Презентація на тему «Глобальні проблеми людства» (варіант 18)

Глобальні проблеми людства.ЕНЕРГЕТИЧНІ І СИРОВИННІ ПРОБЛЕМИ

У сьогоднішньому світі неухильно розширюється споживання природних ресурсів.
Підраховано, що якби всі країни, що розвиваються, споживали мінеральну сировину на рівні США (в розрахунку на душу населення), то відомі нині запаси природного газу вичерпалися б через 5 років, нафти — через 4 роки, цинку — через 6 місяців, міді — через 9 років тощо.

У сьогоднішньому світі неухильно розширюється споживання природних ресурсів.
Підраховано, що якби всі країни, що розвиваються, споживали мінеральну сировину на рівні США (в розрахунку на душу населення), то відомі нині запаси природного газу вичерпалися б через 5 років, нафти — через 4 роки, цинку — через 6 місяців, міді — через 9 років тощо.

Вчені попереджають про можливе вичерпання відомих і доступних для використання запасів нафти і газу, а так само про виснаження інших найважливіших ресурсів: залізної і мідної руди, нікелю, марганцю, алюмінію, хрому і т.д.
Якщо брати оцінку кількості палива по трьом категоріям: розвідані, можливі і ймовірні, то вугілля вистачить на 600 років, нафти - на 90, природного газу - на 50, урану - на 27 років. Іншими словами, всі види палива по всіх категоріях будуть спалені за 800 років.

Вчені попереджають про можливе вичерпання відомих і доступних для використання запасів нафти і газу, а так само про виснаження інших найважливіших ресурсів: залізної і мідної руди, нікелю, марганцю, алюмінію, хрому і т.д.
Якщо брати оцінку кількості палива по трьом категоріям: розвідані, можливі і ймовірні, то вугілля вистачить на 600 років, нафти - на 90, природного газу - на 50, урану - на 27 років. Іншими словами, всі види палива по всіх категоріях будуть спалені за 800 років.

І все ж навряд чи правомірно говорити про дефіцит природних ресурсів на нашій планеті. Людство залучило в господарський оборот меншу частину ресурсів Землі: глибина розрізів не перевищує 700 м, шахт - 2,5 км, свердловин - 10 тис. м.
А коефіцієнт корисного використання здобутих енергетичних ресурсів обмежений 30 - 35%.

І все ж навряд чи правомірно говорити про дефіцит природних ресурсів на нашій планеті. Людство залучило в господарський оборот меншу частину ресурсів Землі: глибина розрізів не перевищує 700 м, шахт - 2,5 км, свердловин - 10 тис. м.
А коефіцієнт корисного використання здобутих енергетичних ресурсів обмежений 30 - 35%.

Одним з найбільш перспективних, на даний момент, методів рішення енергетичної проблеми - є використання альтернативних видів електроенергії. Так ми одним махом зменшимо витрати мінеральної сировини, маючи потрібну кількість енергії.

Багато тисячоліть вірно служить людині енергія, укладена в поточній воді. Запаси її на Землі колосальні. Недарма деякі вчені вважають, що нашу планету правильніше було б називати не Земля, а Вода - адже близько трьох чвертей поверхні планети покрито водою.
Раніше всього люди навчилися використовувати енергію річок. Це, відомі всім, ГЕС.

Багато тисячоліть вірно служить людині енергія, укладена в поточній воді. Запаси її на Землі колосальні. Недарма деякі вчені вважають, що нашу планету правильніше було б називати не Земля, а Вода - адже близько трьох чвертей поверхні планети покрито водою.
Раніше всього люди навчилися використовувати енергію річок. Це, відомі всім, ГЕС.

Багато тисячоліть вірно служить людині енергія, укладена в поточній воді. Запаси її на Землі колосальні. Недарма деякі вчені вважають, що нашу планету правильніше було б називати не Земля, а Вода - адже близько трьох чвертей поверхні планети покрито водою.
Раніше всього люди навчилися використовувати енергію річок. Це, відомі всім, ГЕС.

Небаченими темпами розвивається сьогодні атомна енергетика. За тридцять років загальна потужність ядерних енергоблоків зросла з 5 тисяч до 23 мільйонів кіловат! Але ж ми всі знаємо, яким небезпечним є цей вид добування енергії, і скільки бід він вже приніс і може принести. 

Надзвичайно великі потенційні можливості енергетики, заснованої на використанні сонячного випромінювання.
Використання всього лише 0.0125% цієї кількості енергії Сонця могло б забезпечити всі сьогоднішні потреби світової енергетики, а використання 0.5% - повністю покрити потреби на перспективу.
На жаль, навряд чи коли-небудь ці величезні потенційні ресурси вдасться реалізувати у великих масштабах. Одним з найбільш серйозних перешкод такої реалізації є низька інтенсивність сонячного випромінювання. Проте цей вид електростанцій набув досить великої популярності.

Надзвичайно великі потенційні можливості енергетики, заснованої на використанні сонячного випромінювання.
Використання всього лише 0.0125% цієї кількості енергії Сонця могло б забезпечити всі сьогоднішні потреби світової енергетики, а використання 0.5% - повністю покрити потреби на перспективу.
На жаль, навряд чи коли-небудь ці величезні потенційні ресурси вдасться реалізувати у великих масштабах. Одним з найбільш серйозних перешкод такої реалізації є низька інтенсивність сонячного випромінювання. Проте цей вид електростанцій набув досить великої популярності.

Величезна енергія рухомих повітряних мас, використовується вітровими електростанціями (ВЕС). Запаси енергії вітру більш ніж у сто разів перевищують запаси гідроенергії всіх річок планети. 

Величезна енергія рухомих повітряних мас, використовується вітровими електростанціями (ВЕС). Запаси енергії вітру більш ніж у сто разів перевищують запаси гідроенергії всіх річок планети. 

Роторний вітрогенератор.

Широкого використання з недавніх пір набула енергія земних надр.
Наприклад, маленька європейська країна Ісландія повністю забезпечує себе саме геотермальними електростанціями. Численні ісландські теплиці отримують енергію від тепла Землі .

Широкого використання з недавніх пір набула енергія земних надр.
Наприклад, маленька європейська країна Ісландія повністю забезпечує себе саме геотермальними електростанціями. Численні ісландські теплиці отримують енергію від тепла Землі .

Також вже давно працюють електростанції, що використовують гарячі підземні джерела – гейзери, для отримання енергії. В тій же Ісландії, а також у Новій Зеландії існує така електростанція в районі Вайракеі, її потужність 160 тисяч кіловат. У 120 кілометрах від Сан-Франциско в США виробляє електроенергію геотермальна станція потужністю 500 тисяч кіловат.

Також вже давно працюють електростанції, що використовують гарячі підземні джерела – гейзери, для отримання енергії. В тій же Ісландії, а також у Новій Зеландії існує така електростанція в районі Вайракеі, її потужність 160 тисяч кіловат. У 120 кілометрах від Сан-Франциско в США виробляє електроенергію геотермальна станція потужністю 500 тисяч кіловат.

Океан - це не плоский, неживий водний простір, а величезна комора неспокійної енергії. Тут плещуть хвилі, народжуються припливи і відливи, перетинаються течії, і все це наповнене енергією.
Теплова (внутрішня) енергія, що відповідає перегріву поверхневих вод океану в порівнянні з донними, скажімо, на 20 градусів, має величину порядку 10 Дж. Кінетична енергія океанських течій оцінюється величиною порядку 10 Дж.
Електролліз води (пропускання заряду)
Енергія припливів і відпливів
Безмежна кількість водню, що наразі використовується як паливо.
Та навіть різниця солоної та прісної води.
Все це може бути використано , як джерело енергії. Світовий океан – наш найбільший постачальник, проте людство використовує мізерні частки цих ресурсів.

Приливна електростанція.

Окрім вичерпності мінеральних ресурсів, важливою проблемою є те, що ніхто не хоче вкладати гроші в такий неприбутковий бізнес.
Витрати на пошуково-розвідувальні роботи та видобування все більш важкодоступних (глибокозалягаючих, розташованих у віддалених районах континентів або на дні океанів) родовищ корисних копалини швидко зростають.
Наприклад, в надрах шельфу Північного Льодовитого океану таяться гігантські запаси вуглеводневої сировини, але для її видобутку потрібні морські бурові платформи надвисокої міцності, які можуть протистояти рухомим льодам і кризі або ж підводні (підлідні) установки. Все це вимагає значних матеріальних затрат і створення принципово нових технологій.

Окрім вичерпності мінеральних ресурсів, важливою проблемою є те, що ніхто не хоче вкладати гроші в такий неприбутковий бізнес.
Витрати на пошуково-розвідувальні роботи та видобування все більш важкодоступних (глибокозалягаючих, розташованих у віддалених районах континентів або на дні океанів) родовищ корисних копалини швидко зростають.
Наприклад, в надрах шельфу Північного Льодовитого океану таяться гігантські запаси вуглеводневої сировини, але для її видобутку потрібні морські бурові платформи надвисокої міцності, які можуть протистояти рухомим льодам і кризі або ж підводні (підлідні) установки. Все це вимагає значних матеріальних затрат і створення принципово нових технологій.

Виснажуються не лише мінерально-сировинні, а й територіальні ресурси. На сьогодні освоєно вже 56 % поверхні суші Землі. Зростає кількість населення, а отже зменшується територія на одну особу. І «кінець світу» від перенаселення та нестачі повітря перестає здаватись абсурдним.

До сировинних ресурсів належать всі частини біосфери. А отже найбільше вразливими ресурсами людства є відновлювані ресурси — вода, повітря, рослинний покрив і тваринний світ планети. 
Нині під загрозою зникнення перебувають 10% рослин і 30% усіх тварин планети. Біомаса суходолу зменшилася на 7%, а її продуктивність — на 20%. 
Господарська діяльність у Світовому океані завдала значної шкоди його біологічним і мінеральним ресурсам. Інтенсивність життя у Світовому океані через забруднення впала на 30%. У розвинутих країнах зникло 31 млн. га лісів. 

Природні ресурси не лише визначають комфортність існування людства, але і саму можливість життя людей на Землі. Ця проблема вперше проявилася в 70-і рр. минулого століття.
 Якщо темпи збільшення обсягів видобутку мінеральних ресурсів збережуться, то приблизно через 200 років щорічне вилучення гірських порід складатиме об'єм, що дорівнює об'єму земної кори материків (250000 трлн т), яка виступає над рівнем Світового океану, що практично є неможливим.
Територіальні та біологічні ресурси також зазнають ушкоджень.

“ЗРОБИМО СВІТ КРАЩИМ.
Повернемо Землі, що відібрали, або хоч не забиратимемо останнє” – таким має бути девіз майбутнього тисячоліття.

Виконала
Алєксєєнко Анастасія.
10-Б