Презентація "Легка промисловість"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Легка промисловість"
Слайд #1
Легка промисловість
Художні промисли
Харчова промисловість
Презентацію підготувала
Учениця 9-Б класу
НВК №1
м. К.-каширського
Качур Діана


Слайд #2
Попри те що товари легкої промисловості належать до непродовольчих, без них не може прожити жодна людина. Її речі потрібні щодня, щогодини, щохвилини, тому їх часто називають товарами першої необхідності.


Слайд #3
галузі, що виробляють товари народного споживання — тканини, одяг, взуття, предмети галантереї та парфумерії тощо. Крім того підприємства легкої промисловості виробляють й товари виробничого призначення – корд, канати, штучну шкіру тощо


Слайд #4
Сировиною для галузі є натуральні, штучні та синтетичні волокна. Легка промисловість України переробляє як власну (льон, шкіра, хутро, хімічні волокна, вовна), так і привізну (вовна, бавовна, текстиль) сировину


Слайд #5
Підприємства легкої промисловості орієнтуються на:
споживача;
жіночі трудові ресурси ;
та джерела сировини


Слайд #6
Галузі
Сировина, вироби
Центри
текстильна
Бавовна,льон, віскоза
швейна
Київ, Харків, Дніпропетровськ,
Одеса
трикотажна
Трикотаж,тканини,бі- лизна, шкарпетки
Харків, Львів, Одеса, Житомир
взуттєва
хутряна
Харків,Балта,Шепетівка, Жмеринка
Шкіряно- галантерейна
вичинка шкіри,валізи, біжутерія, краватки
Київ, Львів, Одеса, Миколаїв


Слайд #7


Слайд #8
ТЕКСТИЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Текстильна промисловість займає провідні позиції за вартістю виробленої продукції у складі легкої промисловості. Вона використовує натуральні (бавовняні, вовняні, лляні і шовкові) і штучні та синтетичні (віскоза, капрон, нейлон та ін.) волокна.
Текстильна промисловість охоплює виробництво бавовняних, вовняних, лляних та шовкових тканин, що виготовляють тканини, нитки, пряжу та ін. Структура виробництва тканин має такий вигляд: бавовняні – 71 %, вовняні – 10 %, шовкові – 18, лляні – 1 % (на 2003 р.).
Процес виготовлення тканин із натуральних (природних) волокон складається з кількох стадій: первинна обробка сировини -> прядіння -> ткацтво -> обробка (вибілювання, фарбування та ін.). На першій стадії відбувається виготовлення прядива. Воно вимагає великих затрат сировини, тому нерідко первинна обробка здійснюється у місцях виробництва сировини на бавовноочисних, льонопереробних, шовкомотальних чи вовномийних фабриках. Якщо ж усі стадії виробництва тканин поєднуються на одному підприємстві, то воно називається текстильним комбінатом. Існують і підприємства, на яких зосереджено одну або дві стадії виготовлення тканин — це ткацькі, прядильні, прядильно-ткацькі, оздоблювальні чи ткацько- оздоблювальні фабрики. Кожна з галузей текстильної промисловості має свої особливості розміщення.


Слайд #9
ШВЕЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Швейна галузь посідає друге місце у складі легкої промисловості за вартістю виробленої продукції. Швейна промисловість має повсюдне поширення. Її підприємства є в багатьох містах України, майже в кожному районному центрі.
Найпотужнішими центрами швейної промисловості є зазвичай великі міста (Київ, Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Львів, Чернівці), де зосереджено по кілька швейних фабрик зі значною кількістю зайнятих.
Нині українська швейна промисловість працює здебільшого на замовлення іноземних фірм, використовуючи нашу дешеву робочу силу. Левова частка виробленої продукції направляться на экспорт


Слайд #10
Швейна промисловість


Слайд #11
ТРИКОТАЖНА ТА ШКІРЯНО-ВЗУТТЄВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Трикотажна промисловість займається виготовленням трикотажних тканин, білизни, в'язаних виробів, шкарпеток і панчіх із натуральних та хімічних волокон. У своєму розміщенні повністю орієнтується на споживача. Великі підприємства є в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Миколаєві, Чернівцях, Житомирі.

Взуттєва промисловість в сучасних умовах внаслідок конкуренції з продукцією інших країн перебуває у стані застою. Обсяги виробництва взуття знизилися у кілька разів. Найбільші підприємства розміщені у великих містах — Одесі, Києві, Луганську, Запоріжжі, Львові, орієнтується на споживача і трудові ресурси


Слайд #12
ТРИКОТАЖНАпромисловість


Слайд #13
ШКІРЯНО-ВЗУТТЄВА ПРОМИСЛОВІСТЬ


Слайд #14
Хутряна промисловість
В Україні охоплює лише кілька підприємств у Харкові, Тисмениці (Івано-Франківська область), Балті (Одеська область), Жмеринці (Вінницька область), Шепетівці (Хмельницька область)


Слайд #15
Шкіряно-галантерейна промисловість
– це виробництво та вичинка шкір, виробництво краваток, хусточок, косинок, стрічок, біжутерії, валіз, інших товарів широкого вжитку. ¡ Найбільшими центрами шкіряно-галантерейної промисловості є Київ, Львів, Харків, Васильків, Миколаїв, Одеса


Слайд #16
Проблеми і перспективи
Основні проблеми легкої промисловості — відсталі технології виробництва.
низька якість продукції.
Вони можуть бути розв’язані в результаті реконструкції і модернізації та створення спільних з іншими країнами підприємств.
Наявність величезних текстильних комбінатів (особливо бавовняних) зумовлює значні проблеми постачання сировини з-за кордону. Необхідне переоснащення цих підприємств, перепрофілювання на виробництво лляних та інших тканин.


Слайд #17
Легка та харчова промисловості Волині
Легка промисловість — одна з провідних галузей Волинського району, особливо текстильна (меланжева фабрика в Луцьку, льонокомбінат та фабрика нетканих матеріалів у Рівному, льонозаводи в Березному, Володимирці, Сарнах, Дубровиці, Зарічному та ін.). Поширена швейна, шкіряно-взуттєва промисловість, в тому числі виробництво штучної шкіри у Нововолинську, Ковелі. Виробництво взуття щороку становить понад 2 млн. пар. Волинський район виготовляє понад 156 млн. м2 різних тканин (близько 13 % тканин України). 
Проте найважливішою галуззю є харчова промисловість, яка в структурі виробництва товарів народного споживання становить понад 57 % продукції. Це такі галузі, як цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна і молочна. Найпотужнішою галуззю харчової промисловості є цукрова. Найбільші підприємства розміщені в сировинних районах, тобто в лісостеповій частині: Володимир-Волинський, Іваничівський, Гнідавський (Луцьк), Горохівський (Мар'янівка) у Волинській області та Дубнівський, Бабино-Томахівський, Корецький, Мізоцький, Острозький і Шпанівський заводи у Рівненській області. Подібне розміщення мають найбільші заводи, що виготовляють овочеві консерви: Луцький, Володимир-Волинський, Іваничівський, Голобський, Рожищенський на Волині і Демидівський, Дубнівський, Острозький, Великомежиріцький, Радивилівський, Рівненський, Острівський.М'ясна промисловість орієнтується, крім сировини, і на споживача. Найбільші м'ясопереробні підприємства зосереджені в Луцьку, Нововолинську і Ковелі на Волині та в Рівному і Дубному на Рівненщині.Молочні підприємства поширені по всій території Волинського району: Луцьк, Рівне, Дубно, Сарни, Гоща та ін. Працюють заводи — крохмале-патоковий у Володимирці, спиртовий — у Зірному, пивоварні — в Луцьку, Рівному, Острозі, Семидубах, Квасилові, Вовковиях, мінеральних вод — в Острозі, Березному, Степані, кондитерські — в Луцьку, Рівному.У південній частині району діють комбікормові заводи.Таким чином, на території Волинського району виділяються такі промислові підрайони:Нововолинський — паливна, будівельних матеріалів та деревообробна промисловість, а також харчова і легка з перспективним розвитком машинобудування;Ковельський — сільськогосподарське машинобудування, харчова та легка промисловість;Луцький — машинобудування, харчова та легка промисловість: виробництво автомобілів, підшипників та приладів, виробів швейної і текстильної промисловості, продуктів харчування.


Слайд #18


Слайд #19
Харчова промисловість
Головним завданням харчової промисловості є виробництво продуктів харчування. До її складу входить майже 40 галузей і виробництв. За обсягами виробництва харчова промисловість посідає одне з перших місць в економіці України, асортимент виробленої продукції включає понад 3000 найменувань.
Підприємства харчової промисловості розташовані по території України практично повсюдно, однак при їх розміщенні враховуються особливості кожної галузі. Останнім часом зростає кількість підприємств харчової промисловості. Вони створюються поблизу джерел сировини, у колективних і фермерських господарствах.


Слайд #20
Географія і фактори розміщені харчової промисловості:
– цукрова промисловість характеризується насамперед сировинним фактором розміщення, тому підприємства цієї галузі зосереджені переважно в Лісостепу (Черкаська, Вінницька, Полтавська, Тернопільська області);
– борошномельно-круп’яна галузь розміщує свої підприємства за сировинним принципом, підприємства зосереджені в Лісостепу і Степу;
– хлібопекарська і макаронна галузь орієнтується на споживача і її підприємства розміщені по всій території України;
– кондитерська галузь також орієнтується на споживача й її підприємства розміщені повсюдно, найбільші центри – Тростянець, Львів, Одеса, Полтава;
– молочна галузь орієнтується на сировину і споживача, підприємства галузі зосереджені переважно в містах (майже у всіх – від райцентрів і до міст-мільйонерів);
– м’ясна галузь орієнтується на сировину і споживача й зосереджена переважно у великих містах;
– олійно-жирова галузь орієнтується на сировину й розміщена в Степу й на півдні Лісостепу;
– консервна галузь розміщується за сировинним чинником, підприємства галузі зосереджені в Степу, Криму й на заході Лісостепу;
– виноробна галузь орієнтується на сировину й розміщена в районах вирощування винограду – на Закарпатті й Криму;
– рибна галузь розміщена за сировинним принципом й поширена в приморських містах (Керч, Одеса).


Слайд #21
Отже, головними чинниками розміщення галузей харчової промисловості є сировинний і споживчий.
Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в економіці України: частка галузі в загальному обсязі промислового виробництва займає друге місце після чорної металургії і досягає 18%.
Зросла конкурентоспроможність українських продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринку. Майже 95% продовольчих товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, є продуктами вітчизняного виробництва.
Продовольчі товари з України експортуються до понад 40 країн світу.
Харчова галузь посідає перше місце за обсягами залучених іноземних інвестицій. До неї надійшло близько 900 млн доларів США, що становить 19% усіх іноземних інвестицій, вкладених у вітчизняну економіку.
  Серед основних пріоритетів державної політики у сфері харчової промисловості – створення сприятливих умов для активізації інноваційного розвитку галузі, прискорення модернізації її матеріально-технічної бази, впровадження сучасних технологій та широке застосування новітніх наукових розробок.


Слайд #22
Художні промисли
В усіх регіонах України розвинуті традиційні промисли з виготовлення текстильних виробів (килимів, рушників, гобеленів та ін.).
Збереглися й традиції виготовлення вовняних та шкіряних виробів, які люди використовують поряд із промисловими товарами. Всьому світові відомі вироби майстринь із Косова, Вижниці, Коломиї, Чернівців, Львова, Тернополя, Решетилівки, Богуслава, Кролевця та ін.
У Карпатах також поширені промисли шкіряних виробів, рызьблення по дереву.яке домінує в декорі ужиткових предметів, знарядь праці.У рівнинних районах збереглося лозоплетіння, поширене виробництво керамічного посуду, а на Полтавщині — керамічних іграшок. У Києві та Львові працюють майстри художнього скла.


Слайд #23


Слайд #24


Слайд #25


Слайд #26


Слайд #27
Серед промислів живописного та графічного напряму — стінопис, візерунки на меблях, кераміці, склі, писанкарство. Особливо славляться мальовки на папері с. Петриківка на Дніпропетровщині, полив'яній кераміці в с. Опішня на Полтавщині, традиційній кераміці Передкарпаття та Закарпаття, димленому посуді Полісся, писанках Космача на Івано-Франківщині та інших регіонів України.
Багатством орнаменту вирізняються вироби з бісеру на Поділлі та Гуцульщині, декоративні тканини на Поліссі, рушники, вишитий одяг різних куточків України, килимові вироби Полтавщини, Чернігівщини, Київщини, Поділля та Західної України


Слайд #28


Слайд #29


Слайд #30
Кінець