Презентація "Поняття про полімери. Будова та їх властивості"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Поняття про полімери. Будова та їх властивості"
Слайд #1
Поняття про полімери. Будова та їх властивості


Слайд #2
Полімери – це своєрідні хімічні сполуки з високою молекулярною масою (від декількох тисяч до багатьох мільйонів), молекули яких (макромолекули) складаються з великого числа повторюваних угруповань (мономерних ланок). Атоми, що входять до складу макромолекул, з'єднані один з одним силами головних і (чи) координаційних валентностей.
Полімери можуть існувати в кристалічному й аморфному станах. Необхідна умова кристалізації - регулярність досить довгих ділянок макромолекули. У кристалічних полімерах можливе виникнення різноманітних надмолекулярних структур.
Надмолекулярні структури в незакристалізованих (аморфних) полімерах менш виражені, чим у кристалічних.
Незакристалізовані полімери можуть знаходитися в трьох фізичних станах: склоподібному, високоеластичному і вязкотекучому.


Слайд #3
Термін “полімерія” був введений у науку І. Берцеліусом у 1833 р. для позначення особливого виду ізомерії, при якій речовини (полімери), що мають однаковий склад, володіють різною молекулярною масою, наприклад етилен і бутилен, кисень і озон.


Слайд #4


Слайд #5

Види полімерів
Природні полімери утворяться в процесі біосинтезу в клітках живих організмів. За допомогою екстракції, фракційного осадження й інших методів вони можуть бути виділені з рослинної і тваринної сировини.

Синтетичні полімери одержують полімеризацією і поліконденсацією.
Карбоцепні полімери звичайно синтезують полімеризацією мономерів з однієї чи декількома кратними вуглецевими чи зв'язками мономерів
Гетероцепні полімери одержують поліконденсацією, а також полімеризацією мономерів, що містять кратні зв'язки вуглецю елементу чи неміцні гетероциклічні угруповання


Слайд #6


Слайд #7


Слайд #8
Фізичні властивості

Полімери здебільшого аморфні речовини. Довгі ланцюжки та велика молекулярна маса не дозволяють полімерам переходити до рідкого стану (швидше наступає хімічний розпад). Проте при підвищенні температури з полімерами відбуваються зміни — вони розм'якають і стають дуже пластичними. Температура переходу від крихкого стану до пластичного називається температурою склування. Температура склування не є чітко визначеною температурою фазового переходу, а радше вказує на температурний діапазон, у якому відбуваються зміни. При низьких температурах полімери є досить крихкими матеріалами.


Слайд #9


Слайд #10


Слайд #11
Презентацію підготувала учениця 6(10) – А класу,
Єзерська Валентина