Презентація на тему «Карпатський економічний район» (варіант 5)

Карпатський економічний район
Підготував
Музиченко Влад
21 група

Загальні відомості
Області:
Івано-Франківська (1939)
Львівська (1939)
Чернівецька (1940)
Закарпатська (1946 р.)
Площа: 56,6 тис. км², 9,3% (VІ)
Населення: 6.1 млн. осіб, 13,2% (ІV)

Пн: Північно-Західний економічний район; Пд: Румунія, Молдова;
Зх: Угорщина, Словаччина, Польща.
Сх: Подільський економічний район.
ТГП: автошляхи, залізничні шляхи, аеропорти, ЛЕП,
газопроводи (“Союз”, “Північне сяйво”, Уренгой-Ужгород),
нафтопроводи (“Дружба”, Одеса-Броди).
ЕГП

Рельєф:
Рівнино-гірський
1) Подільська височина (Розточчя, Опілля, Гологори, Вороняки)
2) Хотинська височина
(г. Берда, 515 м)
3) Передкарпатська височина
4) Закарпатська н-на
5) гори Карпати
(г. Говерла, 2061 м)

Рельєф:
Рівнино-гірський
1) Подільська височина (Розточчя, Опілля, Гологори, Вороняки)
2) Хотинська височина
(г. Берда, 515 м)
3) Передкарпатська височина
4) Закарпатська н-на
5) гори Карпати
(г. Говерла, 2061 м)

Клімат
Клімат помірно континентальний, теплий, під впливом атлантичного повітря. Температура найтеплішого місця (липень) у передгір'ях +18…+20°C, у високогірному ярусі +7…+10°C, найхолоднішого (січень) — відповідно −3…−5°C і −6…−12°C.
Карпати — найвологіше місце в Україні: найбільше дощів — навесні і влітку, снігу — взимку. Кількість опадів від 700—800 мм у передгір'ях і до 1600—2000 мм на найвищих хребтах.
К більше 1
ІЗ ПІДНЯТТЯМ НА КОЖНІ 100М ВГОРУ ЛІТО
ЗАПІЗНЮЄТЬСЯ НА 10 ДНІВ І НА 5 ДНІВ РАНІШЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ

ПАЛИВНІ:
Нафта, газ - Карпатська провінція (майже вичерпана):
Нафта – Старосамбірське, Долинське
Газ – Косівське, Дашавське, Гринівське.
Нафта і газ: Бориславське, Битків-Бабчинське
Кам'яне вугілля: Львівсько-Волинський б-н
Буре вугілля
РУДНІ:
Ртутні (Вишківське), поліметалеві, алюмінієві, свинцеві та цинкові,
золото (Мужіївське, Сауляцьке)
НЕРУДНІ!
Кам`яна сіль – Солотвинське
Калійні солі: Стебник, Калуш
Сірка: Язівське, Яворівське, Немирівське
Озокерит
Мінеральні води – Трускавецьке, Моршинське, Свалявське, Синяцьке
Термальні води: Закарпаття
Природні ресурси: мінеральні

Земельні ресурси:
бурі гірсько-лісові та сірі лісові ґрунти.
Водні ресурси!
Забезпечений
(найчисельніші і
найменше забруднені)
Найбільші ріки –
Дністер, Західний Буг, Прут і Тиса.
Озера: Синевир,
Бребенескул

Водоспади – гуки та шипоти
Водоспад Гуркало, с. Корчин, Сколівський р-н
Яремчанський
водоспад на
р. Прут

завальне озеро
Синевир
Найбільш високогірне (990м), льодовикове озеро
Бребенескул
Які ще озера поширені в Карпатах? Наведіть
приклади.

Лісові ресурси!
Карпатський соціально-економічний район добре забезпечений лісовими ресурсами – покрита лісом площа становить 60 %. Ліси дають сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче й природоохоронне значення. У них переважають дуб, граб, бук, ялина (смерека).

Бурі гірсько-лісові ґрунти
500м
1000м
1500м
1800м
передгірний пояс
альпійський пояс
середній гірсько-лісовий пояс
субальпійський пояс
нижній гірсько-лісовий пояс
широколисті ліси з дуба, граба, ялиці, що чергується з луками
букові, мішані ялицево-смереково-букові ліси
смерекові та ялицево-смерекові ліси
криволісся та рідколісся з низькорослої сосни, вільхи, ялівцю
низькі чагарники і трав'яні луки (полонини)
ВИСОТНА
ПОЯСНІСТЬ
Дерново-підзолисті ґрунти
Гірсько-лучні ґрунти

Рекреаційні!!! Рекреаційний комплекс представлений системою закладів санаторно-курортного лікування, турбаз, екскурсійних станцій, баз, будинків відпочинку та пансіонатів. Тут існує густа мережа санаторіїв – 112, що розраховані майже на 38 тис. лікувально-оздоровчих місць. Найвідомішими місцями відпочинку й оздоровлення є Поляна, Трускавець, Моршин, Славське, Буковель.

Рекреаційні!!! Рекреаційний комплекс представлений системою закладів санаторно-курортного лікування, турбаз, екскурсійних станцій, баз, будинків відпочинку та пансіонатів. Тут існує густа мережа санаторіїв – 112, що розраховані майже на 38 тис. лікувально-оздоровчих місць. Найвідомішими місцями відпочинку й оздоровлення є Поляна, Трускавець, Моршин, Славське, Буковель.

Долина нарцисів

ТВАРИННИЙ СВІТ КАРПАТ
Лісовий кіт
Бурий ведмідь

Благородний олень
Рись

Львів - український Париж

Львів - український Париж

Львів - український Париж

Львів - український Париж

Львів - український Париж

Львів - український Париж

Населення
Середня густота населення: одна з найвищих серед економічних районів — 106 осіб/км2
Природній приріст: -1%о, але у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – додатній!
Рівень урбанізації: один з найнижчих - 56%.
В усіх областях крім Львівської переважає сільське населення
Найбільші міста: Львів (735 тис.).
Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород (100-250тис.)
Агломерації: Львівська, Івано-Франківська.
Національний склад: українці – 89%, росіяни, євреї (переважно в міських поселеннях), поляки (у Львівській області), угорці, словаки (у Закарпатській області), румуни (в Чернівецькій і Закарпатській областях).  
Трудові ресурси: Рівень безробіття в районі приблизно на ½ більший, ніж по Україні в цілому, значні маятникові міграції, виїзд мешканців на заробітки до інших держав.

Господарство Район: індустріально-аграрнийПромисловість - 9.0% с/г - 10%
 Галузі спеціалізації:
Машинобудування
Хімічна промисловість
Лісова промисловість
ПЕК
ПБМ
Легка промисловість
Харчова промисловість
Курортне господарство
Багатогалузеве с/г.

Промисловість
ПЕК
Нафтовидобувна
НПЗ
Вугільна
ТЕС
ГЕС (малі гірські)
Прикарпаття
Борислав, Дрогобич, Наддвірна
Червоноград
Добротвірська, Бурштинська
Теребле-Ріцька
Машинобудування
Автобуси, мопеди, крани, автопідйомники, точне
Обладнання для хім. промисловості
Львів, Чернівці, Ужгород.
Львів, Дрогобич, Борислав
Хімічна
Гірничо-хімічна
Калійні добрива
Сірчана кислота
Миючі засоби, барвники, фарби, парфумерні й косметичні вироби.
Див. к/к
Калуш, Стебник
Новий Розділ
Долина, Надвірна, Дрогобич, Борислав
Лісова і деревообробна
Меблева
Целюлозо-паперова
Лісохімія
Львів, Чернівці, Мукачеве, Ужгород
Жидачів
Свалява, Перечин
ПБМ
Цемент
Скло
Миколаїв (Львівська обл)
Львів, Бережани, Стрий

Харчова
Мясна
Кондитерська
Молочна
Маслосироробна
Плодоовочева
“Світоч” (Львів)
Легка
Вовняна
Трикотажна
Шкіряно-взуттєва
Хутрова
Курортне господарство
Оздоровлення
Відпочинок
Курортополіс “Трускавець”
Буковель, Славське

Сільське господарство - багатогалузеве:
На розвиток АПК впливають різноманітні природні умови
Поліська зона – льонарство, хмелярство, картоплярство, молочно-м'ясне скотарство;
Лісостепова зона - молочно-м'ясне скотарство, свинарство, зернові, льон, цукрові буряки.
Карпатський с/г район
Гірські райони – вівчарство (на полонинах), молочно-м'ясне скотарство, льонарство та картоплярство.
Закарпаття — виноградарство, садівництво, тютюнництво.
В Карпатах широкого розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового рибництва - одні з найвищих серед регіонів України.

Сільське господарство - багатогалузеве:
На розвиток АПК впливають різноманітні природні умови
Поліська зона – льонарство, хмелярство, картоплярство, молочно-м'ясне скотарство;
Лісостепова зона - молочно-м'ясне скотарство, свинарство, зернові, льон, цукрові буряки.
Карпатський с/г район
Гірські райони – вівчарство (на полонинах), молочно-м'ясне скотарство, льонарство та картоплярство.
Закарпаття — виноградарство, садівництво, тютюнництво.
В Карпатах широкого розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового рибництва - одні з найвищих серед регіонів України.

Сільське господарство - багатогалузеве:
На розвиток АПК впливають різноманітні природні умови
Поліська зона – льонарство, хмелярство, картоплярство, молочно-м'ясне скотарство;
Лісостепова зона - молочно-м'ясне скотарство, свинарство, зернові, льон, цукрові буряки.
Карпатський с/г район
Гірські райони – вівчарство (на полонинах), молочно-м'ясне скотарство, льонарство та картоплярство.
Закарпаття — виноградарство, садівництво, тютюнництво.
В Карпатах широкого розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового рибництва - одні з найвищих серед регіонів України.

Транспорт
Транспортний комплекс. Провідний вид транспорту району залізничний, мережа якого має більшу густоту, ніж по Україні в цілому: на 1000 км2 припадає 50,4 км залізниць, найбільша вона у Львівській області – 60 км. Функціонує Управління Львівської залізниці. Ще наприкінці 19 – початку 20 ст. у Прикарпатті, Закарпатті та Карпатах була споруджена розгалужена мережа вузькоколійних залізничних ліній, головним чином із основних лісових масивів до центрів переробки лісу, які на сьогодні майже втратили значення. Ліквідовано було колію Львів – Перемишляни – Бережани. Основну увагу на даний час необхідно приділити технічній реконструкції галузі та підвищенню продуктивності праці на транспорті. Головні залізничні лінії прямують на Львів через Тернопіль та Здолбунів і далі на Ужгород і Чоп

У перевезеннях переважають транзитні вантажі (вугілля, кокс, метал, залізна й марганцева руди, перевантаження яких здійснюється на станціях Чоп і Мостиська. Головні пасажиропотоки сконцентровані в напрямку Львів – Тернопіль (електрифікована ділянка в 1998 р.) і далі на Київ. Великими залізничними вузлами є Львів, Красне, Стрий.

Густота автомобільних шляхів у районі найвища в країні. На 1000 км2 їх припадає 322,9 км, у тому числі в межах Чернівецької області – 364,4, Львівської – 350,2, Івано-Франківської – 318,7, Закарпатської – 258,3. Головні напрямки: Львів – Тернопіль і Львів – Рівне з продовженням на Київ; Львів – Самбір і Львів – Стрий і далі на Ужгород; Львів – Чернівці через Івано-Франківськ.

У районі добре розвинений трубопровідний транспорт. Ще в 1924 р. на Прикарпатті (вперше в Україні), було збудовано газопровід Дашава – Стрий – Дрогобич. У грудні 1929 р. завершено спорудження газопроводу Дашава – Львів, а в 1948 р. Дашава – Київ. З Прикарпаття пролягли гілки до Мінська й далі в Прибалтику. Газова система "Братерство" постачає газ у Чехію, Словаччину, Польщу. Функціонує також потужний етиленопровід Калуш – Тисауйварош (Угорщина).

Для зовнішніх та внутрішніх перевезень використовується також авіаційний транспорт, роль якого особливо велика в напрямку захід – схід (Львів – Київ, Львів – Харків, Львів – Донецьк). Головним видом перевезення вантажів є пошта. У перевезенні пасажирів простежується чітка сезонність: улітку кількість їх більша, ніж узимку в 3 – 4 рази.

Основними автомобільно-залізничними вузлами є Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Калуш, Дрогобич; автомобільно-залізнично-авіаційними – Львів; автомобільно-залізнично-трубопровідними – Стрий, Мукачеве; автомобільно-трубопровідним – Долина; трубопровідним – Дашава.

Економічні звязки
Ввіз: метал, комплектуючі деталі, бавовняні і шовкові тканини, сільськогосподарські машини, технологічне обладнання харчової промисловості, олійні продукти.
Вивіз: устаткування – для газової, нафтової промисловості, технологічне обладнання, легка промисловість, автобуси, автокрани, інструменти, телевізори, конвеєрні лінії, прилади, хутряні вироби, вина, калійні добрива, сірку, ліс, меблі, фруктові і овочеві консерви тощо.

Проблеми розвитку району
низький рівень розвитку промисловості (за винятком Львівської області);
соціальні та економічні проблеми малих міст;
слабкий розвиток Закарпатської вільної економічної зони;
складна екологічна ситуація Передкарпаття внаслідок великої концентрації хімічних підприємств і військової техніки;
розвиток курортного господарства територіально збігається з промисловими розробками, а це погіршує екологічне становище і обмежує можливості розвитку цих виробництв
Час від часу територія зазнає значних матеріальних втрат від паводків.

Питання до кросворду та відповіді на них написані на самій будівлі. При цьому відповіді можна прочитати тільки в темний час доби: вони написані неоновою фарбою.

Гостям Львова розповідають, що з одного львівського закладу основоположник кубізму Пабло Пікассо вийшов в одних трусах і босий. Саме в такому вигляді художника зображує скульптура, встановлена ​​три роки тому біля однойменного клубу. Бронзовий Пікассо задумливо курить цигарку, кінчик якої світиться червоним кольором.

Дякую за увагу