Презентація "Індія"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Індія"
Слайд #1
Індія
Цікаві факти


Слайд #2
1
В якості жесту «так» (замість кивка головою, як у нас) індійці розгойдують головою в сторони, на зразок нашого «ай-ай-ай». Перший час підсвідомо виникало відчуття, ніби то вони докірливо качають головою у відповідь на запитання, мовляв, «ну і питаннячка ж у вас, білих». Так само і при зустрічі – часто починають базікати головою з боку в бік, як неваляшки – дуже потішно.


Слайд #3
2
Рух тут лівосторонній, таке поняття як ПДР, якщо й існує, то вельми умовно, головне правило на дорозі – це гудок. Причому, на відміну від, наприклад, миготіння “поворотниками”, гудок носить швидше попереджувальний характер, тобто “побібікавши” тут же починається поворот, а якщо не поступився – твої проблеми, тебе ж попереджали. Особливо шалений рух у великих містах – Делі, Ченнаї, Калькута, посилений неймовірною кількістю тук-туків, що снують тут і там – гул сигналів там не припиняється ні на хвилину.


Слайд #4
3
Серед чоловіків поширена тісна дружба, до такої міри тісна, що тут частенько можна зустріти чоловіків, які йдуть тримаючись за руку або обнявшись(це просто така дружба, без сексуального підтексту ).


Слайд #5
4
Індійська кухня, особливо південна, дуже гостра, з великою кількістю спецій. Прохання «no spicy», «no chilly» рідко призводять до очікуваного результату, незважаючи на старанні кивки головою офіціанта. Є певний набір страв, спочатку не дуже гострих – ними можна харчуватися при повному неприйнятті гострої їжі.


Слайд #6
5
В більшості випадків для позначення місця, де можна поїсти, використовується слово Hotel. При цьому більшість готелів називаються Lodge, але деякі, особливо великі, також в назві використовують Hotel.


Слайд #7
6
Найпоширеніші фрукти: папайї, ананаси, мандарини і банани, причому останніх величезна кількість сортів – великі і маленькі, товсті і тонкі, жовті, червоні і зелені. Часто продаються також і яблука, але неймовірно дорогі.


Слайд #8
7
На багатьох продуктах є маркування MRP (maximum retail price) – максимальна роздрібна ціна, за якою цей товар може продаватися. Особливо це помітно по бутильованій воді, яка продається на кожному розі і коштує майже скрізь 15 рупій за 1 літр, як в магазинах, так і в кафе.


Слайд #9
8
У багатьох маленьких місцевих ресторанчиках немає меню – люди приходять і замовляють давно відомі їм страви.


Слайд #10
9
Страви для різних прийомів їжі як правило чітко розділяються на сніданок (до 11), обід (з 12 до 15) і вечеря (з 19 до 21). Час, втім, досить умовний і може змінюватись, але замовити днем ​​щось із меню breakfast, а вдень з dinner зазвичай не вийде. Притому що з 15 до 18-19 частина кафе взагалі закриті.


Слайд #11
10
Найпоширеніший обід серед не сильно забезпечених жителів – це Meals: гора рису, як правило, на банановому аркуші (дуже зручно – безкоштовний одноразовий посуд, та й ще вигідний при утилізації відходів) з декількома соусами і приправами в мисках. Найчастіше це блюдо без обмежень – соуси підливають майже завжди, іноді й рис підкладають, дешево і сердито.


Слайд #12
11
Алкоголю у вільному продажу немає. Тобто він і не заборонений, але особливо не вітається – купити можна тільки в спеціально відведених місцях. В більшості кафе його також офіційно немає (іноді продають «з-під поли»). Є тільки в ресторанах.


Слайд #13
12
Персонал в гестхаусах і кафе, особливо недорогих, рідко буває доброзичливим. Вони не агресивні, але розмовляють так, ніби у них ця робота в печінках сидить, можливо так воно і є. Причому місцеві жителі часто дуже усміхнені і доброзичливі.


Слайд #14
13
Туалетним папером індуси не користуються, замість цього в просунутих місцях поряд з унітазом висить невеликий душик, а в місцях простіше – кран з водою і кухлик.


Слайд #15
14
Індуїстські храми починають працювати о 5 ранку і це, як правило, супроводжується гучними завиваннями (молитвою) в мікрофон на всю округу, на вулицю виставлені величезні динаміки. Особливо весело, якщо такий от Темпл опиняється під вікнами гестхауса.


Слайд #16
15
Індійці в основній своїй масі не люблять купатися в морі, більше до вподоби озера з прісною водою і без хвиль. Жінки взагалі ніколи не купаються, у крайньому випадку, в громадських місцях.


Слайд #17
16
Типова процедура знайомства з боку місцевих складається з двох питань «вич кантрі? нейм? ». Іноді просто запитують «нейм?» І задовольнившись, йдуть далі.


Слайд #18
17
У вагонах класу sleeper на двох бічних полках може розміщуватися до 5 осіб – 2 на верхній, 3 на нижній, а в плацкарті, де у нас їдуть четверо, тут 6 полиць, але сплять і сидять на них не шестеро, а 9 – 10 людей, так і сплять купою, також сплять в проходах прямо на підлозі і в тамбурах у туалетів і входів.
У кожному вагоні по 2 типу туалетів – західний стиль (унітаз) та індійський
(дірка в підлозі).


Слайд #19
18
В Індії багато «чистих» вегетаріанців, тобто тих, хто не тільки не вживає в їжу м’ясо / рибу / яйця, але і не допускає приготування тваринної їжі на своїй кухні або використання того ж посуду / столу / холодильника для зберігання і готування продуктів. У зв’язку з цим виділена особлива група кафе і ресторанів з позначкою «pure vegetarian», що означає, повне виключення будь-яких зв’язків з невегетаріанскими продуктами.
Молоко і кисломолочні продукти (курд, ласси) індуси відносять до вегетаріанської кухні, пояснюючи це тим, що при вживанні молока тварина не гине, на відміну від яєць, які є погубленим життям.


Слайд #20
19
В автобусі через весь салон під дахом протягнута мотузка, з дзвінком на кінці. Якщо потрібна зупинка, кондуктор або пасажир смикає за цю мотузку і біля водія лунає побрязкування.
Якщо автобус на зупинці тікає з-під носа, досить постукати по борту, кондуктор почує і вигляне, відкриваючи двері, а водій зупиниться.


Слайд #21
20
Вокзал в будь-якому місті ввечері та вночі перетворюється в «нічліжку» – більшість подорожуючих індусів у своїй сумці мають ковдру або покривало. Увечері воно перетворюється в ліжко прямо на підлозі в залі очікування або зовсім посеред холу. Сумка використовується як подушка.


Слайд #22
The End
To be continued