Презентація "Електричний струм у різних серидовищах"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Електричний струм у різних серидовищах"
Слайд #1
Презентацію підготували учениці 11 – Ф класушколи №13
М. Дніпропетровська
Бондар Аліна и Стебко Марія
ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У РІЗНОМАНІТНИХ СЕРЕДОВИЩАХ


Слайд #2
ТЕМА 1. ЕЛЕКРТИЧНИЙ СТРУМ У МЕТАЛАХ.


Слайд #3
Метали у твердому стані мають кристалічну будову. Частинки в кристалах розташовані в певному порядку, утворюючи просторову (кристалічну) гратку. В будь-якому металі частина валентних електронів покидає свої місця в атомі, в результаті чого атом перетворюється в позитивний іон. У вузлах кристалічної решітки металу розташовані позитивні іони, а в просторі між ними рухаються вільні електрони.Негативний заряд усіх вільних електронів за абсолютним значенням дорівнює позитивному заряду всіх іонів решітки. Тому в звичайних умовах метал електрично нейтральний.Під дією електричного поля в металевих провідниках рухаються вільні електрони.


Слайд #4
Отже, електричний струм у металевих провідниках є впорядкований рух вільних електронів, під дією електричного поля.


Слайд #5
Якщо в провіднику немає електричного поля, то електрони рухаються хаотично, аналогічно тому, як рухаються молекули газів або рідин. У кожний момент часу швидкості різних електронів відрізняються по модулях і за напрямками. Якщо ж у провіднику створено електричне поле, то електрони, зберігаючи своій хаотичний рух, починають зміщуватися у бік позитивного полюса джерела. 


Слайд #6
Одночасно з поширенням електричного поля всі електрони починають рухатися в одному напрямку по всій довжині провідника. Так, наприклад, при замиканні ланцюга електричної лампи в впорядкований рух приходять і електрони, наявні в спіралі лампи.


Слайд #7


Слайд #8
ТЕМА 2. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У РОЗЧИНАХ І РОЗПЛАВАХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ. ЗАКОНИ ЕЛЕКТРОЛІЗУ. ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОЛІЗУ.


Слайд #9
Складемо коло за схемою


Слайд #10
До провідників належать розплави і розчини електролітів: кислот, лугів і солей. Рідкими напівпровідниками є розплавлений селен, розплави сульфідів та ін.
Під час розчинення електролітів під впливом електричного поля полярних молекул води відбувається розпад молекул електролітів на іони. Цей процес називають електролітичною дисоціацією, в результаті якої нейтральні молекули розпадаються на позитивні та негативні іони. В електроліті з'являються вільні носії зарядів і він починає проводити струм.


Слайд #11
Оскільки заряд у водних розчинах чи розплавах електролітів переноситься іонами, то таку провідність називають іонною. За іонної провідності проходження струму пов'язано із перенесенням речовини. На електродах відбувається виділення речовин, які входять до складу електроліту. На аноді негативно заряджені частинки віддають свої зайві електрони (окиснювальна реакція), а на катоді позитивні іони отримують електрони (реакція відновлення).


Слайд #12
Процес виділення на електроді речовини, пов'язаний із окиснювально-відновлювальними реакціями, називають електролізом. У розчині може відбуватися процес об’єднання іонів у нейтральні молекули, такий процес називається рекомбінацією.


Слайд #13
Схематичне зображення електрохімічної установки для дослідження електролізу


Слайд #14
Нехай за час t через електроліт буде перенесено заряд. Кількість іонів, які досягли електрода, дорівнюватиме:
де qo = Ze - заряд іона; Z - валентність іона; e - елементарний заряд.
Кількість іонів N дорівнює кількості атомів речовини, що виділиться на електроді, а маса виділеної речовини
де mo - маса одного атома, μ - молярна маса речовини.


Слайд #15
ЕЛЕКТРОХІМІЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ РЕЧОВИНИ
Маса речовини, яка виділяється на катоді за час Δt, пропорційна силі струму і часу. Це твердження, встановлене експериментально Фарадеєм (1831 р.), має назву першого закону Фарадея для електролізу.
m = kq = kIΔt


Слайд #16


Слайд #17
Явище електролізу має широке застосування в електрометалургії (добування чистих металів); у гальваностегії (нанесення металевих покриттів для запобігання корозії металів); у гальванопластиці (виготовлення копій з матриць) тощо. Будову хімічних джерел струму (гальванічних елементів та акумуляторів) також засновано на процесах взаємодії металів з електролітами.


Слайд #18
ТЕМА 3. ЕЛЕКРТИЧНИЙ СТРУМ У ВАКУУМІ.


Слайд #19
Вакуум – це стан розрідженого газу, молекули якого ударяються одна об одну рідше, ніж із стінками посудини, в якій вони знаходяться. Носіями електричного струму у вакуумі будуть електрони, які вилітають з поверхні електрода внаслідоктермоелектронної емісії.
Термоелектронна емісія – явище випромінювання електронів металами під час їх нагрівання до високої температури. Електрони вилітають з металу, якщо його енергія достатня, щоб виконати певну роботу – роботу виходу – проти сил, що перешкоджають його вильоту:


Слайд #20
Електрон зможе вилетіти, якщо його кінетична енергія буде більша за роботу виходу:
m – маса електрона, V – його швидкість.


Слайд #21
Явище термоелектричної емісії використовують у таких електронних приладах, як діоди, тріоди, титроди, пентоди, електронно – променеві трубки.


Слайд #22
Діод. Електронна лампа, яка складається з відкачаного до високого вакууму скляного або металевого балона, в якому є два електроди (катод і анод) (Рис. 38). Катод (підігрітий електрод) виготовляють з тугоплавкого металу. Катод підігрівають до 2000 – 2500 К.


Слайд #23
Залежність анодного струму від анодної напруги називають вольт – амперною характеристикою (ВАХ)
При деякому значенні напруги, що залежить від температури катода, струм досягає максимального значення і далі не змінюється, всі електрони досягають анода. Це значення сили струму називають струмом насичення Ін. Щоб збільшити струм, потрібно збільшити температуру Т катода. Діод пропускає струм тільки в одному напрямі, коли анод з’єднано з позитивним полюсом джерела. Цю властивість діода використовують для випрямлення змінного струму.


Слайд #24
Тріод. Щоб керувати силою струму в електронній лампі, в неї вводять третій додатковий електрод, який називають сіткою. На сітку подають змінний потенціал, який керує рухом електронів від катода до анода.
Сітку виготовляють у вигляді дротяних спіралей і розміщують між катодом і анодом. В тріоді сітку розміщують поблизу катода так, щоб найменші зміни потенціалу сітки впливали на зміну анодного струму. Якщо потенціал сітки відносно катода дорівнює нулю, то тріод працює як діод. Якщо потенціал сітки позитивний, то густина електронної хмари менша, отже струм більший. Якщо потенціал сітки негативний, то густина електронної хмари біля катода збільшується, а струм зменшується. Негативну сіткову напругу, при якій анодний струм дорівнює нулю, називають напругою запирання. Змінюючи сіткову напругу, можна регулювати значення анодного струму в колі, тому сітку називають керуючою. Тріод використовують для підсилення слабких струмів і напруг та генерації незатухаючих коливань.


Слайд #25
ТЕМА 3. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У НАПІВПРОВІДНИКАХ.


Слайд #26
ЗАЛЕЖНІСТЬ ОПОРУ НАПІВПРОВІДНИКІВ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ
Опір у більшості напівпровідників значно чутливіший до змін температури, ніж металів.
Опір металів з підвищенням температури зростає приблизно лінійно, опір напівпровідників – різко зменшується.


Слайд #27
ВЛАСНА ПРОВІДНІСТЬ НАПІВПРОВІДНИКІВ. ГЕРМАНІЙ.
Зв’язок двох сусідніх атомів обумовлений парою валентних електронів, які утворюють парно-електронний зв’язок.
При підвищенні температури відбувається розривання деяких валентних зв’язків і частина електронів стають електронами провідності
Будь-яке розривання валентного зв’язку спричиняє появу вакантного місця,де відсутній зв’язок. Такі місця дістали назву “дірок”.


Слайд #28
ДОМІШКОВА ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ НАПІВПРОВІДНИКІВ
Домішками є елементи п’ятої групи періодичної системи.
Ці домішки збільшують концентрацію електронів провідності.
Донорні
домішки
У напівпровіднику створена електронна домішкова провідність n-типу.


Слайд #29
Зазвичай домішками є тривалентні елементи періодичної системи.
Для утворення ковалентного зв’язку домішковий атом “позичає” електрон у атома напівпровідника.
Акцепторні
домішки
Домішки, які захоплюють електрони від сусідніх атомів і викликають появу дірок, називаються акцепторними. А напіпровідники з такими домішками – напівпровідниками р-типу.


Слайд #30
ТЕРМО- І ФОТОРЕЗИСТОР
Залежність опору напівпровідників від освітлення застосовується у фоторезисторах (фотоопорах)
Прилади, дія яких грунтується на використанні залежності опору напівпровідників від температури, дістали назву терморезисторів або термісторів.


Слайд #31
ТЕМА 4. ЕЛЕКРТИЧНИЙ СТРУМ У ГАЗАХ.


Слайд #32
Електричний струм у газі Це спрямоване рух позитивних іонів до катода, а негативних іонів і електронів до аноду. 
За звичайних умов гази майже повністю складаються із нейтральних атомів чи молекул, тому є діелектриками. Для того, щоб газ почав проводити електричний струм, його потрібно забезпечити вільними електричними зарядами.


Слайд #33
Для того, щоб газ проводив стум потрібно:
1) нагріти газ (З підвищенням температури теплові рухи молекул газу призведуть до втрати електронів молекулами, а отже, й утворення позитивно заряджених іонів. Деякі нейтральні молекули приймуть вільні електрони і стануть негативно зарядженими іонами, крім того, самі вільні електрони зможуть створити струм. Чим вища температура, тим більше вільних електронів.);
2) помістити в газ джерело радіоактивного випромінювання;
3) помістити в газ нагріту металеву нитку, з якої будуть випаровуватись вільні електрони, які і створять струм.
Отже, щоб газ проводив електричний струм, в нього треба помістити іонізатор. Завдяки іонізації в газі утворюються вільні носії електричного заряду - іони та електрони.


Слайд #34
Процес проходження електричного струму через газ називають газовим розрядом.
Після припинення дії іонізатора газ перестає бути провідником. Струм припиняється після того, як усі іони й електрони досягнуть електродів. Крім того, під час зближення електрон і позитивно заряджений іон можуть знову втратити нейтральний атом. Такий процес називають рекомбінацією заряджених частинок.


Слайд #35
Механізм електропровідності газів. 
Механізм провідності газів схожий на механізм провідності розчинів і розплавів електролітів. При відсутності зовнішнього поля заряджені частинки, як і нейтральні молекули рухаються хаотично. Якщо іони і вільні електрони виявляються в зовнішньому електричному полі, то вони приходять в спрямоване рух і створюють електричний струм у газах.
 Таким чином, електричний струм у газі Це спрямоване рух позитивних іонів до катода, а негативних іонів і електронів до аноду. Повний струм в газі складається з двох потоків заряджених частинок: потоку, що йде до анода, і потоку, спрямованого до катода. 
На електродах відбувається нейтралізація заряджених частинок, як і при проходженні електричного струму через розчини і розплави електролітів. Однак у газах відсутня виділення речовин на електродах, як це має місце в розчинах електролітів. Газові іони, підійшовши до електродів, віддають їм свої заряди, перетворюються на нейтральні молекули й дифундують назад в газ. 
Ще одна відмінність в електропровідності іонізованних газів і розчинів (розплавів) електролітів полягає в тому, що негативний заряд при проходженні струму через гази переноситься в основному не негативними іонами, а електронами, хоча провідність за рахунок негативних іонів також може відігравати певну роль. 
Таким чином у газах поєднується електронна провідність, подібна провідності металів, з іонною провідністю, подібної провідності водних розчинів і розплавів електролітів. 


Слайд #36
Несамостійний газовий розряд. 
Процес проходження електричного струму через газ називається газовим розрядом. Якщо електропровідність газу створюється зовнішніми іонізаторами, то електричний струм, що виникає в ньому, називається несамостійним газовим розрядом. З припиненням дії зовнішніх іонізаторів.
Нижче зображено графік залежності сили струму від напруги при несамостійному розряді в газі. Для побудови графіка використовувалась скляна трубка з двома упаяними в скло металевими електродами. Ланцюг зібрана як показано на малюнку нижче. 
V
+ -


Слайд #37
При деякому певному напруженні настає такий момент, при якому всі заряджені частинки, що утворюються в газі іонізатором за секунду, досягають за цей же час електродів. Подальше збільшення напруги вже не може привести до збільшення числа переносимих іонів. Струм досягає насичення (горизонтальний відрізок графіка 1). 
I
U
O


Слайд #38
Самостійний газовий розряд. 
Електричний розряд у газі, що зберігається після припинення дії зовнішнього іонізатора, називається самостійним газовим розрядом. Для його ЗДІЙСНЕННЯ необхідно, щоб в результаті самого розряду в газі безперервно утворювалися вільні заряди. Основним джерелом їх виникнення є ударна іонізація молекул газу. 
Якщо після досягнення насичення продовжувати збільшувати різницю потенціалів між електродами, то сила струму при досить великій напрузі стане різко зростати (графік 2). 
U
I
O


Слайд #39
Це означає, що в газі з'являються додаткові іони, які утворюються за рахунок дії іонізатора. Сила струму може зрости в сотні і тисячі разів, а кількість заряджених частинок, що виникаютьу процеси розряду, може стати таким великим, що зовнішній іонізатор буде вже не потрібен для підтримки розряду. Тому іонізатор тепер можна прибрати. 
Які ж причини різкого збільшення сили струму при великій напрузі? Розглянемо яку або пару заряджених частинок (позитивний іон і електрон), що утворилася завдяки дії зовнішнього іонізатора. З'явився таким чином вільний електрон починає рухатися до позитивного електрода - анода, а позитивний іон - до катода. На своєму шляху електрон зустрічає іони і нейтральні атоми. У проміжках між двома послідовними зіткненнями енергія електрона збільшується за рахунок роботи сил електричного поля.


Слайд #40
Чим більше різниця потенціалів між електродами, тим більше напруженість електричного поля. Кінетична енергія електрона перед черговим зіткненням пропорційна напруженості поля і довжині вільного пробігу електрона:
Якщо кінетична енергія електрона перевершує роботу A i, яку потрібно зробити, щоб іонізувати нейтральний атом(або молекулу), тобто MV 2> A i, то при зіткненні електрона з атомом (або молекулою) відбувається його іонізація. У результаті замість одного електрона виникають два (налетающий на атом і вирваний з атома). Вони, у свою чергу, отримують енергію у полі і ионизуют зустрічні атоми і т.д.. Внаслідок цього кількість заряджених частинок швидко наростає, виникає електронна лавина. Описаний процес називають іонізацією електронним ударом. 
MV 2 / 2 = eEl


Слайд #41
Але одна іонізація електронним ударом не може забезпечити підтримання самостійного заряду. Дійсно, адже всі виникаючі таким чином електрони рухаються у напрямку до анода і після досягнення анода «вибувають з гри». Для підтримки розряду необхідна емісія електронів з катода («емісія» означає «випускання»). Емісія електрона може бути обумовлена декількома причинами. 
Позитивні іони, що утворилися при зіткненні електронів з нейтральними атомами, при своєму русі до катода набувають під дією поля велику кінетичну енергію. При ударах таких швидких іонів про катод з поверхні катода вибиваються електрони. 
Крім того, катод може випускати електрони при нагріванні до великої температури. Цей процес називається термоелектронної емісією. Його можна розглядати як випаровування електронів з металу. У багатьох твердих речовинах термоелектронна емісія відбувається при температурах, при яких випаровування самого речовини ще мало. Такі речовини і використовуються для виготовлення катодів. 
При самостійному розряді нагрів катода може відбуватися за рахунок бомбардування його позитивними іонами. Якщо енергія іонів не дуже велика, то вибивання електронів з катода не відбувається і електрони випромінюються внаслідок термоелектронної емісії.