Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4)


Рейтинг презентації 5 на основі 1 голосів




Слайд #1
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #1

Червона книга україни


Слайд #2
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #2

Червона книга україни


Слайд #3
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #3

Том «Тваринний світ»


Слайд #4
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #4

 (Hemiechinus auritus) — ссавець родини їжакові. -300грн.
Статус III категорія.
Чисельність. Незначна.
Причини зміни чисельності. Розорювання степів, застосування пестицидів тощо; наявність ворогів — лисиць, тхорів, куниць, сов, канюка.
Розмноження у неволі. Віддовлені вагітні самиці у неволі народжували і вигодовували малят. У Київському зоопарку одержано три покоління їжаків вухатих(1989—1991)
Заходи охорони. Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Охороняється в Українському степовому та Луганському природних заповідниках.
Їжа́к вуха́тий


Слайд #5
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #5

ГОРНОСТАЙ
255 грн.
Таксономічна характеристика. Один з 2 видів роду у фауні України.
Статус. IV категорія.
Поширення. Майже по всiй тер. України, крiм Криму i приморських Місця перебування. Долини річок, береги потоків і струмків, озер, ставків, болота, плавні, ліси та узлісся, переліски та чагарникові зарості; деколи трапляється на полях і в населених пунктах.
Чисельність. У 1968 р. налічувалося 1,5 - 2 тис. особин.
Причини зміни чисельності. Несприятливі екологічні фактори, зокрема метеорологічні умови (суворі зими і холодні весни), хвороби (гельмінтози, які в окремі роки вражають до 50 % звірів, туляремія, чума тощо), осушувальні меліорації.
Розмноження у неволі. Розмножується, придатний для розведення у штучних умовах.
Заходи охорони. Охороняється у природних заповідниках.


Слайд #6
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #6

Лис корсак
Основними загрозами є перетворення природного середовища проживання на орні землі, міжвидова конкуренція з  рудою лисицею, смертність на дорогах, отруєння приманками, які незаконно готують для лисиць, намагаючись захистити свою худобу. У статус: під загрозою зникнення. Мешкає на охоронюваних територіях.З 2009 року корсака внесено до «Червоної книги України».


Слайд #7
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #7

Том «Рослинний світ»


Слайд #8
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #8

Географічне поширення
Характеризується двома диз'юнктивними ексклавами, розташованими у Східних (Східні Бескиди, Полонинський хребет, Україна) та Південних (Бігарські гори, Румунія) Карпатах. В Україні вид поширений на території західної частини Українських Карпат: верхні частини басейнів річок Уж, Латориця, Ріка, Стрий на висотах 400—750 м над р. м.
Біоморфологічна характеристика
Невелике дерево заввишки 3—5 м. Листки широко-еліптичні, завдовжки 5—12 см, більш-менш повстисті (зрідка голі), темно-зелені зверху та сіро-зелені знизу. Квітки світло-фіалкові, пахучі, зібрані у невелику негусту прямостоячу волоть, котра розвивається з верхівкової бруньки. Цвіте у травні-червні. Плодоносить у вересні-жовтні. Коробочка тупа, близько 1 см завдовжки, гладенька. Розмножується насінням та вегетативно.
Місце зростання
Заболочені місця вздовж берегів річок та струмків, біля джерел, серед вільшняків і вербняків.
Причини зміни чисельності
Освоєння характерних для виду екотопів — гірських заболочених вільшняків. Як декоративна рослина інтенсивно використовується для виготовлення букетів. Потерпає від надмірної рекреації, випасу, витоптування.
Охорона
Занесений до Червоної книги України (1996, 2009). Охороняється в Ужанському національному природному парку, в пам'ятці природи місцевого значення «Бузок угорський». Необхідно ширше культивувати вид у ботанічних садах.
Джерела інформації
Бузок карпатський


Слайд #9
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #9

Біологія виду
Геофіт. Багаторічна рослина 10-25 см заввишки. Цибулина куляста, з сіро-коричневими оболонками. Листків 2-3, лінійних, з ковпачкоподібною верхівкою, до основи звужених. Квіти фіолетово-блакитні, зібрані у короткоциліндричну китицю. Оцвітина 8-12 мм завдовжки, трубчасто-лійкувата, посередині звужена. Тичинки прикріплюються до трубочки нижче її середини, пиляки не висуваються з трубочки оцвітини. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у травні-липні. Розмножується насінням та цибулинками.
Поширення
Причорномор'я, сх. частина Пн. Приазов'я, Донецький кряж та Придніпровська рівнина, у пд.-сх. частині.
Поширення в Україні
За регіонами: Донецька, Луганська, (?)Одеська, Херсонська, Запорізька області. Популяції за площею, чисельністю та щільністю дуже різні — від кількох до 100 особин на 1 м2. У віковому спектрі переважає ліва частина, тобто молоді рослини.
Умови місцезростання
Кам'янисті степи, глинисті та вапнякові схили, відшарування пісковику, вугільних та глинистих сланців, крейди. Мезоксерофіт.
Загрози, охорона
Загрозами є порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, випасання худоби, збирання рослин на букети.. Занесена до Червоної книги України, природоохоронний статус — вразливий. Занесено до Червоного списку МСОП. Охороняється в Українському степовому (відділення «Хомутовський степ», «Кам'яні Могили») і Луганському (відділення «Провальський степ») ПЗ, РЛП «Меотида», «Зуївський», «Донецький кряж» та в ряді заказників і пам'яток природи. Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.
Гіацинтик Палласів


Слайд #10
Презентація на тему «Червона книга» (варіант 4) - Слайд #10

Загальна характеристика
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 19 см без повзучих надземних пагонів. Стебла прості, прямостоячі. Листки повстисто-опушені. Кошики у головчасто-щитковидному суцвітті. Листочки обгортки коричневі. Цвіте у червні — серпні. Плодоносить у вересні — жовтні. Розмножується насінням. Гемікриптофіт. Світлолюбна рослина.
Поширення
Українські Карпати — масив Свидовець (г. Близниця). Вид поширений у Західних (Татри), Східних і Південних Карпатах.
Місця зростання
Вологі вапнякові скелясті відслонення. Компонент ценотично не сформованих високогірних трав'янистих угруповань, росте разом із сеслерією голубуватою, айстрою альпійською.
Чисельність
Локальні популяції дуже нечисленні. Причини зміни чисельності: обмеженість вапнякових субстратів у високогір'ї.
Заходи охорони
Охороняється на території пам'ятки природи загальнодержавного значення Скелі Близниці (Закарпатська обл.). Рекомендується вирощувати вид у ботанічних садах. Природоохоронний статус. I категорія.
Котячі лапки карпатські