Презентація "Китай"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Китай"
Слайд #1
Китайська Народна Республіка
Прапор
Герб


Слайд #2
«Візитна картка Китаю»
Столиця: Пекін
Державний лад: соціалістична республіка, унітарна держава
Склад території: 22 провінції (без Тайваня), 5 автономних районів, 4 міста центрального підпорядкування : Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцин.
Великі міста: міста - муьтимільйонери – Шанхай(14,2 млн. чол.), Пекін (12,6 млн. чол.), Тяньцзінь (9,5 млн. чол.), Шеньян (5,1 млн. чол), більше 40 міст-мільйонерів.
Партії: комуністична партія,гоміндан


Слайд #3
Грошова одиниця - юянь


Слайд #4
Склад території


Слайд #5
Чан кайши
Після завершення Другої світової війни в Китаї склалася ситуація, коли за владу розпочали боротьбу дві впливові сили: гоміндан і компартія Китаю. За гомінданом і КПК стояли великі держави — США та СРСР, які надавали своїм друзям всіляку допомогу.
Громадянська війна в Китаї тривала з 1946 р, по 1949 р. Спершу перевага була на боці гоміндану, але в середині 1947 р. становище військ Чан Кайші різко погіршилося. До середини серпня комуністи оволоділи майже всією Маньчжурією. Незважаючи на допомогу, яка надійшла від США у квітні 1948 р. уряд гоміндану продовжував здавати позиції. У першій половині 1949 р, комуністи захопили Пекін, Шанхай, Нанкін, Гуаньчжоу. Війська гоміндану практично були розгромлені.


Слайд #6
Проголошення КНР
У вересні 1949 р. в Пекіні відбулася перша пленарна сесія Народної політичної консультативної ради Китаю (НПКРК). Перебравши функції Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП), сесія ухвалила Загальну програму, яка відіграла роль тимчасової конституції КНР.
1 жовтня 1949 р, на площі Тяньаньмень у Пекіні відбулася урочиста церемонія проголошення Китайської Народної Республіки. Однак Чан Кайші 28 лютого 1950 р, поновив за собою титул президента Китайської Республіки, Разом із більшістю членів уряду Чан Кайші вилетів літаком на о, Тайвань, де вже зібралися сотні тисяч його прихильників. На карті світу з'явилася друга китайська держава — Китайська Республіка.


Слайд #7
Мао Цзедуна
На сесії було обрано Центральну народну урядову раду, головою якої став Мао Цзедун.
Після смерті Й. Сталіна Мао Цзедун почав претендувати на першу роль у комуністичному русі. Наприкінці 50-х pp. Китай відійшов від погодженого з СРСР курсу і розпочав форсовану індустріалізацію з метою наздогнати передові країни світу. Цей експеримент з ініціативи Мао Цзедуна було названо "великим стрибком" і розпочато 1958 р.


Слайд #8
Реформи
"Великий стрибок" :
Перетворення Китаю протягом дуже короткого часу на одну з найбільш економічно розвинених країн світу.
Різке збільшення виплавки чавуну і сталі, видобутку вугілля.
Масове спорудження примітивних доменних печей, що виплавляли крихкий, непридатний для промислового використання чавун.
З'явилося гасло: "Три роки наполегливої праці — 10 тисяч років щастя!"
В сільському господарстві ставилося завдання створити замість колективних господарств комуни.
Працю було організовано на основі військової дисципліни.
Здійснювався безплатний розподіл продовольства без урахування кількості та якості праці.
Було ліквідовано ринки у містах і селах, заборонено торгівлю.


Слайд #9
Зрівнялівка остаточно знищила стимули до покращання праці, і замість отримання великого урожаю, на що сподівалися китайські керівники, урожайність у країні різко впала.
"Великий стрибок" закінчився повним провалом. Він обійшовся китайському народові у 100 млрд юанів. Промислове виробництво скоротилося, господарські зв'язки було порушено, в деяких регіонах почався голод.


Слайд #10
«Культурна революція" (1966—1976 pp.).
І етап (травень 1966 р. — квітень 1969 р.) — найбільш активна і руйнівна фаза. Заняття у школах і вузах було припинено, почалося переслідування інтелігенції, членів партії та комсомолу. У кінці 1966 р. було створено загони цзаофанів (бунтарів) для сприяння "культурній революції" в робітничому середовищі. Наступного року за наказом Мао контроль у країні взяли військові.
II етап (травень 1969 р. — серпень 1973 р.). У 1970-1971 pp. сталася криза всередині китайського керівництва, приводом до якої стало рішення Мао про перегляд Конституції та ліквідацію посади Голови Народних зборів КНР. Поряд з поступовим відходом від початкових ідей "культурної революції" владу в країні поступово було зосереджено в руках "групи чотирьох" (Цзян Цин, Чжан Чуньцян, Яо Веньюань, Ван Хунвень).
III етап (вересень 1973 р. — жовтень 1976 р.) почався з нової політико-ідеологічної кампанії "критики Лінь Бяо та Конфуція". У січні 1975 р. було прийнято нову Конституцію КНР, яка стала результатом компромісу: поряд з ідеями "культурної революції" вона узаконювала права членів "комун", визнавала існування виробничих бригад, закріплювала положення про оплату праці .9 вересня 1976 р. помер Мао Цзедун. З ініціативи маршала Є. Цзяньїна було заарештовано "групу чотирьох".


Слайд #11
Ден Сяопін
Наприкінці 70-х pp. до влади в Пекіні повернувся Ден Сяопін, репресований під час "культурної революції". Після смерті Мао Цзедуна його реабілітували, і з 1978 р. він став найвпливовішим політичним діячем Китаю, ініціатором і головним архітектором реформ.
У грудні 1978 р. під його керівництвом було проведенопленум ЦК КПК, який поставив завдання радикальним чином змінити внутрішню і зовнішню політику країни


Слайд #12
Реформи
Кооперативи було розпущено.
Селяни отримали землю в довгострокову оренду, їм дозволялося реалізовувати більшу частину врожаю за вільними цінами, і лише певну кількість вони здавали на державне замовлення.
Прибутки селян значно зросли.
Підняті закупівельні ціни на 18 видів продукції села.
Створення спеціальних економічних зон.
Відмова від централізованого директивного плану.
Перехід до ринкових відносин.
Розвиток професійно-технічної освіти.
Введення 9-річного обов'язкового навчання.
Збільшення фінансування освіти.


Слайд #13
Важливою рисою досить успішних економічних реформ у Китаї є те, що вони здійснюються не "за будь-яку ціну", а супроводжуються підвищенням життєвого рівня населення. З 1979 р. середньорічний приріст прибутків міського населення становив 6,5%, сільського — 8,2%, а обсяг ощадних вкладів населення збільшився в 103 рази. Водночас у перерахунку ВНП на душу населення Китай не входить навіть до гурту перших 50 країн, оскільки його населення становить 1,2 млрд. 
Отже, економічні реформи в Китаї мають великий успіх, Це пов'язано, насамперед, із бажанням перемін, працелюбністю китайського народу, його талантом, історичним досвідом, поверненням почуття власної гідності, правильною стратегією і тактикою китайського керівництва, Хоча надбудова в країні лишається старою і компартія продовжує відігравати вирішальну роль у політичному житті, економіка Китаю впевнено переходить на ринкові рейки.


Слайд #14
XXI ст.Китай і Україна
На початку XXI ст. Китай перетворився на провідну державу світу..
Зараз КНР — впливовий і поважаний член міжнародного співтовариства, постійний член Ради Безпеки ООН.
Досвід Китаю особливо корисний для країн із перехідною економікою, до яких належить і Україна. Встановлення добрих, дружніх відносин із КНР, виведення їх на рівень стратегічного партнерства — одне з істотних досягнень зовнішньої політики незалежної України. Потенціал українсько-китайської співпраці у найрізноманітніших галузях промисловості, сільського господарства, науки і техніки — величезний, і його успішна реалізація залишається одним із найважливіших завдань двосторонніх відносин. 
Велику зацікавленість у розвитку двосторонніх відносин підкреслив президент України Л. Кучма під час візиту в Україну голови КНР Цзян Цземіня в липні 2001 р.


Слайд #15