Презентація "Індія"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Індія"
Слайд #1
І Н Д І Я
Підготувала:
Фірцак Марія
11-Б клас


Слайд #2


Слайд #3
Загальна характеристика
Площа країни: 3 млн. 288 тис. км2 (7)
Кількість населення: 1млрд. 10 млн. чоловік
Столиця: місто Делі
Форма правління: республіка
АТУ: федерація
Склад території: 25 штатів, 7 союзних територій (в т.ч. Делі)
Грошова одиниця - рупія
Індія – одна з найдавніших держав світу. В минулому була колонією Великобританії, після Другої Світової війни добилась незалежності.


Слайд #4
У складі Британської імперії Індія являла собою цілісну територію, якою правив віце-король. Населення її було багатоетнічним і до того ж різних віросповіду-вань. Найбільшими релігійними групами були індуїсти та мусульмани. Не було і адміністративної єдності. Півострів Індостан був поділений на провінції, округи, князівства. Усе це заважало згуртуванню населення.
Лідери двох основних общин - індуїстський Національний конгрес і Мусульманська ліга спочатку разом виступали проти колоніальної залежності, завдяки чому Індія дістала статус домініону.
Тим часом з'ясувалося, що Мусульманська ліга прагне не тільки незалежності, а й утворення окремої мусульманської держави, у якій би мусульмани мали надійніші гарантії свого розвитку. У цьому вони знайшли підтримку з боку метрополії.
Між двома релігійними групами та їх лідерами не було взаєморозуміння. Коли Мусульманська ліга погодилася взяти участь у Тимчасовому уряді, ідею якого висунули англійці, то на це не пішов Національний конгрес. І навпаки, коли за ініціативою Національного конгресу були скликані Установчі збори, то Мусульманська ліга бойкотувала вибори до них.


Слайд #5
Індія здавна привертала увагу купців, європейських монархів, усіляких авантюристів. Португальці, іспанці, англійці, французи намагалися закріпитися на півострові Індостан. Найбільшого успіху досягла англійська Ост - Індська компанія, яка стала верховною владою на півострові. Всі багатства країни опинилися в її руках. З 1784 р. діяло подвійне управління Індією; в Калькутті заправляв генерал-губернатор, що представляв англійську королеву, а в Мадрасі та Бомбеї з'явилися губернатори з почтом дрібних чиновників, військовослужбовців, що були призначені компанією. Ост-Індська компанія встановила систему податкового грабунку, експлуатації селян, місцевих землевласників, князів. Компанія підкорила собі майже всі князівства, збирала податки через систему відкупу й посередників.
Пограбування багатств країни, звірства колонізаторів ставали предметом судових процесів у Великій Британії. Скандальним був кількарічний процес у справі колишнього генерал-губернатора У. Гастінгса, який грабував скарбниці індійських князів. Цим не гребувала й сама королева Вікторія, яка привласнила знаменитий діамант Кох-і-Нур, що належав вивезеному до Англії малолітньому магараджі (князеві) сикхів. Неодноразово проти грабіжницької політики компанії, яка довела індійське село до розорення і голоду, поставало місцеве населення. Найбільше вибухнуло в 1857-1858 pp., що отримало назву Сипайського (сипаї - індійські солдати, що служили в англійській колоніальній армії).
Індія - перлина в англійській короні


Слайд #6
Алмаз " Кох-і-Нур"


Слайд #7
Становлення індійської нації стало тим підґрунтям, на якому виник надзвичайно сильний визвольний рух. У 70-80-х pp. серед частини індійської інтелігенції поширилися патріотичні настрої. Вона почала об'єднуватись у культурно-освітні організації, їхні учасники закликали повернутися до стародавніх вірувань ("назад до вед"), відкидали кастовий поділ індійського суспільства, проголошували рівність людей і народів, ставили метою відродження індійської культури. Одночасно висувалися вимоги створення європейської системи освіти, проведення соціальних реформ, прискорення розвитку індійської промисловості. У 1885 р національно свідомі діячі об'єдналися в Індійський національний конгрес (ІНК). Його перший установчий з'їзд став символом єдності Індії; делегати представляли різні народи Індії, тому спілкувалися англійською мовою.
Англійці прихильно поставилися до ІНК, але згодом ставлення до нього змінилося.
В ІНК передовим було ліберально помірковане крило, яке визначило такі цілі:
• захист національної промисловості;
• зниження податків;
• створення системи банківського кредиту;
• розширення самоуправління і виборного представництва.
Національно-визвольний рух. Діяльність Індійського національного конгресу


Слайд #8
Ліве крило в ІНК очолював Б. Тілак (1856-1920), який походив із сім'ї брахмана. Він закінчив юридичний університет; виступав за повну ліквідацію англійського колоніального панування, але мирними засобами; був категоричним противником соціальних реформ, закликав повернутися до національних джерел - індуїзму.


Слайд #9
Тілак суворо дотримувався кастових законів, організовував релігійні свята. За свою діяльність 1897 р. був засуджений англійцями до каторжних робіт. Протести світової та індійської громадськості змусили колонізаторів звільнити Тілака.
Початок XX ст. відзначився піднесенням національно-визвольного руху. Цьому сприяла низка чинників: організаційне оформлення руху; зміцнення національного капіталу; виступи робітничого класу як самостійної сили; посилення виступів селян проти феодальних порядків; політика колонізаторів, зокрема віце-короля Керзона.
На початку XX ст. Керзон прийняв низку законів, які стали поштовхом до масових виступів населення: розпустив виборний муніципалітет у Калькутті; вдвічі збільшив плату за навчання у вищих навчальних закладах; прийняв закон про поділ Бенгалії на дві адміністративні одиниці. Це стало останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння народу і сколихнула індійське суспільство.
Головними центрами масових рухів стали Бенгалія, Пенджаб і Бомбей. На пропозицію ІНК 16 жовтня 1905 р. в Бенгалії було проведено й підтримано всією країною національний траур (фактично - загальнонаціональний страйк) на знак протесту проти поділу Бенгалії.


Слайд #10
В умовах загальнонаціонального піднесення 1НК висунув гасло "свараджа" - надання Індії самоуправління в межах Британської імперії на кшталт Канади та Австралії.
У 1907 р. рух "свадеші" почав переростати в рух "сварадж".
Розпочався рух "свадеші" - бойкот англійських товарів


Слайд #11
Кульмінацією національно-визвольного руху став політичний страйк у Бомбеї в липні 1908 р.
Для придушення масових виступів населення колоніальна влада вдалася до репресивних заходів. Ще 1907 р. було прийнято закон про заколотників, який забороняв мітинги й демонстрації, а 1908 р. - закон, за яким закривалися газети, що "підбурювали до заколоту". На підставі цього закону заарештували й Тілака, над яким було влаштовано політичний процес, що привернув до себе увагу всієї країни. Упередженість суддів І англійських присяжних обурили країну. У Бомбеї почався загальний політичний страйк: припинили роботу підприємства, магазини, навчальні заклади. Демонстрації та мітинги переростали в сутички з поліцією.
Бомбейський страйк, піднесення національно-визвольного руху в країні змусили колоніальну владу піти на поступки: збільшилася кількість виборних осіб у раді при віце-королі, у законодавчих зборах провінцій було створено виборчу більшість. Водночас колонізатори намагалися внести релігійний і національний розкол в індійське суспільство. Так, вибори проводилися по куріях, утворюваних за релігійною та національною ознакою.
У 1911 р. віце-король скасував закон про розділ Бенгалії та переніс свою столицю з Калькутти в Делі.
Піднесення національно-визвольного руху поставило на порядок денний питання про вироблення програми руху.
У м. Ланау 1916 р. відбулися з'їзди двох найбільших національних політичних організацій (ІНК та Мусульманської ліги), на яких було вироблено програму вимог національно - визвольного руху, зокрема таких: негайне надання Індії широкого самоврядування; призначення індійців на командні посади в армії; розширення митної автономії; встановлення індійського контролю над фінансами.


Слайд #12
Військова операція індійської армії зі знищення бази сикхських сепаратистів у Золотому храмі Амритсар у травні 1984 року.
Успіх операції був затьмарений великою кількістю жертв серед індійських військовослужбовців і мирного населення. В довгостроковому плані «Блакитна зірка» призвела до зростання сикхського тероризму і стала безпосередньою причиною вбивства прем'єр-міністра країни Індіри Ганді.
За оцінкою газети «The Times of India», штурм Золотого храму був, можливо, найбільш неоднозначною акцією в історії індійської армії
Організація “Блакитна зірка”


Слайд #13
Люди називали його Магатмою - великою душею. Він прибув до Індії з Південної Африки, де набув досвіду в організації специфічної форми національно-визвольної боротьби - "ненасильницького неспівробітництва" з владою. Ця форма боротьби - "сатьяграха" (впертість в істині) була відпрацьована Ганді в Південній Африці під час боротьби проти расової дискримінації індійських іммігрантів.
Основою для вчення Ганді стала теорія ненасильства Л. М. Толстого, ідеї мирних масових дій. Мислитель був противником насильства і збройної боротьби. Він усвідомлював, що Індії з ЇЇ кастовим, мовним, національним, релігійним поділом слід уникати крайнощів. Теорія "ненасильницького опору" (або громадської непокори), її досвід застосування в подальшому набули поширення у світі.
Національно-визвольний рух в Індії на початку XX ст. не досяг своєї мети. Для успіху боротьби ще не визріли необхідні умови: не сформувалася соціальна сила, яка повела б за собою всі соціальні верстви індійського суспільства. Не було забезпечено достатньої підтримки з боку населення.
Незважаючи на поразку, національно-визвольний рух збагатився необхідним досвідом боротьби.
Могандас Карамчанд Ганді (1869-1948)


Слайд #14
Атал Біхарі Ваджпаї - індійський державний і політичний діяч, - 11-й і 14-й прем'єр-міністр Індії в 1996 і переобраний в 1998) - 2004 роках.
В 1968 - 1973 президент організації Раштрія сваямсевак Сангх. Вперше обраний до парламенту Індії в 1957. Міністр закордонних справ в березні 1977 - липні 1979. В 1980 - 1984, 1993 - 1996 - лідер парламентської фракції Бхаратія Джаната Парті (БДП). Лідер опозиції в Лок Сабха 11-го скликання. В 1996 після перемоги БДП став прем'єр-міністром, переобраний в 1998.
13 жовтня 1999 разом з НДА утворив парламентську більшість.
Проводив ринкові реформи, політику з подолання бідності та зростання ВВП (він був при ньому в рамках 7-8%) і намагався провести мирні переговори з Пакистаном після загострення ситуації в кінці 1990-х років.
Під час прем'єрства Ваджпаї Індія провела перші ядерні випробування на полігоні в штаті Раджастхан.


Слайд #15
На 1991 р. економіка Індії була на межі повного колапсу через кризу зовнішній торгівлі та припинення податкових надходжень до бюджету. Уряд Нарасіма Pao вдався до надзвичайних заходів у економіці, здійснив суттєву девальвацію рупії, провів низку скандальних розслідувань біржових спекуляцій та зловживань державних службовців. Загалом на 1992 р. економічну ситуацію вдалося стабілізувати, значною мірою завдяки великим фінансовим позикам за кордоном.
Політичний та економічний розвиток в кінці XX - на початку


Слайд #16
Зовнішня торгівля
Експорт
с/г сировина (чай, джут, тютюн, прянощі);
мінеральна сировина (залізна, марганцева, хромові руди, слюда, коштовне каміння);
тканини, одяг;
машини і обладнання.
нафта і нафтопродукти;
машини і обладнання;
прокат чорних і кольорових металів;
добрива, олія та ін.
Імпорт


Слайд #17
Третина населення Індії живуть дуже бідно , деякі не мають навіть власної ночівлі: сплять у наметах , на вокзалах і на вулицях. Зате каста обраних, а їх більше мільйона чоловік , є доларовими мільйонерами.
На 2013 рік населення Індії налічує близько 1 мільярда 200 тисяч осіб , і за чисельністю поступається тільки , багатьом зараз цікавого Китаю. З такою кількістю людей , посідає лише сьоме місце за площею.
Так популярна в наш час йога з'явилася в Індії близько 5000 років тому.
Цікавий факт: корови в Індії є священними тваринами , чіпати і їсти їх не можна , тому вони безперешкодно ходять по містах , вулицях і пляжах.
Індія подарувала нам геометрію , алгебру , а також систему чисел і шахи.
Цікавий сімейний факт : більшість індійських жінок намагаються не говорити ім'я свого чоловіка , так як це вважається проявом неповаги до нього. При зверненні до чоловіка , дружини використовують такі слова , як « що робиш » , « послухай» тощо.
Індія - надзвичайно миролюбива держава, яка ніколи не вторгалася в інші країні за останні 100000 років історії.
В Індії зареєстровано найбільшу у світі кількість абортів.
Індія є лідером в світі з вбивств (32 719), тоді як Росія посідає друге місце - 28904 вбивств на рік.
Найбільша релігійна будівля у світі Ангкор Ват, індуїстський храм в Камбоджі побудований в кінці 11 століття.
Ц і к а в і ф а к т и


Слайд #18
1885 р. - Заснування партії Індійський національний конгрес.
1899-1902 рр, - Ляглобурська війна.
1906-1908pp. - Піднесення національно-визвольного руху в Індії.
1910р. - Створено Південно-Африканський Союз - домініон Великої Британії.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ