Презентація "Франція"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Франція"
Слайд #1
Франція


Слайд #2
Становище Франції після Другої світової війни
Країна – переможниця, незважаючи на поразку від Німеччини в 1940р.
Зростання авторитету соціалістичної та комуністичної партій.
Очолення тимчасового уряду Ш. де Голлем (1944р.)
Очищення державного апарату від колабораціоністів.
Націоналізація окремих галузей промисловості.


Слайд #3
Франція часів IV республіки
Положення
Конституції
13 жовтня 1946р.(24 грудня 1946р.)
Загальне виборче право ;гарантування права на працю відпочинок:; соціальне забезпечення;освіту.
Заміна назви “Французька імперія “на “Французький союз”.
Парламентська республіка.
Внутрішня політика
Відставка Ш. де Голля, незадоволення статусом президента.
Інвестиції в національні виборчі галузі, розвиток на основі НТР ядерної енергетики, електротехніки, автоматики, хімії.
Нестабільність коаліційних урядів.
Зовнішня
політика
Колоніальні війни (Індокитай, Північна Африка).
Визнання суверенітету Камбоджі, Лаосу, В'єтнаму, Тунісу, Марокко.
Алжирська криза: нездатність уряду нормалізувати ситуацію в заморському департаменті Франції у зв'язку зі зростанням боротьби за незалежність країни.
У 1958р. в умовах викликати громадську війну, Ш. де Голль сформував уряд і отримав
надзвичайні повноваження.


Слайд #4
Президентство Ш. де Голля (1958- 1969рр.)
Мета політики – відродження величі Франції.
Прийняття Конституції 28 вересня 1958р. (V Республіка): Франція – президентська республіка, президент – голова держави та верховний головнокомандуючий із широкими повноваженнями.
Надання незалежності 14 колоніям, а також Алжиру.
Самостійна зовнішня політика: вихід Франції з НАТО, виведення американських воєнних баз.
Субсидії монополіям для підвищення конкурентоспроможності промисловості.
Франція – другий після США експорт сільськогосподарської продукції.
Зростання реальної заробітної плати на 25%, відпустки – до чотирьох тижнів.
Результат: перетворення Франції на сучасну індустріальну державу (проте бізнес гальмувався надто жорстким державним регулюванням)


Слайд #5
“Червоний травень” 1968р.
Причини
Соціальна напруженість через зростання податків, безробіття, обмеження профспілкового руху.
Поширення лівих настроїв під гаслом “ні – буржуазному суспільству”
Вимоги
Студентів: розширення технічної освіти, виплата стипендій, Участь у самоврядуванні, гарантії працевлаштування.
Профспілок: збільшення заробітної плати, покращення соціаного забезпечення.
Події
Страйк студентів Паризького університету, сутички з поліцією.
Підтримка студентського руху профспілками та комуністами, масові страйки (до 10 млн. осіб).
Збільшення мінімальної заробітної плати на 35%, допомоги з безробіттям – на 15%.
Розпуск парламенту Ш. де Голлем.
Перемога голлістів на позачергових виборах.
Результати і наслідки
Задоволення основних вимог страйкарів.
Нездатність комуністів спровокувати революцію та насадити диктатуру через не підтримку громадян.
Відставка Ш. де Голля (1969р.)


Слайд #6
Розвиток Франції в 1970 – 2000-х рр.
Президент, роки правління
Зміст політики
Ж. Помпіду
(1969-1947рр.)
Розширення прав трудових колективів, повноважень органів самоврядування
В. Ж. д’Естен
(1947-1981рр.)
Подолання наслідків світової економічної кризи, “план економії”: гальмування росту цін і темпів зростання доходів
Ф. Міттеран
(1981-1995рр.)
Зростання долі державного сектору економіки та державного втручання в економіку, що мало наслідком зменшення капіталовкладень у виробництво, прискорення інфляції.
Реприватизація (від 1986р.). Зближення НАТО
Ж. Ширак
(1995-2007рр.)
Підвищення податків, гальмування соціальних програм. Активна участь у ЄС (проте провал голосування за конституцією Євросоюзу)
Н. Саркозі
(від 2007р.)
Ліберальний курс: зменшення державних соціальних програм, стимулювання самозайнятості, співробітництво зі США.


Слайд #7
Жорж Помпіду


Слайд #8
Валері Жескар Д’естен


Слайд #9
Франсуа Міттеран


Слайд #10
Жак ширар


Слайд #11
Ніколя саркозі