Презентація "Ери життя"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Ери життя"
Слайд #1
Презентація на тему:“Ери життя”Підготував учень 11-А класуРозум Ігор


Слайд #2
Загальна характеристика
Після формування земної кори розпочався “геологічний час”. Геологічний час поділяють на п’ять ер: архейську,протерозойську(загальна назва докембрій), палеозойську ,мезозойську та кайнозойську . Кожну еру поділяють на періоди,а періоди на епохи.


Слайд #3
Архейська ера
Найдавніша ера в геологічній історії Землі; нижній підрозділ докембрію.
Перші залишки живих організмів выдносять до архейської ери(закінчилась 2,5 млрд. років тому) Це були прокаріоти,у викопному стані представлені залишками оболонок колоній ціанобактерій. Перші осадові породи значною мірою є наслідком життєдіяльності залізобактерій ,зелених і пурпурових бактерій. Унаслідок фотосинтезуючої діяльності ціанобактерій у кінці архейської ери в атмосфері накопичилась значна кількість вуглецю та утворився озоновий шар.


Слайд #4


Слайд #5
Протерозойська ера
Це верхній підрозділ докембрію, почався після архея. Протерозойський еон є найдовшим в історії Землі, він тривав понад 2 млрд років. Під час протерозою сталася киснева катастрофа внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів.
Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму й метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей.
Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів.


Слайд #6


Слайд #7
Палеозойська ера
Геологічна ера протяжністю від 541 до 252.2 млн років тому,  що підрозділяється на шість геологічних періодів; від найранішого до найпізнішого: Кембрій,Ордовик, Силур, Девон, Карбон і Перм.
Внаслідок тектонічних рухів палеозойської ери відбулися значні трансгресії й регресії моря.
На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник материк Гондвана. У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо; з'явились перші морські хребетні — рибоподібні й риби. В середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауноподібні. Пізніше розвинулись деревоподібні папороті, хвойні. Геологічні відклади, що утворилися протягом палеозойської ери, становлять палеозойську групу.


Слайд #8


Слайд #9


Слайд #10
Мезозойська ера
Настала 252 млн років тому. Тривалість мезозойської ери — 185 млн років. Поділяється вона на тріасовий період(252,2—201,3 млн років тому), юрський період (201,3—145,0 млн р. тому) і крейдяний період (145,0—66,0 млн р. тому). Кожен з цих періодів відзначається своїми, властивими тільки йому фізико-географічними умовами, певним розподілом моря і суші, а в межах останньої — гірських хребтів і рівнин, специфіч. краєвидами, складом органічного життя, проте зберігає загальні риси, характерні для мезозою в цілому.


Слайд #11
Тріасовий період
Перший геологічний період мезозо́йської ери. На початку тріасового періоду існували материки Гондвана і Лавразія, їх розділяв океан Тетіс. Внаслідок герцинської складчастості утворилися великі гірські системи. у середині та наприкінці тріасового періоду відбулися великі трансгресії. У тріасовому періоді надзвичайно розвинулися рептилії, не лише сухопутні, але й пристосовані до життя у воді (іхтіозаври, нотозаври, плакодонти) та в повітрі (птерозаври). Вперше з'явилися динозаври, черепахи, крокодили та ссавці.


Слайд #12


Слайд #13
Юрський період
 Період геологічної історії Землі, середній геологічний період мезозойської ери. Тектонічні рухи на планеті протягом юрського періоду була інтенсивніші, ніж в тріасі. Для цього періоду типові процеси складко- і гороутворення, що відбувалися в результаті зіткнення літосферних плит. Утворення горстових піднятть і грабенів супроводжувалося інтенсивним наземним вулканізмом. В цей же час Австралія і Антарктида відділилися від Африки та Індії, і виник новий Індійський океан, який з'єднався зі східною околицею океану Тетіс. Найбільш великим в юрському періоді був Тихий океан. В юрському періоді остаточно вимер ряд груп тварин палеозою, виникла нова, характерна для мезозойської ери група голкошкірих— неправильні їжаки. В морських басейнах розвинулись амоніти, белемніти, на суходолі — рептилії. Наприкінці юрського періоду з'являється новий клас хребетних— птахи. Серед рослинного світу продовжували панувати голонасінні


Слайд #14


Слайд #15
Крейдяний період
Перша половина крейдового періоду характеризується великим поширенням в межах материків мілководних морів та заболочених низовин.  Для флори цього періоду характерні папоротеподібні й голонасінні, з'явились перші покритонасінні, а в пізньокрейдову епоху — багато сучасних їх родів.
  Великого розвитку набули черевоногі молюски, губки, мохуватки, деякі види кісткових риб, у фауні наземних хребетних переважали плазуни, хижаки та інші, вимерлі морські й наземні ящери.


Слайд #16
Кайнозойська ера
Найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала близько 66-65 млн років тому, триває й досі. У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння. Серед рослин були поширені покритонасінні, з'явились злакові. Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври.


Слайд #17


Слайд #18
Геохронологія
антропогеновий (четвертинний):
голоцен 
плейстоцен 
неогеновий:
пліоцен 
міоцен 
палеогеновий:
олігоцен 
еоцен 
палеоцен