Презентація "Горючі сланці"

+6
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Горючі сланці"
Слайд #1
Горючі сланці


Слайд #2
Горю́чі сла́нці  — тверді горючі корисні копалини, осадові породи, що містять в основному аквагенну органічну речовину (вимерлих морських і озерних тварин, альгу тощо), що ріднить їх з нафтою.


Слайд #3
Горючі сланці - осадові (глинисті, вапнякові та піщанисті) гірські породи карбонатно-глинистого (мергелистого), глинистого або кременистого складу, що містять 10—50 %, рідше до 60 % органічної речовини (керогену). Як правило, це рештки найпростіших водоростей.
Мінеральна речовина — кальцит, доломіт, гідрослюди, кварц тощо.
Забарвлення горючих сланців коричневе, коричновато-жовте, сіре, оливково-сіре.


Слайд #4
Текстура листувата або масивна. Органічна речовина горючих сланців характеризується високим вмістом водню (7—10 %), великим виходом летких речовин при термічній переробці (до 90 %), високою питомою теплотою згоряння — 29—37 МДж/кг. Мінімальна теплота згоряння — 5 МДж/кг.
Листувата текстура
Масивна текстура


Слайд #5
Основні ресурси — близько 430—450 трлн. т (24—25 трлн. т сланцевої смоли) зосереджені в США (штати Колорадо, Юта, Вайомінг) і пов'язані з формацією Грін-Рівер.


Слайд #6
Оцінка запасів сланців (у мільйонах тонн)
Континент
Сланців поклади
Резерви керогену
Загалом керогену
Африка
12 373
500
5 900
Азія
20 570
1 100

Австралія
32 400
1 725
36 985
Європа
4 180
300
6 500
Близький Схід
35 360
4 600
24 600
Північна Америка
3 340 000
80 000
140 000
Південна Америка

400
9 600


Слайд #7
Бовтиське родовище
горючих сланців


Слайд #8
Бо́втиське родо́вище горю́чих сапропелі́тових сла́нців — знаходиться у центральній частині України на межі Кіровоградської та Черкаської областей, поблизу села Бовтишка(звідси й назва). Це третє важливе сланцеве родовище в Європі.
Бовтиське родовище було відкрито на початку 60-тих років минулого століття. Запаси цього родовища складають близько 3,8 млрд тон.


Слайд #9
У Бовтиське родовище горючих сланців на Кам’янщині естонський концерн Viru Keemia Grupp планує інвестувати $1 млрд. Спільне українсько-естонське підприємство ”Сланцехім” почне розробку копалини наступного року.
”Сланцехім” отримало ліцензію на розробку частини родовища на Кам’янщині. Запаси оцінюють у 300 млн т. Щорічно компанія планує видобувати 5 млн т сировини. Виробництво запустять до 2014–2015 року.
На Кам’янщині добуватимуть горючі сланці


Слайд #10
У 2006 р. близько 11 млн т горючих сланців спалювалося на електростанціях, а 3 млн т використовувалося в сланцевохімічній промисловості, де вироблялося 0,3 млн т сланцевого масла. Світовий видобуток Г.с. досяг піку в 1980 р. і дорівнював 47 млн т, з них більше 70% в Естонії (решта в Росії, Китаї, Бразилії, Австралії).
У даний час для хімічної (непаливної) переробки Г.с. видобуваються тільки в Естонії, Росії, Бразилії, Китаї та Австралії.


Слайд #11
Основна частина сланців використовується для спалення на ТЕЦ і ДРЕС.
Смола може використовуватися як рідке паливо, хімічна сировина. Використовують як місцеве паливо, сировина для отримання рідких палив, терпких будівельних матеріалів, сировина для отримання бітумів, олив, фенолів, бензолу, толуолу, ксилолів, нафтолів, іхтіолу  та ін.