Презентація "Тварини Червоної Книги України"

+18
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Тварини Червоної Книги України"
Слайд #1
Мазур Д.
Тварини Червоної Книги України


Слайд #2
БЕРКУТ
У середині 1960-х рр. в Карпатах налічувалось 6–8 пар. Зараз карпатську популяцію оцінюють у 10–15 пар. На стан виду негативно впливають: знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться; скорочення кормової бази; вбивство птахів для виготовлення опудал; випадкове потрапляння у мисливські пастки.


Слайд #3
Гадюка степова
Причини зміни чисельності: розорювання, забудова, суцільне заліснення, перевипас або регулярне випалювання степових діля нок, знищення змій людиною


Слайд #4
Тритон Кареліна
Чисельність і причини її зміни: На місцях розмноження від 5–15 і більше на 100 м берегової лінії до 40–50 особин на 50–70 м. Зміни чисельності зумовлені трансформацією біотопів, зникненням та забрудненням нерестових водойм.


Слайд #5
САЛАМАНДРА ПЛЯМИСТА
 Зниження чисельності пов’язано зі змінами біотопів та відловом.


Слайд #6
Жовтопуз безногий, жовтопузик
Зазвичай щільність популяції не перевищує 0,2–0,5 ос./км. Середземноморський релікт біля пн. межі ареалу, особливо вразливий внаслідок пізнього настання статевої зрілості і низького виживання молоді.


Слайд #7
Ящірка зелена
Чисельність і причини її зміни: В околицях Черкас — 1–2 особини на 1 км маршруту, у Дніпропетровській обл. — від 0,01 ос./га до 3–35 ос./км.
Причини зміни чисельності: антропогенна трансформація місць помешкання, застосування пестицидів, хижацький вилов, в окремі роки — надто холодні зими.


Слайд #8
Мінога українська
Чисельність і причини її зміни: Катастрофічно низька. Практично зникла в корінному руслі Дніпра і його великих притоках, Сів. Дінця і Дністра, зрідка трапляеться в їх додатковій системі. Порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водойм, спричиненої господарською діяльністю.


Слайд #9
Тюлень-монах
Чисельність і причини її зміни: Традиційно рідкісний звір, з низьким репродуктивним потенціалом чисельність популяцій якого знижується на всьому його ареалі.
Причини зміни чисельності: посилення чинника неспокою з боку людини.


Слайд #10
Морська свиня (азовка)
Чисельність і причини її зміни: Невідома, однак є підстави вважати, що за період припинення промислу запаси виду декілька збільшилися, в том числі і в територіальних водах України.
Причини зміни чисельності: загибель внаслідок браконьєрського рибного лову, в рибальських снастях і від забруднення моря.


Слайд #11
Заєць білий
 В Україні мешкає кілька сотень біляків.
Причини зміни чисельності: вирубування лісових масивів, браконьєрство, посилення хижацтва лисиці у зв’язку з зростом її чисельності.


Слайд #12
Кінь дикий
Розмноження в природі почалося в 1998 р. Максимальної чисельності популяція досягла в 2003–2004 рр. — 65 особин. На січень 2009 р. нараховувалося близько 50 коней. Причини зміни чисельності: браконьєрство, перебудова ландшафтів в результаті господарської діяльності, втрата генетичного різноманіття через обмежену кількість тварин-засновників популяції.


Слайд #13
Їжак вухатий
Ймовірно, чисельність виду в Україні не перевищує кілька десятків особин, проте ніколи не була високою. За останні 20 років відомо лише одна достовірна знахідка в окол. Луганська та по одній неперевіреній знахідці на Луганщині і Донеччині. Серед причини зміни чисельності — деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білочеревого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).


Слайд #14
Зубр
Поголів’я зараз становить менше 200 зубрів. Причини зміни чисельності: браконьєрство і недбале ведення мисливського гос подарства.


Слайд #15
Підковоніс великий
Чисельність і причини її зміни: В регіонах свого поширення вид є відносно звичайним. Є одним з домінантів печерних скупчень кажанів в Криму та Закарпатті. Причинами скорочення чисельності є непокоєння у сховищах, пряме знищення, руйнування сховищ, скорочення кормової бази. (Вразливий статус.)


Слайд #16
Хохуля руська
Популяція хохулі знаходиться в пригніченому стані. За результатами обліків 2000–2002 рр. чисельність виду становить 300–500 ос.
Причини зміни чисельності: загрожуючі фактори: бракон’єрство, деградація місць мешкання внаслідок діяльності людини (гідробудівництво, вирубування лісів, оранка та осушення заплавних угідь, випас худоби, забруднення водойм) та порушення гідрологічного режиму водойм через природні катаклізми.


Слайд #17
Полівка снігова
Чисельність і причини її зміни: Дуже низька, хоча в місцях оселення трапляється не рідко. З території України відомо лише кілька відносно чисельних поселень, розташованих переважно в межах Говерлянського масиву Чорногори.
Причини змiни чисельностi: скорочення площі притаманних виду біотопів, будівництво рекреаційних центрів.


Слайд #18
Ховрах крапчастий
 В останні десятиліття встановлені лише окремі колонії в Харківській і Луганській обл. Причиною різкого падіння чисельності стало, перш за все, безпосереднє винищення.


Слайд #19
Ведмідь бурий
Чисельність і причини її зміни: Не перевищує 300 особин.
Фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них; високий рівень чинника непокою, браконьєрський відстріл тварин.


Слайд #20
Корсак
Зараз єдина популяція налічує не більше 20 особин.


Слайд #21
Кіт лісовий 
Чисельність можна оцінити в 400–500 особин.
Причини змiни чисельностi: скорочення площ старих листяних лісів, зокрема дібров; відстріл тварин під час здійснення регуляції чисельності бродячих свійських котів та під час полювань, загибель у браконьєрських самоловах та від мисливських псів.


Слайд #22
Рись
Наразі в Карпатах чисельність оцінюється в 350–400 особин. На території Полісся — до 80–90 особин.
Причини зміни чисельності: деградація місць існування, фрагментація ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл.


Слайд #23
Пелікан кучерявий
На початку 1990-х рр. чисельність - до 14 пар. Чисельність зростає. У серпні 2004 р. на пд. України, виключно у Дунай-Дністровському межиріччі, нараховано 142 птахи.


Слайд #24
Лелека чорний
 По Україні чисельність досягає 400–450 пар. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою.


Слайд #25
Пугач
 В Україні налічують близько 200 пар.  На чисельність негативно впливають переслідування людиною, розлякування самок на ранніх стадіях насиджування.