Презентація "Оптика"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Оптика"
Слайд #1
Оптика
Учениці 11Б класу
Безгачевої Ірини
2014


Слайд #2
Гало
Галό — оптичне явище, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах і спостерігається найчастіше в атмосфері у перисто-шархуватих хмар, рідше — за інших умов. Найпоширеніша форма гало - світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Досить часто спостерігаються яскраві кольорові плями обабіч Сонця - несправжні сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга з центром у зеніті - зенітна дуга, світлові стовпи, що ідуть вгору та вниз від світила. Всього відомо кілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна більшість їх - рідкісні і спостерігаються лише в країнах із суворим кліматом. В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але переважно у вигляді малопомітного явища. Яскраве і добре помітне гало з'являється 10-20 разів на рік. Поява гало часто свідчить про зміни в погоді - похолодання, прихід вологих атмосферних фронтів.


Слайд #3


Слайд #4
Полярне сяйво
Поля́рне ся́йво  — оптичне явище у верхніх шарах атмосфери, світіння окремих ділянок нічного неба, що швидко змінюється.
Сяйво спостерігається на відстані 20—25° північної і південної широт (північне полярне сяйво і південне полярне сяйво) від магнітного полюса Землі одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю. Відбувається в результаті світіння розріджених шарів атмосфери на висотах 60-1000км під дією сонячного вітру (потоків протонів і електронів). Заряджені частинки проникають в атмосферу з космосу і під дією магнітного поля Землі спрямовуються до північногл абопівденного магнітного полюса, де вони входять у верхні шари атмосфери, бомбардують розріджені гази атмосфери і змушують їх випромінювати видиме світло.
За формами полярне сяйво розрізняють: дифузне сяйво з дугами від однієї точки горизонту до іншої, а також промені, стрічки, корони, плями. Тривалість полярного сяйва від декількох хвилин до декількох діб.


Слайд #5


Слайд #6
Вогні святого Ельма
Вогонь святого Ельма - досить тривалий електричний розряд, який виникає при великому напруженні електричного поля в атмосфері в вигляді світних пучків на гострих кінцях високих предметів. Під час грози їх можна спостерігати на корабельних шоглах, кінцях крил літака і навіть на чагарниках. Блакитне, зелене або фіолетове свічення супроводжується потріскуванням.
За фізичною природою ці розряди - особлива форма коронного розряду. Явище назвали в честь святого Ельма (відомий також як святий Еразм), який вважається покровителем моряків. Гроза і шторм в морі - явище страшне і небажане. Моряки вважали, що вогні Ельма - послання від покровителя моряків - святого Ельма, що взяв корабель під своє заступництво. Так як вогні зазвичай з'являлися тоді, коли пік шторму вже позаду, моряки раділи їм і сприймали як щасливий знак. Моряки вірили, що, якщо на кінцях корабельних щогл з'явилися ці вогні, то корабель обов'язково повернеться в рідну гавань.
А ось легенда, яка пов'язує це явище з самим Ельмом, покровителем моряків Середземномор'я.
Розповідають, що Ельм помер на морі під час сильного шторму, перед смертю пообіцявши морякам, що з'явиться їм у тому чи іншому вигляді, щоб повідомити, чи судилося їм врятуватися. Незабаром після цього на щоглі з'явилося дивне світіння, що моряки сприйняли як знак від святого.


Слайд #7