Презентація "Радіоактивність"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Радіоактивність"
Слайд #1
Радіоактивність
Підготувала
учениця 11-А класу
Шпак Анна


Слайд #2
Радіоактивність — явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементув інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.


Слайд #3
Радіоактивність відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал.
Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було.
Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто, ця властивість характерна не сполукам, а хімічному елементу урану.


Слайд #4


Слайд #5

Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють 3 типи променів, які по-різному відхиляються в магнітному полі.


Слайд #6
промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно заряджених частинок. Їх назвали альфа-променями;
промені другого типу відхилються в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок, їх назвали бета-променями;
промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали гамма-променями.


Слайд #7
Альфа-частинки можна повністю зупинити за допомогою аркушу паперу, бета-частинки за допомогою алюмінієвого екрану. Гамма-промені можна зупинити лише із використанням значно істотнішої маси, такої як товстий шар свинцю.


Слайд #8
У 1898 р. Ґергард Шмідт та П'єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі відкрили випромінювання торію. Пізніше Кюрі відкрили полоній та радій. У 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність.


Слайд #9
Радіоактивність буває природною, яка спостерігається за звичайних умов, і штучною, коли радіоактивні перетворення відбуваються внаслідок зовнішнього впливу.


Слайд #10

Штучну радіоактивність уперше спостерігали в 1934 р. французькі фізики Фредерік та Ірен Жоліо-Кюрі.


Слайд #11

Альфа-розпад — це перетворення нестійкого ізотопу на інший хімічний елемент, що супроводжується випромінюванням альфа-частинки. Під час альфа-розпаду заряд ядра атома зменшується на дві одиниці, а масове число — на чотири. Енергія, що виділяється внаслідок альфа-розпаду, розподіляється між альфа-частинкою та ядром атома елемента, що утворюється.


Слайд #12


Бета-розпад — це утворення нового хімічного елемента внаслідок перетворення нуклонів усередині ядра атома, наприклад, нейтрона на протон або протона на нейтрон. Існує два різновиди бета-розпаду.


Слайд #13
ß- -розпад, який супроводжується випромінюванням електрона й утворенням ядра атома з числом протонів Z на одиницю більшим. Наприклад:
ß+-розпад, унаслідок якого випромінюється позитрон й утворюється ядро з числом протонів Z на одиницю меншим. Наприклад:


Слайд #14


Слайд #15

Гамма-розпад - це випромінювання гамма-квантів ядрами в збудженому стані, при якому вони володіють великою,порівняно з незбудженим станом, енергією.


Слайд #16