Презентація на тему «Екотуристичні об’єкти світу»
Екотуристичні
об'єкти світу
Виконав:
ст. групи ГТБ – 52
Сеньків Мар'ян
Біосферний заповідник
"Асканія-Нова"
ім. Ф. Е. Фальц-Фейна
Розташування:
Херсонська обл.,
Україна.
Найближче місто:
смт.Асканія - Нова
Площа:
33307,6 га
Заснований:
1898 року
Керуючаорганізація:
Українська академія аграрних наук
Цілинний степ „Асканія-Нова” – єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг, - має велику наукову, культурно-пізнавальну та практичну цінність...
Особливість: Це музей під відкритим небом. Побувавши там ти попадеш в часи кам'яних скіфських баб та стародавніх курганів.
Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році в своєму родовому маєтку за власною ініциативою першим у світі вилучив з господарського використання ділянку своїх угідь, яка стала праядром теперішнього найбільшого в Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу.
Краєвиди заповідника
Суха мова статистики відмічає зростання тут 478 видів вищих рослин.. Загляньте сюди наприкінці квітня і побачите, як на сірому фоні минулорічної трави яскравими різнобарвними вогниками горять квіти тюльпанів, ніжною блакиттю манять півники. Розстелить ковила українська свої перисті остюки – і степ вже хвилюється наче море. Зацвіте льон австрійський – і земля ніби вкриється легким серпанком. Пройде ще трохи часу – і степ вже нагадує килим.
Флора
Переважають багаторічні трави (51 %). До “Червоної книги України” занесено 13 видів вищих рослин: карагана скіфська, зіркоплідник частуховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста, тюльпани Шренка і скіфський, волошка Талієва, цибулі Регеля та скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник крейдяний; 3 види грибів, 4 - лишайників. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних
Червоних списків.
Фауна
Американський бізон і теля
Дрохва, найкрупніший серед птахів України
Карибський фламінго
Фазан
Пенінський національний парк
у Польщі (2346 гa)
- тереторія
парку
Пенінський
національний парк знаходиться в південній частині Пенінського гірського масиву, в Малопольському воєводстві, недалеко від Польсько-Словацького кордону.
Парк займає - 2346 гa, більша частина з якої 1311 гa належить державі. Ліси в парку займають 1665 гa. Територія, що строго охороняється займає 750 гa.
Найпопулярніша вершина пенінських гір – Три Корони , висота якої становить 982 м над рівнем моря. Сама висока вершина, яка знаходиться поза територією парку – Висока, знаходиться в Male Pieniny. Її висота становить 1050 м над рівнем моря. Характерна риса цих гір – стрімкі, білі скелі, які виділяються на тлі зелених лісів.
Гостра - скала
Грабзичі
Територія Пенінського національного парку
На території парку знаходяться два замки – Недзіца і Чорштин, які знаходяться один навпроти одного по обидва боки річки Дунаєць.
Реліктова сосна на Sokolicy.
Пенінський національний парк
На даний момент 70% території парку покриті лісами, констатовано 6500 різновидів звірів, але припускається, що це число може бути близько 13000 – 15000, що є половиною всієї польської фауни.
На території парку 34 туристичні маршрути, з яких деякі ведуть на панорамні точки, які знаходяться на вершинах Sokolice і Trzy Korony. Головна туристична пам'ятка парку – це спуск на плотах по річці Дунаєць. Тривалість спуску 2-3 години в залежності від рівня води. Довжина спуску – 18км.
Національний парк Чиленто е Валло- ді- Діано
(Лавандовий рай в Італії)
Національний парк Чиленто е Валло- ді- Діано в Італії є другим за величиною парком , що займає більшу частину півдня області Кампанія , яка простягнулася від узбережжя Тірренського моря до гірських схилів Апеннін на кордоні з Базіліката .
Терріторія парку є зоною, що охороняється , яка займає 1810 км2. На його території розташовані пік Alburni ( Альбурні ) і пік Cervati ( Черваті , 1899 м ), що є найвищою вершиною Кампанії , а також прибережні відроги гір Гора Стелла (Стела ) і гору Булгер ( Булгер ) .
Наявність важкодоступних гір з долинами , які заселені здавна людьми , дають право парку пишатися унікальністю своїх екосистем і незайманих природних пам'яток. Тут можна знайти області у своїй первозданній красі , куди , практично , ще не ступала нога людини. Багато хто з них можуть розташовуватися буквально в декількох сотнях метрів від міст .
пік Черваті , 1899 м
Район має ще одну назву, яка звучить як « кольорові гори» або «Лавандовий рай». Свою другу назву він отримав завдяки своїм гарним полям лаванди , які позакривали вільну ділянку між береговими скелями і лісовими областями.
Гора Стелла
і гору Булгер
Гора Стелла
і гору Булгер
Національний парк “Ріла”
Національний парк “Ріла” в Болгарії
Ріла - гірський масив на південному заході Болгарії, найвищий на Балканському п-ві. Висота до 2925 м (гора Мусала). Більша частина гір зайнято під Національний Парк Ріла.
Ім'я Ріла є нібито фракійського походження і має на увазі «гора з доброю водою», унаслідок великої кількості льодовикових озер (близько 200)
Площа національного парку становить - 2 400 км².
Клімат альпійський з 2 000 мм опадів на Мусалі щорічно, 80 %, з яких сніг.
Ріла, вигляд з Костениці
У НП «Ріла» близько 200 озер і численні мінеральні джерела. Для збереження унікальної форми , природних утворень та унікальних екосистем з рідкісними видами рослин і тварин більшість гірських систем була оголошена національним парком. Він визнаний всесвітньо природною спадщиною і одною з найбільш цінних і великих охоронюваних територій в Європі.
У НП «Ріла» близько 200 озер і численні мінеральні джерела. Для збереження унікальної форми , природних утворень та унікальних екосистем з рідкісними видами рослин і тварин більшість гірських систем була оголошена національним парком. Він визнаний всесвітньо природною спадщиною і одною з найбільш цінних і великих охоронюваних територій в Європі.
У НП «Ріла» близько 200 озер і численні мінеральні джерела. Для збереження унікальної форми , природних утворень та унікальних екосистем з рідкісними видами рослин і тварин більшість гірських систем була оголошена національним парком. Він визнаний всесвітньо природною спадщиною і одною з найбільш цінних і великих охоронюваних територій в Європі.
Національний парк “Куршская коса»
Піщана коса , розташована на узбережжі Балтійського моря і Куршського затоки. Коса являє собою вузьку і довгу шаблевидну форми, що відокремлює Курську затоку від Балтійського моря і що простирається від міста Зеленоградск до міста Смільтіне (Литва). Назва коси походить від назви стародавніх племен куршей , що жили тут до колонізації Пруссії німцями.
Довжина - 98 кілометрів , ширина коливається від 400 метрів до 3,8 км.Куршськая коса - унікальний природно- антропогенний ландшафт і територія виключного естетичного значення :
План Куршскої коси
Розташування коси і її рельєф унікальні. Найбільш значним елементом рельєфу коси є суцільна смуга піщаних білих дюн шириною 0,3 - 1 км , частиною наближаються до найвищим у світі (до 68 м). Куршськая коса містить природні ареали , найбільш представницькі і важливі для збереження біологічного різноманіття , включаючи ті з них , де зберігаються зникаючі види, що мають видатне світове значення з точки зору науки та збереження природи
План Куршскої коси
Розташування коси і її рельєф унікальні. Найбільш значним елементом рельєфу коси є суцільна смуга піщаних білих дюн шириною 0,3 - 1 км , частиною наближаються до найвищим у світі (до 68 м). Куршськая коса містить природні ареали , найбільш представницькі і важливі для збереження біологічного різноманіття , включаючи ті з них , де зберігаються зникаючі види, що мають видатне світове значення з точки зору науки та збереження природи
План Куршскої коси
Розташування коси і її рельєф унікальні. Найбільш значним елементом рельєфу коси є суцільна смуга піщаних білих дюн шириною 0,3 - 1 км , частиною наближаються до найвищим у світі (до 68 м). Куршськая коса містить природні ареали , найбільш представницькі і важливі для збереження біологічного різноманіття , включаючи ті з них , де зберігаються зникаючі види, що мають видатне світове значення з точки зору науки та збереження природи
План Куршскої коси
Розташування коси і її рельєф унікальні. Найбільш значним елементом рельєфу коси є суцільна смуга піщаних білих дюн шириною 0,3 - 1 км , частиною наближаються до найвищим у світі (до 68 м). Куршськая коса містить природні ареали , найбільш представницькі і важливі для збереження біологічного різноманіття , включаючи ті з них , де зберігаються зникаючі види, що мають видатне світове значення з точки зору науки та збереження природи
Дякую
за увагу!!!