кольорова металургія, машинобудування, нафтопереробна, нафтохімічна, хімічна, лісова, деревообробна, текстильна, харчова промисловість.
Споруджено каскад ГЭС на річці Ваги.
Головні промислові центри: Братислава і Кошіце.
У сільському господарстві переважає землеробство (зернові, цукровий буряк і ін.).
Розвинуте садівництво та виноградарство.
В тваринництві – м’ясо-молочне скотарство.


Слайд #15
Зовнішня торгівля
Експорт
Імпорт
Сталь
Машини та обладнання
прокат
транспортні засоби
продукція важкого машинобудування
паливо
хімікати
хімічні товари
зброя
промислові споживчі товари
річкові судна
залізничні вагони
сільськогосподарська продукція


Слайд #16
Зв’язок країни з Україною
Словацько-українські зв'язки мають давні традиції. Українці і словаки межують між собою на довжині близько 100 км на території Пряшівщини, центр якої Пряшів став осередком української культури в Словаччині. За деякими джерелами, словаки — найближчі «генетичні родичі» українців: обидва народи мали подібну соціальну структуру, побут, мову і народну творчість, врешті, їх єднала до 1918 спільна недоля угорського поневолення. Попри це, їхні взаємини були скорше принагідні й обмежені Закарпаттям та, в малій мірі, Галичиною.


Слайд #17
Нині політичні відносини між Україною і Словаччиною можна характеризувати високим рівнем взаєморозуміння, прагненням надалі поглиблювати співробітництво як на двосторонній, так і на багатосторонній основі.
Сторони уклали десятки міждержавних, міжурядових та міжвідомчих документів, які регулюють співробітництво у сферах двосторонніх дипломатичних відносин, правового оформлення державного кордону, повітряного сполучення, сприяння і взаємного захисту інвестицій, охорони здоров'я і медичних наук, ветеринарної медицини і захисту рослин.


Слайд #18
Негативно впливає на розвиток українсько-словацького співробітництва відсутність чітко окреслених напрямів співпраці, розпорошеність українського імпорту зі Словаччини та українського експорту до цієї країни (за винятком поставок залізної і марганцевої руд, електроенергії та азотних мінеральних добрив). Це свідчить про те, що суб'єкти зовнішньополітичної діяльності обох країн недостатньо обізнані з потенційними можливостями сторін, а зовнішньоторговельні контакти між ними не сформовано у стабільну систему.


Слайд #19
Дякую за увагу!
Виконала:
Учениця 10 класу
Ярмолюк Анастасія