Презентація "Зона лісостепу"

+4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Зона лісостепу"
Слайд #1
Зона лісостепу
Презентацію підготувала : Цюрик Олена


Слайд #2
Широка смуга української ділянки європейського лісостепу простягається з південного заходу від кордону з Молдовою на північний схід до кордону з Росією через центральну частину країни (33% території). Виразних меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів. Північна межа лісостепу збігається з південною межею зони мішаних лісів, а південна — проходить вздовж лінії Котовськ — Кіровоград — Кременчук — Красноград — Вовчанськ[1].
Український лісостеп


Слайд #3


Слайд #4
Рельєф
Лісостепова зона займає територію, на якій переважають височини: із заходу на схід змінюють одна одну Розточчя, Подільська, Волинська, Придніпровськата ,Серед-ньоруська височини. Платоподібні поверхні височин чергуються з горбогір'ями, окраїни височин сильно почленовані ярами і балками. Низовини займають невеликі території на Лівобережжі (Придніпровська низовина). Висоти поверхні коливаються від 100 м до 471 м (гора Камула). Загалом поверхня із заходу та сходу нахилена до Дніпра, абсолютні висоти змінюються від 380 м на Подільській височині і 230 м на Середньоруській височині до 50 м біля русла Дніпра.
Характерною ознакою краєвиду є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами. Заплави річок і низькі тераси нерідко заболочені, вищі тераси займають поля, населені пункти


Слайд #5
Геологія
У межах лісостепу залягають поклади бурого вугілля(Дніпровський басейн), нафти і природного газу(Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область), природних будівельних матеріалів (гіпс, вапняк , пісок). У місцях виходу на поверхню порід Українського щита є родовища мармуру, доломітів, графіту, горючих сланців, а у болотах — бурштину.


Слайд #6


Слайд #7
Клімат
Клімат у лісостеповій зоні помірно континентальний, його континентальність збільшується у східному напрямку. Тепле літо і помірно холодна зима. Середня температура січня становить на заході −4 °C, на сході −8 °C, а липня — відповідно +16 і +22 °C. Опадів випадає менше, ніж у зоні мішаних лісів, але більше, ніж у степах. Кількість опадів змінюється у східному напрямку від 600 до 500 мм, але майже стільки ж води випаровується; зволоженнядостатнє. В окремі роки у зоні, особливо в її південній частині, бувають посухи.


Слайд #8
Гідрологія
У лісостеповій зоні густа річкова мережа. Це — Дніпро, Південний Буг, Дністер із притоками. Всі річки мають долини з асиметричними берегами та повільні течії. У місці перетину твердих порід Українського щита, де виходи гранітів перегороджують русла Південного Бугу і Гірського Тікича, утворюються пороги. Вони мають мішане живлення і найбільш повноводні навесні та у червні. На Дністрі, що починається в горах, нерідко бувають повені і паводки.
Озер у лісостепу мало. Вони є у заплавах великих лівих приток Дніпра. Численні озера-стариці, які колись були в заплаві самого Дніпра, залиті водами та Кременчуцького водосховищ. Брак природних водойм компенсується ставками, які створені біля багатьох населених пунктів.


Слайд #9


Слайд #10
Грунти
У ґрунтовому покриві лісостепу переважають різні види чорноземів (типові та опідзолені) та сірі лісові ґрунти, що сформувалися на лесах або лесовидних суглинках. У зниженнях поширені лучні і лучно-чорноземні ґрунти, подекуди — торфові. Рівень родючості ґрунтів найвищий у середній та східній частинах зони.
Південна межа лісостепу майже збігається з переходом типових чорноземів у чорноземи звичайні.


Слайд #11
Рослинність
Рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території більша у західній частині; там вона досягає 15% (середня лісистість — 12,5%). Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах (в яких зменшився вміст гумусу, і вони стали менш родючими), що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісоутворюючими породами зони є дуб, граб, бук, клен, липа. У заплавах рік ростуть берест, вільха, верба.
Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки знаходяться на вододілах річок і їх схилах. Там ростуть горицвіт, анемона, конюшина, ковила,  гадючник, звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. Низовинні луки лежать у зниженнях, де близько до поверхні залягають ґрунтові води. Вони мають багатий трав'яний покрив. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, стрілолист, калюжниця, цикута. На водоймах ростуть глечики жовті, латаття біле,папороть водяна.


Слайд #12


Слайд #13
Тваринний світ
Тваринний світ зони представлений лісовими та степовими видами. Тут живуть дикі кабани, олені, зайці, вивірки, куниці, тхори, лисиці, вужі, багато птахів: дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди,гуска сіра, іволга, степовий журавель, зяблик, горлиця та ін.


Слайд #14


Слайд #15
Охорона природи
Для збереження цінних об'єктів природи, рідкісних видів рослин і тварин у зоні створено природні національні парки «Подільські Товтри», Яворівський,заповідники — «Розточчя», «Медобори», Канівський. Канівський природний заповідник — один з найдавніших в Україні, який було створено 1923 року. Він охоплює частину яри та пагорби на правому березі Дніпра та дніпровські острови. Важливими об'єктами заповідника є геологічні утворення, грабовий ліс таЧернеча гора (100 м над Дніпром), де було перепоховано Тараса Шевченка. Михайлівська цілина — філія Українського степового заповідника, де оберігається єдина в Україні ділянка лучного степу в межах лісостепової зони.


Слайд #16


Слайд #17
Дякуємо за увагу !