Презентація на тему «Японія» (варіант 30)

Японія

Положення і площа
Япо́нія - держава у Східній Азії. Розташована на Японському архіпелазі, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу -води Японського та Східнокитайського морів, а з півночі — Охотське море. Японський архіпелаг простягнувся дугою з північного сходу на південний захід. Площа - 377 944 км². Складається з 47 адміністративних одиниць — префектур. Столиця — Токіо. Одна з найбільш технологічно розвинутих країн світу

Рельєф
Гори займають дві третини усієї площі Японії — близько 270 тисяч км². серед яких багато вулканів. Власне гори становлять 60% усієї площі (230 тисяч км²), а пагорби — 10 % (40 тисяч км²). Схили гірських пасм переважно дуже круті, скелясті. Багато гір розташовані в прибережній зоні. Переважають низькі і середньовисотні гори, в основному субмеридіонального простягання. Найвища гора — гора Фудзі (3 776 м над рівнем моря) Тільки на півдні Хонсю і на Кюсю рельєф згладжений, ще більш плавні контури мають прибережні райони Хоккайдо. На островахРюкю переважає низькогір'я. Рівнини займають не більше 15 % території країни.

Ріки
В Японії чимало коротких багатоводних річок і повноводних озер. Найбільше озеро — озеро Біва.
Найбільші річки:
Річка Тоне 16 842 км² 322 км
Річка Ісікарі14 330 км² 268 км
Річка Сінано  11 900 км² 367 км

Клімат
Особливість японського клімату є чіткий поділ на чотири пори року — весну, літо, осінь та зиму. Окрім них в Японії існують сезони літніх дощів, тайфунів та осінніх дощів.
Японська весна триває з 1 березня по 21 травня. Її початок припадає на 1 — 17 березня, розквіт — на 18 березня — 4 травня, закінчення — на 5 травня — 21 травня.. 3 і 4 квітня, а також 21 і 22 квітня часто буває хмарна або дощова погода. Її називають «дощем овочевих зерен». Ранок 2 і 5 травня, зазвичай, буває дуже холодним, так що в центральнояпонських районах подекуди випадає паморозь.
Літо починається між 22 травня і 10 червня. Його перериває сезон дощів, що триває з 11 червня по 16 липня. Після цього, до 7 серпня, стоїть спекотне літо, заварешальний період якого припадає на 8 — 20 серпня.

Клімат
Особливість японського клімату є чіткий поділ на чотири пори року — весну, літо, осінь та зиму. Окрім них в Японії існують сезони літніх дощів, тайфунів та осінніх дощів.
Японська весна триває з 1 березня по 21 травня. Її початок припадає на 1 — 17 березня, розквіт — на 18 березня — 4 травня, закінчення — на 5 травня — 21 травня.. 3 і 4 квітня, а також 21 і 22 квітня часто буває хмарна або дощова погода. Її називають «дощем овочевих зерен». Ранок 2 і 5 травня, зазвичай, буває дуже холодним, так що в центральнояпонських районах подекуди випадає паморозь.
Літо починається між 22 травня і 10 червня. Його перериває сезон дощів, що триває з 11 червня по 16 липня. Після цього, до 7 серпня, стоїть спекотне літо, заварешальний період якого припадає на 8 — 20 серпня.

Геоекономіка
Економіка Японії є однією з найпотужніших у світі. Вона посідає друге місце показниками ВВП і третє  за показниками купівлеспроможності. Японська економіка є найбільшою в Азії. Вона дуже залежить від поставок сировинних матеріалів з інших країн через нестачу природних ресурсів.

Майже половину продукції обробної промисловості дають машинобудування, металообробка і чорна металургія. Виплавляють понад 100 млн т сталі. Країна займає провідні місця за розмірами автомобіле- і суднобудування. Особливе місце посідає Японія в електронному машинобудуванні. Її заводи випускають електроніку промислового призначення, робототехніку, напівпровідники, комп'ютери, кольорові телевізори та відеоапаратуру тощо. Японія відома своїми точними приладами — оптика, фото- і кінокамери, годинники. Автомобілі, судна, електроніка, прилади і сталь — головні статті експорту Японії. Якість їх відповідає найвищим міжнародним стандартам. Японія виділяється розвиненою хімічною і нафтохімічною, деревообробною і целюлозно-паперовою промисловістю. Як виробник пластмас, синтетики, синтетичного каучуку, паперу та картону вона поступається тільки США. Країна має одну з найкращих поліграфічних баз.

У 30-ті й перші післявоєнні роки головною галуззю обробної промисловості Японії була текстильна, в першу чергу бавовняна, а також шовкова. Бавовну ввозили, шовк-сирець був свій і, частково, імпортний. Тканини вивозили в колонії і слаборозвинені країни. Як виробник та експортер текстилю Японія входила до першої п'ятірки країн світу. Зараз текстильна промисловість втратила свою панівну роль. Харчова промисловість розвинена в Японії все ще порівняно менше, ніж у США та країнах Західної Європи.
Японія не має розвиненої авіаційної і ракетно-космічної промисловості, і її воєнне виробництво є досить помірним. Традиційними товарами Японії залишаються шовк-сирець, вироби з натурального шовку, фарфор, кераміка, лаки, ляльки та іграшки.
Структура промислового виробництва Японії, як і в інших розвинених країнах, змінюється. Японії вже важко конкурувати з «азіатськими тиграми» і окремими містами Китаю і країн Південно-Західної Азії, де робоча сила набагато дешевша.

Японія відносно бідна мінеральними ресурсами. В країні є кам'яне вугілля, нафта і газ, поліметалічні руди, гірничохімічна сировина, нерудні будівельні матеріали. Значна частина потреб Японії в мінеральній сировині покривається за рахунок імпорту залізної руди, вугілля, міді, свинцю і цинку. Запаси основних корисних копалин, за винятком руд свинцю, цинку, срібла, сірки і бариту, складають менше 1% сумарних запасів розвинених країн світу.
Експорт —транспортне обладнання, двигуни, електротовари, електронні прилади і хімікати.
Імпорт-переважно запчастини, пальне, харчові продукти, хімікати, текстиль і сировину для власної промисловості.

Міжнародні зв'язки
Японсько-китайські відносини мають понад двохтисячолітню історію. Перші контакти мали місце в період Яйой. З китайського материка до Японії були завезенірисівництво, техніка обробки металів, мистецтво виготовлення бронзових і залізнихзнарядь. Китайська культура справила великий вплив на формування японського суспільства і японської держави.
Японсько-китайські війни — війни між Японією та державними утвореннями на території Китаю.
1274, 1281: Японсько-юанська війна.
15 століття: напади японських піратів на китайське узбережжя.
1592 — 1598: Японсько-мінська війна.
1874: Тайванський похід.
1894—1895: Японсько-цінська війна.
1898—1901: Приборкання китайського повстання боксерів.
1931 — 1932: Маньчжурський похід.
1937 — 1945: Японсько-китайська війна.

Японсько-американські відносини
Протягом 1850—1905 років, стосунки мали переважно дружній характер. Потім США стало вбачати у Японії суперника. 1941 року Японія і США вступили у війну на Тихому океані, яка закінчилася поразкою першої.
Відбулася окупація Японії.
В ході наростання протистояння між США і соціалістичними державами під час Китайської революції 1949 року та спалахуКорейської війни в 1950 році, американська окупаційна влада вирішила перетворити Японію на передовий антикомуністичний форпост Холодної війни. США відмовилися від руйнації японських промислових корпорацій і сприяли переходу Японії до ринкової економіки.

Японсько-російські відносини
Двосторонні відносини були започатковані 1855 року підписанням Сімодського трактату. Державний кордон між обома країнами було визначено Санкт-Петербурзьким договором 1875року, за яким Росія отримувала Сахалін, а Японія — Курильські острови. 1904 року, в результаті конфлікту інтересів в Маньчжурії та Кореї, між обома країнами спалахнула війна. Вона закінчилася 1905 року перемогою Японії і підписанням Портсмутського договору. За результатами Росія поступилася японцям південним Сахаліном.
До жовтневого перевороту стосунки між обома країнами були дружніми,. Проте після встановлення в Росії більшовицької влади, японський уряд розірвав відносини і взяв участь в інтервенції на російський Далекий Схід 1918року. У 1938 — 1939 роках обидві держави воювали одна проти одної в Монголії, в боях при Хасані та Халхин-Голі.

Під час Другої світової війни Японія і СРСР уклали пакт про нейтралітет 1941 року. Він був розірваний радянською стороною в1945 році. Під час японсько-радянської війни СРСР окупував японський південний Сахалін та Курильські острови. Москва відмовилася підписати Сан-Франциський мирний договір 1951 року і між обома країнами виникла проблема неврегульованості кордонів в районі Курил. В жовтні 1956 року Японія та СРСР уклали перемир'я та погодилися на відновлення міждержавних стосунків.
Станом на 2011 рік між обома країнами досі не підписано мирного договору через Курили. Вирішення питання через міжнародні інстанції гальмується Росією.

Японсько-українські відносини
Перші контакти між українцями і японцями мали місце в 18 столітті. В японських джерелах 19 століття українські землі згадувалися як територія проживання козаків. Впродовж 20 століття відносини між обома народами розвивалися у фарватері японсько-російських міждержавних відносин. Українці брали участь в російсько-японській (1904—1905) та радянсько-японській (1945) війнах, колонізації японського Сахаліну та Курил. Українська еміграція співпрацювала з японським урядом з метою створення на теренахЗеленого Клину незалежної від Росії української держави. 1991 року, після розпаду СРСР, Японія визнала незалежність України і наступного року встановила з нею дипломатичні відносини. 1993 року відкрилося японське посольство в Києві, а 1995 року — українське посольство в Токіо. Японія надавала українському уряду фінансову допомогу, розмір якої станом на 2009 рік становив 85,11 млн доларів США. Двосторонні відносини між двома країнами перебувають у зародковому стані.

Населення
Японія входить до числа найбільш заселених країн світу. За попередніми результатами перепису 2010 року в ній проживало 128 056 026 осіб, а середня густота населення складала 339 осіб/км².  Японському населенню притаманний високій рівень урбанізації. Близько трьох четвертей мешканців країни живе в містах.

Середня тривалість життя японських жінок – 86,44 р.  Середня тривалість життя чоловіків - 79,59 р. Станом на 2010 рік рівень смертності в Японії був одним найнижчих у світі. Через високу тривалість життя і низьку народжуваність, Японія є однією з найстаріших націй світу. За даними міністерства охорони здоров`я Японії, в 2011 році в країні померли один мільйон 261 тисяча осіб. Показник перевищує торішній приблизно на 64 тисячі осіб. Головними причинами такого стрімкого зростання цього показника стали проблема старіння населення Японії, а також землетрус і цунамі, що обрушилися на країну в березні 2011 року, і жертвами яких стали близько 18,5 тисяч людей.

Японія — мононаціональна країна. Близько 90% населення становлять етнічні японці. Окрім них в державі мешкають корінні меншини — айни та рюкюсці. Під час загальнонаціональних переписів їх реєструють як японців. Питання чи є ці меншини окремими етносами чи етнографічними групами японського народу дискусійне. Разом з японцями в країні мешкає незначна частка іноземців. Станом на 2001 рік їх нараховувалося 1 778 462 осіб — 1,4% від населення Японії. Протягом 1950 — 1980-х років вони становили лише 0,6%, але в результаті економічного злету та глобалізації їх кількість поступово зростає. Основні групи іноземців  -корейці (36%), китайці (21%), бразильці (15%), філіппінці (9%), перуанці (3%) і громадяни США (3%).

Культура
Культура Японії має велику кількість речових культурних надбань. Серед них прекрасні зразки образотворчого мистецтва давнини, шедеври архітектури і скульптури, світові пам'ятники японської поезії, літератури та драматургії, пам'ятки садового будівництва, тощо. Поряд з ними існує багата спадщина японської культури релігійної та філософської думки, так званих неречових культурних надбань