Презентація "Електромагнітні хвилі"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Електромагнітні хвилі"
Слайд #1
Електромагнітні хвилі
в природі і техніці


Слайд #2
Проблема
Техніка сьогодення – це фізика в різних її застосуваннях.


Слайд #3
Переповнений світ цей дивами,про які і не чули колись.
Ваблять сяйвом блакитні екрани,
кораблі піднімаються ввись.
Ось в ефірі бринить голос рації,
а по радіо знов новий хіт.
Величезний потік інформації –
ніби в простір безмежний політ.
Вертоліти, авто, суперлайнери,
електрички, мопеди, трамвай...
Дисководи, дискети і драйвери...
Що сподобалось, те й обирай!
Все людина створила руками,
ти уважно навкруг подивись:
переповнений світ цей дивами,
про які і не чули колись.
Актуальність


Слайд #4
Ключові питання
шкала електромагнітних хвиль;
застосування електромагнітних хвиль в природі і техніці.


Слайд #5
Електромагнітною хвилею називають процес поширення змінного електромагнітного поля в просторі з плином часу.
Джерелом електромагнітних хвиль виступає електрична частинка, яка рухається з прискоренням. Теоретично це довів Джеймс Максвелл у 1832 році, а дослідно підтвердив Генріх Герц у 1888 році.


Слайд #6
Розподіл електромагнітних хвиль за різними частотами називають спектром. Весь спектр електромагнітних хвиль умовно поділяють на окремі діапазони. Неперервна послідовність частот та довжин хвиль електромагнітних випромінювань утворюють
шкалу електромагнітних хвиль.
Шкала електромагнітних хвиль


Слайд #7
Характеризуючи електромагнітні хвилі, слід згадати про змінний електричний струм. Адже змінний струм – це вимушені електромагнітні коливання.
Частота цих коливань є дуже малою (50 Гц), тому передаватись ці коливання можуть тільки по провідниках. Ці низькочастотні випромінювання виникають під час роботи електричних генераторів, поблизу ліній електропередач.
Низькочастотні випромінювання


Слайд #8
Довжина таких хвиль знаходиться в межах від 100000 км до 10 км, тому практичного застосування ці хвилі не мають. Проте змінний струм людством використовується досить широко.


Слайд #9
Радіохвилі
Радіовипромінюванням називають електромагнітні хвилі з довжиною в діапазоні від 0,1 мм до 10 км. Частота радіохвиль: 3∙104 - 3∙1012 Гц
Весь радіодіапазон електромагнітних хвиль
розподіля­ється на:
довгі,
середні,
короткі,
ультракороткі.
Першим, кому вдалося створити і детектувати електромагнітнітні хвилі, став Г. Герц (1987 р.).
А 7 травня 1895 року О. Попов продемонстрував дію першого радіоприймача.


Слайд #10
Отримати радіохвилі можна за допомогою генераторів на електронних лампах чи транзисторах.
Життя сучасного суспільства неможливе без постійного обміну інформацією. Радіо, телебачення, радіолокатори та стільниковий зв'язок відіграють у цьому неабияку роль.
Властивості радіовипромінювання:
огинають землю;
поглинаються;
відбиваються;
поширюються прямолінійно.


Слайд #11
Застосовують радіохвилі у:
радіозв’язку;
телебаченні;
радіолокація;
стільниковий зв'язок.


Слайд #12
Інфрачервоними променями називають хвилі, довжина яких лежить в діапазоні: 0,1 мм-770 нм.
Частота: 3∙1012 - 3∙1014 Гц
Ще в І ст. н. е. Тит Лукрецій Кар висловлював припущення, що у Сонця «є багато жарких, сильних та не­видимих променів...»
У 1880 році Вільям Гершель надрукував свої роботи про дослідження інфрачервоного випромінювання.
Інфрачервоне випромінювання


Слайд #13
Джерелами інфрачер­воних хвиль є Сонце, зірки, планети, будь-яке тіло, температура якого вища за температуру навколишнього середовища.
Приймачами інфрачервоного випромінювання є термоме­три, фоторезистори, фотоелементи та ін.
Властивості:
проходить крізь картон, чорний папір, тонкий шар ебоніту, асфальт, атмосферу Землі,
сильно по­глинається водяною парою.


Слайд #14
Застосування інфрачервоного випромінювання:
фотографування земних об'єктів у тумані й темряві;
прогрівання тканин живого організму;
сушіння деревини, пофарбованих поверхонь, підігрівання матеріа­лів;
встановлення охоронної сигналізації у приміщеннях;
у сфері медицини, геодезії, криміналістики;
у військовій справі (прилади нічного бачення тощо).


Слайд #15
Видиме випромінювання
Видиме випромінювання – частина електромагнітних хвиль, які сприймаються оком. Оскільки колір світлового пучка визна­чається частотою коливань, то так зване біле світло складається з набо­ру електромагнітних хвиль різних частот, які постійно переходять одна в одну.
Довжина хвиль видимого випромінювання лежить в межах: 770-380 нм, а частота – 4∙1014 - 8∙1014 Гц.


Слайд #16
Видиме світло люди вивчають понад 2000 років. Початок у розвиток науки про світло – оптики – зробили: Евклід, Архімед, Ньютон.
Властивості:
відбивається;
заломлюється;
діє на око.
Має велике значення для життя і діяльності людей, несуть інформацію про навколишнє середовище.


Слайд #17
Випромінювання, що виявляєть­ся безпосередньо за фіолетовою частиною видимого спектра, називається ультрафіолетовим.
Довжина хвилі: 380-5 нм, частота: 8∙1014 - 6∙1016 Гц
Відкрито в 1801 році Н. Ріттером і У. Волластоном.
Ультрафіолетове випромінювання


Слайд #18
Джерела:
сонце, зорі;
світло електричної дуги;
газорозрядних ламп.
Приймачі:
фотоелементи,
фотодіоди,
іонізаційні камери,
лічильники фотонів,
фотопомножувачі.


Слайд #19
Властивості:
викликає люмінесценцію;
викликає фотоефект;
спричиняє фотохімічні реакції;
справляє бактерицидну дію;
впливає на центральну нервову систему;
спричиняють утворення захисного пігменту – засмаги (віта­мін В2);
руйнують сітківку ока.


Слайд #20
Застосування:
в люмінесцентних лампах;
люмінесцентному аналізі та дефектоскопії;
у промисловій електроніці й автоматиці;
у текстильному виробництві;
відіграє важливу роль у фізіології тва­рин і рослин;
для стерилізації повітря в промислових приміщеннях;
у медицині.


Слайд #21
Ренгенівське випромінювання
Випромінювання виникає під час гальмування електронів, які при­скорюються сильним електричним полем.
Запатентував відкриття невидимого випромінювання Рентген 8 листопада 1895 року, яке було назване Х-променями. У 1901 році Рентгену була присуджена перша в історії Нобелівська премія з фізики.
Джерелом рентгенівського випромінювання виявився анод вакуумної трубки.


Слайд #22
Ренгенівське
випромінювання
В цьому ж напрямі й до нього працювали багато вче-них, у тому числі й Іван Пулюй – упродовж 14 років. Займаючись газорозрядними процесами в катодній трубці, Пулюй винайшов так звану "лампу Пулюя", яка випускала невідоме проміння. За допомогою ба-рієво-платиново-ціаністого екрана він зробив ці про-мені видимими, і почав робити різні знімки (зараз вони називаються рентгенограмами), що вирізнялися особливою чіткістю.


Слайд #23
Властивості:
висока проникаюча й іонізуюча здатність;
не відхиляється електричним і магнітним полями;
викликає люмінесценцію;
справляє фотохімічну дію;
справляє досить сильну біологічну дію на організм у цілому;
поширення, відбивання, заломлення, інтерференція та дифракція.
Застосування:
флюорографія;
рентгенівський аналіз;
кристалографія.


Слайд #24
γ-випромінювання
Короткохвильове електромагнітне випромінювання, що виникає при розпаді радіоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в основний, взаємодії швидких заряджених часток з речовиною, анігіляції електронно-позитронних пар тощо.
Довжина хвилі: 10-11 - 3∙10-15 м.
Частота: 2∙1018 - 3∙1030 Гц.
Вперше γ-випромінювання дослідив А. Беккерель у 1896 р.


Слайд #25
Властивості γ-променів дуже подібні на властивості рент­генівських променів, але мають:
більшу іонізуючу здатність;
більшу проникливість;
більшу частоту коливань;
більшу небезпеку для живих організмів.
Застосування:
у медицині,
на виробництві (γ -дефектоскопія).


Слайд #26
Висновок
З часів існування життя на Землі всі організми перебувають під впливом природних електромагнітних полів: електричне поле, що утворюється між іоносферою й земною поверхнею, електричні й магнітні імпульси, що утворюються в моменти блискавок і які поширюються в атмосфері на великі відстані, магнітне поле нашої планети зі всіма його коливаннями. Живі істоти в ході еволюції пристосувались до впливу цих хвиль. Але з розвитком техніки, крім природних джерел ЕМП, у великому обсязі з’являються штучні, які випромінюють хвилі різних діапазонів. Слід додати сюди й радіаційне випромінювання в тих місцях, які найбільше постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Людство сьогодні живе в так званій «хвильовій ванні».