Презентація "Надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру"

-8
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру"
Слайд #1
Підготувалаучениця 11-А класуБілецька Олеся
“Надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру, їх медико-санітарні наслідки”


Слайд #2
Актуальність теми:
З 1980 до 1990 р. число катастроф різного походження зрослона 50 % в порівнянні з попереднім десятиріччям. Людські втрати за цей період збільшились майже в 6 разів.
Щорічно збитки від стихійних лих складають біля 30 млрд. доларів США та забирають життя до 250 тис. жителів планети .
За останні два десятиріччя катастрофи стали причиною загибелі 3 млн. людей, число постраждалих від них склало біля 800 млн. чоловік, а загальна вартість збитків оцінюється в 100 млрд. доларів США.


Слайд #3
Характерні риси будь-якої надзвичайної ситуації:
1. Велика кількість постраждалих:
а) які вимагають невідкладної допомоги за життєвими показаннями;
б) які вимагають відкладеної медичної допомоги;
г) без видимих ушкоджень з психічною травмою.
2. Значні матеріальні збитки.
3. Значна диспропорція між життєвими потребами постраждалих і наявними засобами для ліквідації надзвичайної ситуації.


Слайд #4
це ситуація, обумовлена природною або техногенною катастрофою, за якої виникає різка диспропорція між потребою в медичній допомозі і можливістю її забезпечення наяв-ними силами і засобами охорони здоров'я з використанням повсякден-них форм і методів роботи
Надзвичайна ситуація для охорони здоров’я


Слайд #5
Предметом медицини катастроф є:
Організація і надання медичної допомоги населенню в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу


Слайд #6
Якою є надзвичайна ситуація для охорони здоров’я?


Слайд #7
Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням:
Техногенні
Природні
Соціально-політичні
Воєнні


Слайд #8
Інтегральний показник техногенної і природної небезпеки регіонів України за 2003 рік
0,478
0,447
0,379
0,356
0,256
0,257
0,286
0,248
0,247
0,246
0,245
0,238
0,235
0,206
0,204
0,191
0,188
0,168
0,149
0,141
0,135
0,125
0,087
0,049
Динаміка середнього інтегрального показника
вище середнього загальнодержавного показника
на рівні середнього загальнодержавного показника
нижче середнього загальнодержавного показника
Регіони підвищеної небезпеки
Регіони помірної небезпеки
Регіони відносної безпеки
0,098
Дані, оприлюднені МНС України. 2004 рік


Слайд #9
У першому півріччі 2004 р. в Україні:
виникло 22 384 НС (з урахуванням пожеж);
загинуло понад 2 000 осіб;
зазнали поранень понад 2 500 осіб;
орієнтовні збитки склали понад 600 млн грн.
Всього за 2003 рік в Україні від нещасних випадків і НС загинуло 64 тис осіб.


Слайд #10
Техногенні надзвичайні ситуації
Транспортні катастрофи
автотранспортні;
авіаційні;
залізничні;
морські і річкові.
Аварії на промислових об’єктах
Руйнування споруд і будівель
біологічно-небезпечних;
радіаційно-небезпечних;
хімічно-небезпечних;
пожежо-небезпечних;
вибухо-небезпечних;
аварії на шахтах.
промислових;
гідротехнічних;
побутових.


Слайд #11
Техногенні надзвичайні ситуації
Транспортні катастрофи
автотранспортні;
авіаційні;
залізничні;
морські і річкові.
Загальна довжина автомагістралей України становить - 172,315 тис. км.
Щорічно перевозиться 900 млн. тонн вантажів і понад 3,0 млрд. пасажирів.


Слайд #12
Автотранспортні катастрофи
посідають І місце серед транспортних катаст-роф;
у 2003 р. в Україні скоїлося 42 409 дорожньо-транспортних пригод, загинуло 7 149 осіб, поранено 47 458 осіб.
Причини автотранспортних катастроф в Україні
низький рівень організації дорожнього руху;
несправність і конструктивні недоліки транс-портних засобів;
низька дисципліна учасників руху.


Слайд #13
Медико-санітарні наслідки автотранспортних катастроф
черепно-мозкові травми;
травми грудної клітки і живота;
переломи довгих трубчастих кісток;
великі рани м’яких тканин (рвані, глибокі, забруднені землею);
можливе поєднання з опіками.
Види уражень при автотранспортних катастрофах
Очікуване число постраждалих:
до 10 осіб
У 33 % постраждалих діагностується збудник правця.


Слайд #14
Серед усіх травмованих 8-14 % - діти, серед яких більшість знаходиться у стані шоку.
Смертність серед травмованих зростає на 0,5 % при відстрочці кваліфікованої хірургічної допомоги на 1 год. Протишокові заходи в перші 6 год. знижують смертність на 25-30 %.
У 5 % вагітних, що потрапили в автомобільну аварію порушується виношування вагітності.
В окремих випадках після автомобільних пригод можливі найрізноманітніші види уражень
28 жовтня 2003 р.
м. Донецьк
Після зіткнення ГАЗЕЛЬ загорілася, а тролейбус із пасажирами в’їхав у річку. 15 осіб із 43 звернулося за медичною допомогою.


Слайд #15
1. Перевищення швидкості в небезпечних умовах
28 лютого 2001 р., СШАОдночасно зіткнулися 116 автомобілів на перехресті.
Типові причини дорожньо-транспортних пригод
і їх наслідки:
Постраждало більше 100 осіб, 11 посту-пили у лікарні
У 90 % випадків причиною автомобільних аварій є помилка людини


Слайд #16
Травень 2003 р. НімеччинаПід час дощу автобус із туристами занесло на повороті, він перекинувся і скотився вниз по схилу на 15 м.
Отримало поранення 20 чол, з них 2 померли.
1. Перевищення швидкості в небезпечних умовах
Типові причини дорожньо-транспортних пригод
і їх наслідки:


Слайд #17
14 листопада 2002 р., Південно-африканська республікаМікроавтобус зіткнувся з трейлером, якого занесло на слизькій дорозі.
Від вибуху бензобаку і пожежі живцем згоріло 18 людей.
1. Перевищення швидкості в небезпечних умовах
Типові причини дорожньо-транспортних пригод
і їх наслідки:
27 березня 2003 р.
Киргизія.
Автобус зірвався в безодню.
У пожежі загинуло
18 людей.
15 грудня 2001 р.
Йорданія
Автобус зіштовхнувся з контейнерами на обочині дороги і загорівся.
У пожежі загинуло
52 людей.


Слайд #18
На трасі Томськ-Новосибірськ 28 січня 2003 року зіткнулося два автобуси.
Постраждало 18 чоловік. Загинули двоє.
2. Порушення правил обгону
Типові причини дорожньо-транспортних пригод
і їх наслідки:
Водії і пасажири частіше отримують травми голови, кінцівок, грудної клітки внаслідок ударів конструкціями, дверима, рульовою колонкою, передньою стінкою кузова, чи вітровим склом та іншими предметами, що знаходяться в автомобілі.


Слайд #19
Отримало поранення 60 чол, 2 загинули.
3. Погіршення видимості в тумані.
Травень 2003 р. СШАПід час туману на швидкісній трасі зіштовхнулося 85 автомобілів.
Типові причини дорожньо-транспортних пригод
і їх наслідки:


Слайд #20
Поранення отримала 41 лю-дина, 9 потра-пили в реанімацію
В автомобільних аваріях люди нерідко тривалий час залишаються затиснутими конструкціями автомобіля. Для їх звільнення необхідним є залучення аварійно-рятувальної служби.
3. Погіршення видимості в тумані.
Типові причини дорожньо-транспортних пригод
і їх наслідки:
4 листопада 2002 р., США194 автомобілі зіткнулися під Лос-Анжелесом


Слайд #21
Загинуло 15 осіб. Отримали травму – 29 осіб.
16 травня 2004 р.
Приватний автобус “ЛАЗ-695” на залізничному переїзді 85-го км станції Ташбунари на Одещині зіткнувся з товарним потягом.
4. Порушення правил переїзду через залізну дорогу.
Типові причини дорожньо-транспортних пригод
і їх наслідки:


Слайд #22
Квітень 2004 р.
На високогірному відрізку траси Київ-Чоп внаслідок несправності гальмівної системи перекинувся бензовоз “MAN”, внаслідок чого на проїжджу частину і навколишню територію вилилось 22 тонни пального.
5. Технічна несправність автомобіля.
Типові причини дорожньо-транспортних пригод
і їх наслідки:
Автомобілі, які провозять вибухо-, пожежо-, радіаційно-, хімічно- і бактеріологічно небезпечні матеріали можуть спричинити вторинні ураження людей, що знаходяться в зоні аварії.
Завдяки діям пожежно-рятувальної служби ніхто не постраждав, а територія була очищена від нафто-продуктів.


Слайд #23
Пішоходи найчастіше отримують пошкодження в резуль-таті удару бамперами, крилами, фарами та капотом автомобіля. Близько 60 % усіх поранень – результат вторинного удару з боку дорожнього покриття.
6. Неуважність і порушень правил дорожнього руху пішоходами.


Слайд #24
Травень 2003 р. м. Вінниця. Відбулася серія вибухів в маршрутних мікроавтобусах. З опіками ІІ і ІІІ ступеня було госпіталізовано понад 20 осіб
7. Терористичні акти на автомобільному транспорті.
Терористичні акти на транспорті сприяють розвитку поєднаних і комбінованих травм


Слайд #25
Техногенні надзвичайні ситуації
Транспортні катастрофи
автотранспортні;
авіаційні;
залізничні;
морські і річкові.


Слайд #26
Авіаційні катастрофи
Можуть виникнути з моменту запуску двигунів, під час розбігу, польоту, посадки аж до моменту вимикання двигунів. 50 % авіаційних катастроф стається у повітрі, інша половина – на льотному полі.
Щорічно відбувається біля 60 авіакатастроф. У 60 % гинуть всі пасажири і екіпаж. Середнє число жертв щороку складає близько 2000 осіб.
Причини авіакатастроф
60 % – без можливості виживання,
40 % – з можливістю виживання
помилка людини – 50-65 %;
метеорологічні умови – 10-15 %;
саботаж та воєнні дії – 10 %;
технічне обслуговування – 5-10 %;
пошкодження елементів конструкції – до 5 %.
Авіаційні катастрофи за можливістю виживання


Слайд #27
механічні травми – 90 %, в т.ч. черепно-мозкові травми – 40-60 %;
поєднані травми і опіки – 10-20 %;
травматичний шок – 10 %.
Види травм при авіакатастрофах
Очікуване число постраждалих: 10-100 осіб
Біля 50 % постраждалих є важкими.
Розміри санітарних втрат – 80-90 % від
загального числа пасажирів і членів екіпажу.
У 1997 р. в Україні сталося 8 авіакатастроф, загинуло 79 осіб, 4 отримали поранення
Медико-санітарні наслідки авіаційних катастроф


Слайд #28
Катастрофа українського АН-140 над гірським масивом (Іран, 23 грудня 2002 року)
Авіакатастрофа без можливості виживання
над пустельною місцевістю
Всі 46 пасажирів і членів
екіпажу загинули.
Авіаційні катастрофи
над малонаселеною
і важкодоступною територією погіршують своєчасність рятувальних робіт і надання медичної допомоги.
Причина – помилка пілота.


Слайд #29
Авіакатастрофа без можливості виживання
над водяною поверхнею
Залишки літака, підняті з поверхні дна моря.
Влітку 2002 р. над Чорним морем випадково ракетою з українського полігону в Криму був збитий ТУ-154 Російських авіаліній. Всі пасажири і члени екіпажу загинули.
Причина – політ в зоні бойових
ракетних стрільб.


Слайд #30
Авіакатастрофа без можливості виживання
в межах аеропорта
Фільм


Слайд #31
Авіакатастрофа без можливості виживання
в межах аеропорта
16 листопада 2000 р.
Ангольський літак АН-24 впав через 5 хв. після вильоту із аеропорту.
Всі 32 пасажирів і членів екіпажу загинули.
Літак згорів.
Причина – технічні неполадки
літака.


Слайд #32
Авіакатастрофа з можливістю виживання
неподалік аеропорта
Своєчасно проведені рятувальні роботи дозволили зі 160 пасажирів врятувати 54, однак з них 16 померли від ран у лікарні.
Причина – погана
видимість.
16 квітня 2002 р.
Китайський авіалайнер Boeing-767 при заходженні на посадку в умовах туману зачепив хвостом пагорб, зніс дерева на великій площі, впав, розвалився на частини і вибухнув.
У зв'язку з отриманими травмами майже 40% потерпілих будуть потребувати накладення пов'язок на рани, 50-60 % - уведення знеболюючих засобів, 35 % - іммобілізацію переломів, 60-80 % - евакуацію на ношах та щитах.


Слайд #33
Причина – погана
видимість.
лютий 2003 р.
Авіалайнер Boeing-747 з 429 пасажирами і 17 членами екіпажу виїхав на 27 метри за межі посадкової смуги, вдарився лівим крилом в освітлювальний стовп. Ніхто не постраждав.
Своєчасна організована евакуація з використанням передбачених табельних засобів – запорука рятування пасажирів при вимушеній посадці чи ексцесах на землі.
За обставини вимушеної посадки екіпаж повинен сповістити про це пасажирів і порекомендувати обрати правильне положення в кріслі, зажадати застебнути прив'язні паски, видалити з порожнини рота знімні щелепні протези, розв'язати краватку, зняти взуття на високих підборах тощо.
Авіакатастрофа з можливістю виживання
неподалік аеропорта


Слайд #34
Під час трагедії в Скнилові рятувальні роботи і невідкладна медична допомога надавалися практично відразу після падіння літака, що забезпечило врятування більшості важкотравмованих.
Що могло б трапитись, якби літак впав на густо-населений мікрорайон, підприємство із сильнодіючими отруйними речовинами чи атомну електростанцію ...


Слайд #35
Техногенні надзвичайні ситуації
Транспортні катастрофи
автотранспортні;
авіаційні;
залізничні;
морські і річкові.


Слайд #36
Категорії залізничних катастроф за кількістю постраждалих:
І категорія – до 5 людей;
ІІ категорія – 5-10 людей;
ІІІ категорія – від 15 до 30 людей;
IV категорія – 30-50 людей;
V категорія – понад 50 людей.
Причини залізничних катастроф
несправність шляху, рухомого складу і технічних засобів керування;
порушення вимог техніки безпеки перевезення ви-бухових, легкозаймистих, токсичних і радіоактивних речовин;
дія зовнішніх чинників (зони стихійних лих, техногенних катастроф, вибухів, пожеж тощо);
прорахунки відповідальних за безпеку;
зіткнення з перешкодами;
терористичні акти.


Слайд #37
механічні травми – 90 %;
мех. травми + термічні опіки – 20 %;
гострі отруєння і хімічні опіки;
радіаційні ураження
комбіновані і поєднані ураження.
Види уражень при залізничних катастрофах
Очікуване число постраждалих: 10-100 осіб
Розподіл уражених за важкістю при залізничних катастрофах
легкопоранені – 35-40 %;
середнього ступеня важкості і важкі – 20-25 %;
вкрай важкі – 20 %;
термінальний стан – 20 %.
Медико-санітарні наслідки залізничних катастроф


Слайд #38
1. Аварія через несправність залізничного полотна.
7 серпня 2002 р. через 8 км від станції Тернопіль з рейок зійшов вантажний поїзд, вагони якого впали на суміжну колію. Рух був припинений на 16 год.
Завдяки своєчасній зупинці руху ніхто не постраждав.
За локалізацією при залізничних катастрофах ушкодження розподіляються наступним чином: голова – 60 %, кінцівки – до 35 %, груди, живіт з розривом внутрішніх органів – більше 20 %, в стегно та крупні суглоби – до 10-12 %.


Слайд #39
Характерними рисами аварій на залізниці є ймовірність травматичних ампутацій і важкість вивільнення постраждалих з-під конструкцій вагонів і локомотива.
2. Аварія через помилки відповідальних за рух.
В результаті зіткнення при-городного і міжнародного поїздів 4 вагони пере-вернулись і 6 зійшло з рейок.
Не менше 10-ти осіб зазнали важких травм, десятки – контузію легкого ступеня.
Травень 2003 р., пригород Риму, Італія


Слайд #40
23 квітня 2002 р., штат Каліфорнія, США
Пасажирський поїзд зіткнувся з товарним. 5 осіб загинуло, 256 – госпіталізовано.
В місці катастрофи працювало 100 пожеж-них і 30 машин швидкої допомоги.
2. Аварія через помилки відповідальних за рух.


Слайд #41
9 січня 2001 р., Пакистан, провінція Сінд
Внаслідок сходження поїзда з рейок 15 чо-ловік загинуло і понад 200 травмовано.
3. Аварія через зношення рухомого складу.
Залізнична аварія може статись вдалині від населених пунктів, що суттєво погіршує прогноз травмованих людей.


Слайд #42
3. Аварія через зношення рухомого складу.
24 червня 2002 р. Танзанія.
Пасажирський поїзд не зміг здолати підйом, покотився назад і зіткнувся з товарним поїздом, який ішов слідом.
Загинуло не менше 200 осіб, сотні травмовано.


Слайд #43
4. Аварія в зоні залізничної станції через прорахунки відповідальних за безпеку.
21 серпня 2000 р. Кенія.
У районі станції 8 вагонів з пальним відірвалися від поїзда, зійшли з рейок і вибухнули, знищивши пристанційні будівлі. Здійнялася тривала пожежа.
Загинуло 17 осіб,
32 отримали різного ступеня травми.


Слайд #44
5. Аварія внаслідок терористичного акту.
11 грудня 2003 р. внаслідок вибуху в електричці Мінводи-Ксловодськ біля станції Єсентуки загинуло 45 осіб.


Слайд #45
Техногенні надзвичайні ситуації
Транспортні катастрофи
автотранспортні;
авіаційні;
залізничні;
морські і річкові.


Слайд #46
Катастрофи на річковому і морському транспорті
Щорічно у світі гине 350-400 суден, на 7-8 тис. суден траполяються серйозні аварії.
Щорічно гине біля 200 тис. людей (з них 25 % безпосередньо у воді, 25 % у рятувальних засобах, 50 % разом з кораблем).
Причини катастроф
на водному транспорті
помилки під час проек-тування і будівництва судна;
помилки під час експлу-атації;
порушення правил пере-везення вантажів.
40 % - сили стихії
60 % - людський
чинник
Людські фактори:


Слайд #47
механічні травми;
термічні опіки;
гострі хімічні отруєння;
нервово-психічний стрес;
переохолодження;
втоплення;
вторинні ураження (внаслідок розливу нафто-продуктів тощо).
Види уражень на воді:
Очікуване число постраждалих: 10-100 осіб
Особливості катастроф на воді:
ізольованість постраждалих;
недостатня кількість рятувальних засобів;
пізнє надання екстреної медичної допомоги;
можливість виникнення паніки серед людей.
Медико-санітарні наслідки катастроф на воді


Слайд #48
Особливості рятування на воді:
Гелікоптер – оптимальний шлях надання допомоги на воді
Рятувальний плотик, який входить в комплект рятувальних табельних засобів морських і річкових суден
Україна увійшла до міжнародної конвенції
щодо безпеки на воді:
кожен член екіпажу судна повинен отримати сертифікат про проходження школи виживання на воді;
судна повинні бути оснащеними стандартним комплектом рятувальних засобів;
судна не повинні плавати далі, ніж 300 миль від берегової смуги;
якщо судно вимагає допомоги, то найближча країна – член конвенції, зобов’язана спрямувати туди оснащений гелікоптер.


Слайд #49
1. Аварія внаслідок помилки при проектуванні.
3 лютого 2003 р. в протоці Босфор при 5-ти бальному штормі переломився і затонув суховантажний теплохід “Волжский-34”.
Загинуло 12 осіб, 2-х вдалося врятувати.
Катастрофи можуть відбутися в порту (пристані) або в умовах пересування суден рікою, акваторією моря (озера). Можливі вибухи, пожежі, вилив хімічних речовин, зіткнення одного судна з іншим або з будь-якими перешкодами (наприклад, із опорами мостів), посадка судна на мілину або його швидке затоплення.


Слайд #50
З 524 пасажирів загинуло 74 особи
Паром затонув на глибині 38 метрів
Важливим аспектом при наданні медичної допомоги є робота з рідними і близькими загиблих.
27 вересня 2000 р. затонув паром Express Samina біля грецького острова Парос в Егейскому морі, який налетів на скелястий острів.
2. Аварія внаслідок помилки при експлуатації.


Слайд #51
Причиною стала погана видимість із-за туману.
2. Аварія внаслідок помилки при експлуатації.
26 грудня 2000 р. в Бангладеш загинуло 60 осіб при зіткненні двох паромів


Слайд #52
26 січня 2001 р. в 6 годин вечора теплохід "Память Меркурія" затонув у районі мису Сарич в 97 милях від берега.
На борту було 25 членів екіпажу
і 26 пасажирів.
Загинуло 14 осіб.
3. Аварія внаслідок порушення правил перевезення вантажів.


Слайд #53
Техногенні надзвичайні ситуації
Аварії на промислових об’єктах
біологічно-небезпечних;
радіаційно-небезпечних;
хімічно-небезпечних;
пожежо-небезпечних;
вибухо-небезпечних;
аварії на шахтах.


Слайд #54
Аварії на біологічно-небезпечних об’єктах
Можливі на підприємствах біологічної промисловості внаслідок недотримання правил техніки безпеки, руйнування сховищ, терористичних актів тощо.
Викликають специфічне залежне від збудника ураження людини, розвиток алергічних реакцій при потраплянні біологічних субстратів в організм людини.


Слайд #55
Техногенні надзвичайні ситуації
Аварії на промислових об’єктах
біологічно-небезпечних;
радіаційно-небезпечних;
хімічно-небезпечних;
пожежо-небезпечних;
вибухо-небезпечних;
аварії на шахтах.
“На сьогодні найбільшу техногенну загрозу несуть у собі об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості, джерела іонізуючого випромінювання, що використовуються у виробництві, науково-дослідній роботі і в медицині, радіоактивні відходи та радіаційно небезпечні об’єкти на території сусідніх країн”.
Григорій Рева, Міністр України з питань надзвичайних ситуацій


Слайд #56
Радіаційна загроза на території України
1. 4 АЕС України з 13 енергоблоками.
2. Об’єкт «Укриття».
3. 3 тис. об’єктів, що використовують радіонук-ліди (з них 2,5 тис. – медичні заклади).
4. Сховища підпри-ємств із переробки урану (займають 542 га і містять близько 66 млн. тонн радіо-активних речовин).
5. Радіаційно небез-печні об’єкти на території сусідніх країн.
- атомні електростанції України
- об’єкт “Укриття” – НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНИЙ !
атомні електростанції сусідніх держав,
які потенційно небезпечні для України (Курська,
Смоленська АЕС (Росія), Інгалінська АЕС (Литва),
АЕС Болгарії, Угорщини та Словаччини.


Слайд #57
Характеристика джерела випромінювання
 це кількість розпадів за 1 с (Бекерель), або позасистемна Кюрі (активність при 37 млрд. розпадів ядер за секунду)
ОСНОВИ ДОЗИМЕТРІЇ


Слайд #58
1) експозиційна доза  х-зує потенційні можливості джерела іонізуючого випроміню-вання. Одиниця Кулон/кг  доза здатна в 1 кг сухого повітря утворити іони із зарядом 1 кулон електрики кожного знаку. Позасистемна одиниця  1 Рентген  у 1см3 повітря викликає 2,08 млрд. пар іонів;
2) поглинута доза  х-зує енергію, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища (Дж/кг  Грей).
Позасистемна одиниця рад:
1 Гр = 1 Дж/кг = 100 рад
1 рад = 0,01 Дж/кг
ОСНОВИ ДОЗИМЕТРІЇ


Слайд #59
3) еквівалентна доза визначає біологічний вплив різних видів іонізуючого випромінювання.
Дозволяє приводити біологічний ефект різних видів випромінювання до впливу, який чинять гама-промені: ЕД=КПоглинута доза,
де К - коефіцієнт: для рентгенівського випромінювання = 1, для нейтронів  10, для альфа-часточок  20.
Ед вимірюється у зівертах (Зв), або використовують позасистемну одиницю  бер.
1 Зв = 100 бер.
Для зовнішнього опромінення:
1 Рентген = 1 рад = 1 бер
ОСНОВИ ДОЗИМЕТРІЇ


Слайд #60
ДЖЕРЕЛА РАДІАЦІЇ, ЯКІ ОПРОМІНЮЮТЬ ЛЮДИНУ:
1. Природний радіаційний фон.
2. Техногенний фон від природних радіонуклідів.
3. Медичний фон від джерел, які використо-вуються в медицині.
4. Глобальний фон, який утворився після ядерних випробувань та внаслідок роботи різних ядерних реакторів.


Слайд #61
СУМАРНИЙ РАДІОАКТИВНИЙ ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ:
1. Природний радіаційний фон - 0,115 бер (зовнішнє опромінення 0,045 бер, внутрішнє - 0,04 бер, космічне та сонячне - 0,03 бер).
2. Техногенний фон - 0,165 бер (природні джерела 0,105 бер, штучні джерела - 0,06 бер).
3. Медичний фон - 0,12 бер.
4. Глобальний фон ядерних випробувань і атомної енергетики - 0,005 бер.
В середньому сумарна доза за рік - 0,405 бер.
Потужність експозиційної дози в Україні становить 6-24 мкР/год


Слайд #62
Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р. №39/95-ВР є основоположним у сфері використання ядерної енергії.


Слайд #63
Принципи радіаційного захисту:
1. Не допускається жоден вид діяльності, пов’язаний з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди.
2. Межі індивідуальних доз опромінення, кількість осіб, які опромінюються та ймовірність будь-яких видів опромінення повинні бути найнижчими з тих, які можна практично досягнути з урахуванням економічних і соціальних факторів.
3. Опромінення від будь-яких джерел людини не повинно перевищувати встановлених меж.


Слайд #64
Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 14 січня 1998 р № 15/98-ВР.


Слайд #65
основна межа індивідуального дозового опромінення населення не повинна перевищувати 1 мЗв (0,1 бер) річної ефек-тивної дози опромінення;
для персоналу, який професійно працює з джерелами іонізуючих випромінювань основна межа річної дози опромінення становить 20 мЗв (2 бер);
для персоналу, який професійно працює з джерелами іонізуючих випромінювань до прийнятя цього закону  50 мЗв з подальшим зменшенням до 20 мЗв;
при перевищенні річної межі дози опромінення існує принцип компенсації.


Слайд #66
АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА У СУЧАСНИХ УМОВАХ
1. Теоретична ймовірність аварії - 1,7х10-6.
2. Функціонує у світі 458 АЕС (1991 рік), забезпечується 16 % світового електро-постачання.
3. Забруднення довкілля у 100 разів менше, ніж від експлуатації теплових електростанцій.
4. Ядерне паливо: уран-238 і уран-235. Всього у реакторі на час початку експлуатації завантажується 180 тонн урану.
Рівненська АЕС
Оснащена реакто-рами типу “ВВЕР” (водоводяний енер-гетичний реактор)


Слайд #67
Будова атомної електростанції з реактором типу ВВЕР
Трубопровід
Тепло-
обмінник
Зовнішній
корпус
реактора
Внутрішній корпус реактора
з тепловиділяючими елементами
Конденсатор для від-працьованої пари
Турбіна
Телектро-
генератор
Циркуляційний насос
t = 293 0 C
t = 267 0 C


Слайд #68
Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах
У світі існує понад 400 АЕС. Зареєстровано біля 300 серйозних аварій на АЕС з викидом радіоактивних речовин.
Причини аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах
- помилки персоналу при експлуатації;
- несправність і недосконалість конструкції.
Санітарні втрати можуть становити від 22 до 33 % населення зони забруднення, з них у середньому:
тяжко ушкоджені - 44 %;
середньої тяжкості – 34 %;
легкого ураження - 22 %.


Слайд #69
Головні ушкоджуючі чинники при радіаційних аваріях
1. Дія зовнішнього опромінення (гамма- і рентгенівського, бета- і гамма-випромінювання, гамма- і нейтронного випромінювання). 2. Внутрішнє опромінення від радіонуклідів. що потрапили в організм людини ( основними є альфа- і бета-випромінювання). 3. Сполучена радіаційна дія як за рахунок зовнішнього опромінення, так і внутрішнього опромінення. 5. Комбінована дія як радіаційних. так нерадіаційних фаторів (механічна або термічна травма, хімічний опік, інтоксикація тощо).
6. Місцеве, або сполучене радіаційне ураження, викликане зовнішнім опроміненням і дією радіонуклідів, які апліковані на шкірі, слизових оболонках або потрапили усередину


Слайд #70
МЕДИЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА АЕС:
променева хвороба, яка може мати гострий або хронічний характер, та радіаційні опіки
соматичні (детерміновані , нестохастичні)
стохастичні (ймовірні)
раннє старіння організму, хвороби крові, злоякісні пухлини та генетичні зміни
комбіновані ураження - 50 %;
гостра променева хвороба - 10 % постраждалих.


Слайд #71
Наслідки аварії на ЧАЕС (1986 р.)
1. Загинуло - 31 особа.
2. Гостра променева хвороба - 145 осіб.
3. Доза опромінення, вища від допустимої - 150 тис осіб (в т.ч. 69 тис дітей).
4. Забруднення радіонуклідами території України - 3420 км2 (проживало більше 17 млн чоловік);
території Білорусії - 16500 км2;
території Росії - 8100 км2.
Зруйнований реактор ЧАЕС (1986 р.)
В атмосферу по-трапило близько 6 тонн продуктів роз-паду, в яких місти-лося 63 кг радіоак-тивних речовин.


Слайд #72
Зони евакуації населення після аварії на ЧАЕС
Зона відчуження, з якої евакуйовано населення у 1986 р. Периметр 223,5 км. Експозиційна доза – 20 мР/год.
2. Зона безумовного (обов’язкового) відселення. Надлишкова еквівалентна доза опромінення більше 0,5 бер/рік.
3. Зона гарантованого (добровільного) відселення.
Надлишкова еквівалентна доза опромінення не більше
0,1 бер/рік.
4. Зона посиленого радіоекологічного
контролю. Надлишкова еквівалентна доза опромінення не більше 0,1 бер/рік.


Слайд #73
Етапи ліквідації аварії на ЧАЕС
квітень 1986 р.
листопад 1986 р.
Сучасний вигляд об’єкту
“Укриття”
З метою “гасіння” в реактор було засипано 5500 тонн піску, цегли, доломіту, свинцю, 70 тонн борної кислоти.
У жерло реактора
зібрано рештки
твелів і графіту,
жерло перекрито
і загерметизовано.
Навколо реактора збудовано
бетонну конструкцію, яка обмежує доступ вмісту
реактора до навколишнього середовища.


Слайд #74
Регламент заходів протирадіаційного захисту населення в зоні радіаційної аварії


Слайд #75
Перспективи об’єкта “Укриття”
Будівництво промислового комплексу для поводження з твердими радіоактивними відходами (ТРВ) ЧАЕС , яке розпочато 22 січня 2003 р.
Лот-1 – установка для вилучення ТРВ.
Лот-2 – завод для переробки ТРВ і сховище для твердих і рідких радіоактивних відходів.
Лот-3 - сховище ТРВ на об’кті ВЕКТОР.
Тільки після вилучення і перезахоронення вмісту IV енергоблоку ЧАЕС можна стверджувати про істотне підвищення радіаційної безпеки в Україні.
Створення нового безпеч-ного саркофага.
Будівництво сховища відхо-дів ядерного палива СВЯП-2.


Слайд #76
Техногенні надзвичайні ситуації
Аварії на промислових об’єктах
біологічно-небезпечних;
радіаційно-небезпечних;
хімічно-небезпечних;
пожежо-небезпечних;
вибухо-небезпечних;
аварії на шахтах.


Слайд #77
Хімічно-небезпечні об’єкти:
Це хімічні, нафтопереробні, фармацевтичні підприємства, комбінати, які володіють холодоагентами, водонапірні і очисні споруди, залізничні станції із шляхами відстою, склади і сховища отруто-хімікатів, трубопроводи тощо.
На території України нараховується 1810 хімічно-небезпечних об’єктів. Щорічно виробляється понад 300 тис. тон СДОР, з них – понад 9 тис. тонн хлору і 200 тис. тонн аміаку. Загальний запас нафти складає понад 6 млн куб.м. Проходить 2350 км нафтопроводу, в кожному кілометрі якого міститься понад 250 куб.м. нафти під тиском 90 атм.
У зонах можливого хіміч-ного зараження можуть потрапити понад 250 адміністративно-терито-ріальних одиниць, на яких мешкає понад 17 млн. людей.
Рубіжне
Вінниця
Сєвєродонецьк
Первомайськ
Шостка
Калуш
Можливі втрати залежать від:
щільності населення на території;
токсичності СДОР;
глибини поширення та площі вогнища
хімічного ураження;
ступеня захищеності населення і метеоумов.
Новий Розділ


Слайд #78
раптовість, швидкість і масовість ураження;
об’ємна дія, при якій заражається не тільки територія в районі аварії, але й повітряний простір, що вимагає застосування засобів захисту органів дихання;
спроможність багатьох сполук прионикати в організм через непошкоджені шкірні покриви, що обумовлює необхідність застосування засобів захисту шкіри;
велика кількість важких уражень;
можливість викликати ураження протягом визначеного, часом дуже тривалого періоду часу;
наявність комбінованих уражень (інтоксикація + опік, інтоксикація + механічна травма);
наявністю специфічних медичних засобів захисту - антидотів.
Характеристика аварії на хімічно-небезпечному об’єкті


Слайд #79
Найбільш ймовірні СДОР, здатні викликати масові отруєння
хлор;
аміак;
азотна кислота;
оксид азоту;
чадний газ;
сірчистий ангідрид;
сірководень;
синильна кислота;
трихлористий фосфор;
тіофос;
інсектициди.
В умовах промислових аварій:
1-4 % - важкоуражених;
5-10 % - уражених із середнім
ступенем важкості;
85-90 % - легкоуражені.
Летальність складає близько
1-2 %.
При забезпеченні 100 % населення і персоналу засобами захисту, через різноманітні чинники все ж варто очікувати близько 10 % уражених.
І – стійкі із швидконаступаючою дією (ФОС, анілін);
ІІ – стійкі з уповільненою дією (сірчана кислота, етилсвинець);
ІІІ – нестійкі із швидконаступаючою дією (аміак, хлор, сірководень, синильна кислота)
IV – нестійкі з уповільненою дією (фосген, гексахлоран)
V – напівстійкі з уповільненою дією (азотна кислота, оксиди азоту);
VI - напівстійкі із швидконаступаючою дією (оцтова кислота).
Типи вогнищ, обумовлені СДОР:


Слайд #80
Зона хімічного зараження:
територія, на яку поширилася хмара СДОР з небезпечною для людини концентрацією.
Вогнище хімічного ураження:
територія, в межах якої відбулися масові ураження людей та сільськогосподарських тварин.
Вогнище хімічного ураження внаслідок аварії на нафтопереробному комбінаті фірми Лукойл у Волгограді. 17 квітня 2003. Хмара пропан-бітанової суміші із 60 % вмісто сірководню накрила гімназію. В лікарню постіпило 35 школярів.


Слайд #81
Оголошено хімічну три-вогу третього ступеню
14 жовтня 2002 р. на чеському хімічному комбінаті "Сполана-Нератовице" (Spolana Neratovice), розміщеному за 25 км від Праги відбувся витік окису сірнистої кислоти.
Аварії а хімічних підприємситвах виникають частіше у зв’язку із порушеннями технологічної дисципліни. Своєчасне інформування автоматизованими систе-мами виявлення хімічного забруднення дозвлило своєчасно ліквідувати витік і наслідки аварії.


Слайд #82
У серпні 2002 р. комбінат постраждав від наводнення. 90 % території було затоплено.
У результате у воду потрапило 80 тон хлору, а в атмосферу було викинуто декілька сот кілограмів цієї речовини.
Крім цього, в річку витекло 30,5 т мазуту і більше 13 тис. літрів різних нафтопродуктів. У воду також потрапило 50 кг канцерогенного дихлоретану і 10 тон сірчаної кислоти. У повітря було викинуто 40 тон етилену і 71 тонна вуглекислоти.
Від отруєння постраждало
19 осіб
Аварії на хімічних підприємствах можливі й внаслідок діїі сил природи.


Слайд #83
В Німеччині під загрозою затоплення було 350 хімічних підприємств.
Була евакуйоване населення центру хімічної
промисловості міста Біттерфельд, населення
якого складає 16 тис. осіб.


Слайд #84
Застосування отруйних речовин можливе й терористами. У “Норд-Ості“ отруйні речовини були використані для антитерористичної опе-рації.
Звільнення заручників. Москва. концертний зал “Норд-Ост”


Слайд #85
У зв’язку із порушенням системи лікувально-евакуаційного забезпечення понад 200 осіб загинули від застосування токсичного газу.


Слайд #86
30 січня 2001 р. 3:40. Республіка Татарстан. На хімічному заводі "Татазот" в 17 км від м. Менделеєвськ стався вибух.
В результаті вибуху витекло 10 тон аміаку. Найближчий населений пункт, який знаходився за 6 км від підприємства, не постраждав, вітер дув в іншому напрямку.
Загинуло троє осіб
9 січня 2003 р. в Грузії з рейок зійшло 11 цистерн з нафтою. 130 тонн пального витекло. Ніхто не постраждав
Залізниця, станції із міцями відстою вагоніз із СДОР, паливом скла-дають високу загрозу масовим ураженням прак-тично беззахисного насе-лення


Слайд #87
Серйозною проблемою в Україні є очевидні ознаки екологічної кризи, зумовлені циркуляцією високотоксичних сполук з низькою концентрацією в природі.
Саме цим пояснюють синдром Чернівецького облисіння, чи ураження шкіри у дітей в Первомайському районі Мико-лаївської області, зубів на Львівщині...
Подібні ураження можливі й в інших районах України: Донбасі, Придніпров’ї, Львів-щині, Закарпатті.
Вважається, що отруєння виникло внаслідок дії на організм діоксинів – хлорованих дибензодіоксинів і дибензофуранів. Останні вражають паренхіматозні органи та імунну систему, що спричиняє ріст на їх тлі інфекційних захворювань.
Джерелами забруднення є підприємства, що виробляють хлорбензоли – присадки до трансформаторних олив, синтезують поліхлорвініл ізоляційний матеріал, целюлознопаперова промисловість (хлорне відбілювання паперу), автотранспорт (дихлоретан у пальному), сміттєспалювальні заводи.
Це одна з найбільш ймовірних причин, якщо додати наслідки аварії на ЧАЕС, зростання смертності в Україні в 1,6-1,7 рази більше, ніж у розвиненій Європі.