Презентація "Карпатський економічний район"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Карпатський економічний район"
Слайд #1
Карпатський економічний район
Підготував
Музиченко Влад
21 група


Слайд #2
Загальні відомості
Області:
Івано-Франківська (1939)
Львівська (1939)
Чернівецька (1940)
Закарпатська (1946 р.)
Площа: 56,6 тис. км², 9,3% (VІ)
Населення: 6.1 млн. осіб, 13,2% (ІV)


Слайд #3
Пн: Північно-Західний економічний район; Пд: Румунія, Молдова;
Зх: Угорщина, Словаччина, Польща.
Сх: Подільський економічний район.
ТГП: автошляхи, залізничні шляхи, аеропорти, ЛЕП,
газопроводи (“Союз”, “Північне сяйво”, Уренгой-Ужгород),
нафтопроводи (“Дружба”, Одеса-Броди).
ЕГП


Слайд #4
Рельєф:
Рівнино-гірський
1) Подільська височина (Розточчя, Опілля, Гологори, Вороняки)
2) Хотинська височина
(г. Берда, 515 м)
3) Передкарпатська височина
4) Закарпатська н-на
5) гори Карпати
(г. Говерла, 2061 м)


Слайд #5


Слайд #6
Клімат
Клімат помірно континентальний, теплий, під впливом атлантичного повітря. Температура найтеплішого місця (липень) у передгір'ях +18…+20°C, у високогірному ярусі +7…+10°C, найхолоднішого (січень) — відповідно −3…−5°C і −6…−12°C.
Карпати — найвологіше місце в Україні: найбільше дощів — навесні і влітку, снігу — взимку. Кількість опадів від 700—800 мм у передгір'ях і до 1600—2000 мм на найвищих хребтах.
К більше 1

ІЗ ПІДНЯТТЯМ НА КОЖНІ 100М ВГОРУ ЛІТО
ЗАПІЗНЮЄТЬСЯ НА 10 ДНІВ І НА 5 ДНІВ РАНІШЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ


Слайд #7
ПАЛИВНІ:
Нафта, газ - Карпатська провінція (майже вичерпана):
Нафта – Старосамбірське, Долинське
Газ – Косівське, Дашавське, Гринівське.
Нафта і газ: Бориславське, Битків-Бабчинське
Кам'яне вугілля: Львівсько-Волинський б-н
Буре вугілля
РУДНІ:
Ртутні (Вишківське), поліметалеві, алюмінієві, свинцеві та цинкові,
золото (Мужіївське, Сауляцьке)
НЕРУДНІ!
Кам`яна сіль – Солотвинське
Калійні солі: Стебник, Калуш
Сірка: Язівське, Яворівське, Немирівське
Озокерит
Мінеральні води – Трускавецьке, Моршинське, Свалявське, Синяцьке
Термальні води: Закарпаття
Природні ресурси: мінеральні


Слайд #8
Земельні ресурси:
бурі гірсько-лісові та сірі лісові ґрунти.
Водні ресурси!
Забезпечений
(найчисельніші і
найменше забруднені)
Найбільші ріки –
Дністер, Західний Буг, Прут і Тиса.
Озера: Синевир,
Бребенескул


Слайд #9
Водоспади – гуки та шипоти
Водоспад Гуркало, с. Корчин, Сколівський р-н
Яремчанський
водоспад на
р. Прут


Слайд #10
завальне озеро
Синевир
Найбільш високогірне (990м), льодовикове озеро
Бребенескул
Які ще озера поширені в Карпатах? Наведіть
приклади.


Слайд #11
Лісові ресурси!
Карпатський соціально-економічний район добре забезпечений лісовими ресурсами – покрита лісом площа становить 60 %. Ліси дають сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче й природоохоронне значення. У них переважають дуб, граб, бук, ялина (смерека).


Слайд #12
Бурі гірсько-лісові ґрунти
500м
1000м
1500м
1800м
передгірний пояс
альпійський пояс
середній гірсько-лісовий пояс
субальпійський пояс
нижній гірсько-лісовий пояс
широколисті ліси з дуба, граба, ялиці, що чергується з луками
букові, мішані ялицево-смереково-букові ліси
смерекові та ялицево-смерекові ліси
криволісся та рідколісся з низькорослої сосни, вільхи, ялівцю
низькі чагарники і трав’яні луки (полонини)
ВИСОТНА
ПОЯСНІСТЬ
Дерново-підзолисті ґрунти
Гірсько-лучні ґрунти


Слайд #13
Рекреаційні!!! Рекреаційний комплекс представлений системою закладів санаторно-курортного лікування, турбаз, екскурсійних станцій, баз, будинків відпочинку та пансіонатів. Тут існує густа мережа санаторіїв – 112, що розраховані майже на 38 тис. лікувально-оздоровчих місць. Найвідомішими місцями відпочинку й оздоровлення є Поляна, Трускавець, Моршин, Славське, Буковель.


Слайд #14


Слайд #15
Долина нарцисів


Слайд #16
ТВАРИННИЙ СВІТ КАРПАТ
Лісовий кіт
Бурий ведмідь


Слайд #17
Благородний олень
Рись


Слайд #18
Львів - український Париж


Слайд #19


Слайд #20


Слайд #21


Слайд #22


Слайд #23


Слайд #24
Населення
Середня густота населення: одна з найвищих серед економічних районів — 106 осіб/км2
Природній приріст: -1%о, але у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – додатній!
Рівень урбанізації: один з найнижчих - 56%.
В усіх областях крім Львівської переважає сільське населення
Найбільші міста: Львів (735 тис.).
Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород (100-250тис.)
Агломерації: Львівська, Івано-Франківська.
Національний склад: українці – 89%, росіяни, євреї (переважно в міських поселеннях), поляки (у Львівській області), угорці, словаки (у Закарпатській області), румуни (в Чернівецькій і Закарпатській областях).  
Трудові ресурси: Рівень безробіття в районі приблизно на ½ більший, ніж по Україні в цілому, значні маятникові міграції, виїзд мешканців на заробітки до інших держав.


Слайд #25
Господарство Район: індустріально-аграрнийПромисловість - 9.0% с/г - 10%
 Галузі спеціалізації:
Машинобудування
Хімічна промисловість
Лісова промисловість
ПЕК
ПБМ
Легка промисловість
Харчова промисловість
Курортне господарство
Багатогалузеве с/г.


Слайд #26
Промисловість
ПЕК
Нафтовидобувна
НПЗ
Вугільна
ТЕС
ГЕС (малі гірські)
Прикарпаття
Борислав, Дрогобич, Наддвірна
Червоноград
Добротвірська, Бурштинська
Теребле-Ріцька
Машинобудування
Автобуси, мопеди, крани, автопідйомники, точне
Обладнання для хім. промисловості
Львів, Чернівці, Ужгород.
Львів, Дрогобич, Борислав
Хімічна
Гірничо-хімічна
Калійні добрива
Сірчана кислота
Миючі засоби, барвники, фарби, парфумерні й косметичні вироби.
Див. к/к
Калуш, Стебник
Новий Розділ
Долина, Надвірна, Дрогобич, Борислав
Лісова і деревообробна
Меблева
Целюлозо-паперова
Лісохімія
Львів, Чернівці, Мукачеве, Ужгород
Жидачів
Свалява, Перечин
ПБМ
Цемент
Скло
Миколаїв (Львівська обл)
Львів, Бережани, Стрий


Слайд #27
Харчова
Мясна
Кондитерська
Молочна
Маслосироробна
Плодоовочева
“Світоч” (Львів)
Легка
Вовняна
Трикотажна
Шкіряно-взуттєва
Хутрова
Курортне господарство
Оздоровлення
Відпочинок
Курортополіс “Трускавець”
Буковель, Славське


Слайд #28
Сільське господарство - багатогалузеве:
На розвиток АПК впливають різноманітні природні умови
Поліська зона – льонарство, хмелярство, картоплярство, молочно-м'ясне скотарство;
Лісостепова зона - молочно-м'ясне скотарство, свинарство, зернові, льон, цукрові буряки.
Карпатський с/г район
Гірські райони – вівчарство (на полонинах), молочно-м'ясне скотарство, льонарство та картоплярство.
Закарпаття — виноградарство, садівництво, тютюнництво.
В Карпатах широкого розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового рибництва - одні з найвищих серед регіонів України.


Слайд #29


Слайд #30


Слайд #31
Транспорт
Транспортний комплекс. Провідний вид транспорту району залізничний, мережа якого має більшу густоту, ніж по Україні в цілому: на 1000 км2 припадає 50,4 км залізниць, найбільша вона у Львівській області – 60 км. Функціонує Управління Львівської залізниці. Ще наприкінці 19 – початку 20 ст. у Прикарпатті, Закарпатті та Карпатах була споруджена розгалужена мережа вузькоколійних залізничних ліній, головним чином із основних лісових масивів до центрів переробки лісу, які на сьогодні майже втратили значення. Ліквідовано було колію Львів – Перемишляни – Бережани. Основну увагу на даний час необхідно приділити технічній реконструкції галузі та підвищенню продуктивності праці на транспорті. Головні залізничні лінії прямують на Львів через Тернопіль та Здолбунів і далі на Ужгород і Чоп


Слайд #32
У перевезеннях переважають транзитні вантажі (вугілля, кокс, метал, залізна й марганцева руди, перевантаження яких здійснюється на станціях Чоп і Мостиська. Головні пасажиропотоки сконцентровані в напрямку Львів – Тернопіль (електрифікована ділянка в 1998 р.) і далі на Київ. Великими залізничними вузлами є Львів, Красне, Стрий.


Слайд #33
Густота автомобільних шляхів у районі найвища в країні. На 1000 км2 їх припадає 322,9 км, у тому числі в межах Чернівецької області – 364,4, Львівської – 350,2, Івано-Франківської – 318,7, Закарпатської – 258,3. Головні напрямки: Львів – Тернопіль і Львів – Рівне з продовженням на Київ; Львів – Самбір і Львів – Стрий і далі на Ужгород; Львів – Чернівці через Івано-Франківськ.


Слайд #34
У районі добре розвинений трубопровідний транспорт. Ще в 1924 р. на Прикарпатті (вперше в Україні), було збудовано газопровід Дашава – Стрий – Дрогобич. У грудні 1929 р. завершено спорудження газопроводу Дашава – Львів, а в 1948 р. Дашава – Київ. З Прикарпаття пролягли гілки до Мінська й далі в Прибалтику. Газова система "Братерство" постачає газ у Чехію, Словаччину, Польщу. Функціонує також потужний етиленопровід Калуш – Тисауйварош (Угорщина).


Слайд #35
Для зовнішніх та внутрішніх перевезень використовується також авіаційний транспорт, роль якого особливо велика в напрямку захід – схід (Львів – Київ, Львів – Харків, Львів – Донецьк). Головним видом перевезення вантажів є пошта. У перевезенні пасажирів простежується чітка сезонність: улітку кількість їх більша, ніж узимку в 3 – 4 рази.


Слайд #36
Основними автомобільно-залізничними вузлами є Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Калуш, Дрогобич; автомобільно-залізнично-авіаційними – Львів; автомобільно-залізнично-трубопровідними – Стрий, Мукачеве; автомобільно-трубопровідним – Долина; трубопровідним – Дашава.


Слайд #37
Економічні звязки
Ввіз: метал, комплектуючі деталі, бавовняні і шовкові тканини, сільськогосподарські машини, технологічне обладнання харчової промисловості, олійні продукти.

Вивіз: устаткування – для газової, нафтової промисловості, технологічне обладнання, легка промисловість, автобуси, автокрани, інструменти, телевізори, конвеєрні лінії, прилади, хутряні вироби, вина, калійні добрива, сірку, ліс, меблі, фруктові і овочеві консерви тощо.


Слайд #38
Проблеми розвитку району
низький рівень розвитку промисловості (за винятком Львівської області);
соціальні та економічні проблеми малих міст;
слабкий розвиток Закарпатської вільної економічної зони;
складна екологічна ситуація Передкарпаття внаслідок великої концентрації хімічних підприємств і військової техніки;
розвиток курортного господарства територіально збігається з промисловими розробками, а це погіршує екологічне становище і обмежує можливості розвитку цих виробництв
Час від часу територія зазнає значних матеріальних втрат від паводків.


Слайд #39
Питання до кросворду та відповіді на них написані на самій будівлі. При цьому відповіді можна прочитати тільки в темний час доби: вони написані неоновою фарбою.


Слайд #40
Гостям Львова розповідають, що з одного львівського закладу основоположник кубізму Пабло Пікассо вийшов в одних трусах і босий. Саме в такому вигляді художника зображує скульптура, встановлена ​​три роки тому біля однойменного клубу. Бронзовий Пікассо задумливо курить цигарку, кінчик якої світиться червоним кольором.


Слайд #41
Дякую за увагу