Презентація на тему «Арабська Республіка Єгипет»

Арабська Республіка Єгипет

Загальні відомості про країну
Єги́пет, Ара́бська Респу́бліка Єги́пет (АРЄ)— держава на північному сході Африки та Синайському півострові в Азії (близько 6% території). Єгипту належать також кілька невеликих островів у Суецькій затоці та Червоному морі. На півночі країна омивається Середземним морем, на сході — Червоним морем. На заході межує з Лівією, на півдні — з Суданом, на північному сході — з Ізраїлем. Єгипет виник в районі річки Ніл.Спочатку їх було два — Верхній Єгипет і Нижній Єгипет. Та у 3000 р. до н. е.цар Верхнього Єгипту Міна об'єднав Єгипет і утворив державу із столицею Мемфіс.

Географічне положення
Єгипет займає площу 1 001 450 квадратних кілометрів і є 30 країною у світі за територією. Це така ж сама за площею країна, як і всі Центрально Американські країни, разом узяті, і вдвічі більша, ніж Іспанія, та в чотири рази перевищує розміри Великобританії.
Проте, у зв'язку з посушливим кліматом Єгипту, населення сконцентровано у вузькій долини Нілу і його дельти, та частково на узбережжі Червоного моря, Сінаю й навколо Суецького каналу. А це означає, що приблизно 95% населення використовує лише близько 5,5% від загальної земельної площі цієї країни.
Єгипет розташований на північному сході Африки і частково Азії (Синайський півострів). Більшу частину території Єгипту займають плато з висотами 300–1000 м (плато Лівійської, Аравійської і Нубійської пустель), які поступово підвищуються на сході до 2200 м і обриваються до Червоного моря і Суецької затоки. Невисокі гори трохи більше 2000 м над рівнем моря, де знаходиться найвища точка країни гора Сант Катрін (2642 м), розташовані на півдні Синайського півострова. У північній частині Лівійської пустелі розвинені великі безстічні западини еолового походження — Каттара (-133 м), Ель-Фаюм (-43 м) і Сіва (-17 м).
Єгипет межує з Лівією на заході, Суданом на півдні, і в секторі Газа з Палестиною та і Ізраїлем на сході. Важливу роль Єгипту в геополітиці пов'язують з його стратегічним положенням: трансконтинентальний нації, оскільки вони володіють «політико-економічним мостом» (Суецький перешийок) між країнами Африки та Азії, які, у свою чергу, проходиться по судноплавним водним шляхам (Суецький канал), що сполучає Середземне море з Індійським океаном через Червоне море.
Поряд з долиною Нілу, більшість краєвиду Єгипту є пустелею. Вітри можуть створювати піщані дюни, висотою більше 30 м. Єгипет включає в себе частину пустелі Сахари і Лівійської пустелі. Ці пустелі стали називати «Червона земля», ще за часів стародавнього Єгипту і вони захищали Королівства фараонів від західної кочівної загрози.

Характеристика природно-ресурсного потенціалу.
В межах Синайського півострова виділяються з півдня на північ найбільш піднесений гранітний масив (з окремими вершинами більше 2500 м над у. м.), вапнякове плато Ель-Ігма (менше 2000 м над рівнем моря) і песчаниковимі плато Ет-Тих (заввишки від 1850 до 500 м над рівнем моря). Розвинена мережа вади. У надрах Єгипту зосереджений ряд корисних копалин. Значні запаси вуглеводневої сировини. Нафтові родовища приурочені головним чином до рифтових западин Червоного моря і Суецького затоки і північної околиці Лівійській пустелі (западини Катару та Ціва і інші північно-західні райони). У межах деяких нафтоносних горизонтів, а також у дельтовий області розвідані родовища природного газу. Поклади кам'яного вугілля зосереджені в Файюмской западині і на півночі Синайського півострова. Основним рудоносних районом країни є гори Етбай (родовища урану, титану, міді, олова, золота, молібдену, ніобію, вольфраму). На Синайському півострові значні запаси марганцю. Є великі родовища фосфоритів (узбережжя Червоного моря, долина Нілу, оазис Харга). У Єгипті зосереджені істотні запаси цементної сировини (вапняки, глини, мергелі). Всесвітньої популярністю користуються Асуанської граніти та інші будівельні матеріали. До дельті Нілу приурочені родовища кухонної і кам'яної солі, соди, гіпсу, титану та інших корисних копалин. У надрах Єгипту є промислові запаси азбесту, бариту, тальку.

Населення.
Населення Єгипту, чисельність якого за оцінкою на липень 2004 склала 74,71 млн. чоловік, зосереджено головним чином в долині Нілу, в його дельті і уздовж Суецького каналу. Незначна його частина проживає в оазисах західної пустелі, невеликих шахтарських містечках східної пустелі і по берегах деяких бухт в Середземномор'ї. Частина населення до цих пір веде кочовий спосіб життя.
Середня щільність населення близько 58 чоловік на кв.км, дельта і долина Нілу - один з найбільш густонаселених регіонів світу (близько 1663 чоловік на км2). З середини 1960-х років в країні здійснюється державна програма з обмеження народжуваності. В результаті з початку 1960-х до 2003 народжуваність в країні скоротилася з 46 до 24,36 новонароджених на 1000 чоловік населення. Завдяки поліпшенню медичного обслуговування знизилася смертність: з 20 до 5,35 на 1000 чоловік за той же період. До 2003 середньорічні темпи природного приросту населення склали близько 1,88%. Приблизно 35% жителів країни молодше 15 років. Шлюби традиційно полягали в ранньому віці. Зі зростанням вартості життя та більш активною участю жінок в трудовій діяльності середній вік вступаючи до шлюбу, особливо в містах, збільшився. Близько 50% єгиптян, переважно жінки, не вміють ні читати, ні писати. Офіційна мова – арабська. У містах мають широке поширення англійська та французька мови. Населення   Єгипту щодня збільшується майже на 4 тис. осіб             

Сільське господарство. Тваринництво.
Сільське господарство - найважливіша галузь економіки Єгипту. Воно вносить істотний внесок у валовий національний продукт, надає роботу більшої частини економічно активного населення, його продукція приносить чималі валютні надходження. Величезні трудовитрати та інвестиції були вкладені в розвиток іригаційної системи країни: будівництво каналів, дамб, насосних станцій, широко застосовуються пестициди і добрива. На відміну від сільського господарства інших країн, що розвиваються Африки, сільське господарство Єгипту носить не натуральний, а суто комерційний характер. Зернові культури складають три чверті всього сільськогосподарського виробництва. Решта припадає на частку тваринництва, овочівництва та плодівництва. Основна експортна культура в сільському господарстві - довговолокнистих бавовник. Під бавовняні плантації відведена п'ята частина всіх орних земель, цей сорт бавовна складає основу експортної торгівлі Єгипту. Серед інших важливих сільськогосподарських культур можна виділити пшеницю, кукурудзу, просо і боби.
Фруктові дерева, бананові плантації та виноградна лоза чудово відчувають себе в оазисах і в дельті Нілу. На середземноморському узбережжі в долині Нілу і в дельті, житниці Єгипту, максимально використовується кожен квадратний метр землі. Тут вирощуються пшениця, ячмінь, гречка, рис, кукурудза, бавовна, цукровий очерет, овочі, маслини і прянощі. Ліси повністю відсутні, але по берегах Нілу ростуть фінікові пальми. переважають порослі пальмами пляжі, на Синайському півострові - порізані ущелинами, що переливаються всіма колірними відтінками гірські ландшафти. Зеленими островами виникають серед пустелі оази з їх гаями, плантаціями і високоврожайними полями зернових.

Сільське господарство. Рослинництво.
Тваринництво розвинене слабо - розводять кіз, овець та птицю. Як тяглового робочої худоби використовуються буйволи, коні, осли і одногорбий верблюди. Багатий світ пернатих представлений стерв'ятниками й іншими хижаками, чаплями і Удод. Під загрозою вимирання знаходиться сокіл.
Розведення страусів - важлива галузь сільського господарства Єгипту, незважаючи на те, що цим займаються тут менше трьох років. На думку фахівців, незабаром страусові м'ясо складе серйозну конкуренцію яловичини, телятини або баранини. І це не дивно, з огляду на закладений природою потенціал цих величезних, що не вміють літати птахів.

Промисловість.
Єгипет - Аграрно-індустріальна країна. У Єгипті розвинена чорна і алюмінієвих металургія, машинобудування, металообробка, виробництво транспортних коштів, хімічна, паперова, харчова та легка промисловість.
В промисловій зоні Каїру, де проживає майже чверть усього населення країни, розташовані такі індустріальні гіганти, як металургійний комбінат в південному передмісті Хелуане, і сотні маленьких ремісничих майстерських, що виробляють меблі, дрібні вироби з металу і різні предмети повсякденного попиту. Провідні текстильні підприємства знаходяться в дельті Нілу - в Ель-махаллі-ель-Кубра та інших містах. У другому за величиною місті країни, Олександрії, діють нафтопереробні заводи і підприємства харчової промисловості. У власності держави знаходяться понад 200 великих промислових підприємств, на яких виробляється дві третини всієї товарної промислової продукції і зайнято близько половини всіх промислових робітників.
Електроенергію дає, перш за все Асуанська гідростанції. У Єгипті є великі родовища натурального газу. Потроху починає розвиватися така важлива для Єгипту галузь, як використання сонячної енергії. У лютому 1994 р. вступила в дію перша в Єгипті і найбільша в Африці вітроелектростанція в Хургаді на Червоному морі. Вона повинна виробляти 600 000 кВт на рік.

Експорт та імпорт
В результаті помітного скорочення експорту торговельний баланс країни постійно зводиться з великим дефіцитом. З 1991 по 1994 експорт, не пов'язаний з нафтою і нафтопродуктами, зменшився на 20%. У 1998 експортні надходження становили 3 млрд. дол, а витрати на імпорт - 15,5 млрд. Головні статті експорту - нафта і нафтопродукти, бавовна і текстиль, різні сільськогосподарські культури (рис, картопля, фрукти та овочі). Головні статті імпорту - продовольчі товари (30% загальної вартості), машини й устаткування, а також широкий набір інших промислових товарів - від цементу до автомобілів. На закупівлю продовольства за кордоном витрачаються майже всі надходження від продажу нафти.