Презентація "Дієго Веласкес"

+4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Дієго Веласкес"
Слайд #1
Дієго
Веласкес


Слайд #2
Найвидатніший іспанський художник-реаліст, який заклав основи психологічного портрета в мистецтві Європи. Увагу художника привертали міфологічні, історичні картини, краєвид, побутові сцени.
Дієго Веласкес


Слайд #3
Дієго Веласкес народився в Севільї в 1599 році, у незаможній дворянській родині вихідців із Португалії. Навчався живопису в рідному місті у Франсиско Еррери-Старшого та у Франсіско Пачеко, з донькою якого, Хуаною Міранді, він одружився в 1618 році.


Слайд #4
Картина зчинила фурор («Портрет Філіпа IV із проханням», 1623 р, не збереглася). Веласкесу виплатили гонорар, потім призначили ренту, а також прийняли на посаду придворного художника. Філіп IV повторив йому обіцянку Олександра Македонського до Апеллеса: «ніхто, крім тебе, писати мене більше не буде».


Слайд #5
Перша подорож до Італії
У 1629—1631 році Веласкес подорожує по Італії. Знайомство з творами великих художників Італії вплинуло на стиль живописця — він зробився більш вільним та блискучим, колорит менш темним в тінях, що передає натуру в яскравому освітленні.
У 1634 р. відомий художник отримав почесне звання королівського гардеробмейстера, у 1643 році — камердинера, у 1642—1644 рр. він супроводжував короля в його поході на Арагон.


Слайд #6
Друга подорож до Італії
Наприкінці 1648 року Веласкес здійснив другу подорож до Італії - найвдалішим доробком, написаним у цій поїздці, став портрет папи Інокентія X. В Італії художника чекав гучний успіх, його було обрано членом римської академії.
Відвідав Веласкес і Неаполь, що тоді належав Іспанії.Владу іспанської корони уособлював віце-король.Придворним художником іспанького короля в Неаполі був Хосе де Рібера. Так зустрілися два великих іспанських майстра 17 століття.Веласкес не відчував в Рібері конкурента і всіляко сприяв придбанню картин Рібери в Мадрид, хоча іх художні манери значно розходились.


Слайд #7
Хвороба і смерть
В 1652 р. художник був призначений королівським обер-гофмаршалом. Нова посада Веласкеса (у його обов'язки входила підготовка й організація свят при дворі) віднімала багато сил і часу. Після великого свята на кордоні із Францією, присвяченого одруженню інфанти Марії-Терезії із французьким королем Людовіком XIV, художник важко занедужав, і незабаром після повернення в Мадрид, 6 серпня 1660 року помер.


Слайд #8
Севільський період
Ранні полотна севільского періоду в основному були створені в жанрі бодегонів (ісп. bodegon - трактир). Загалом, то були натюрморти, кухонні сцени, трактирні замальовки. («Сніданок», близько 1617-1618; «Стара куховарка», близько 1620; «Сніданок двох юнаків», «Водонос», близько 1621). У схожому стилі написані й кілька релігійних картин цього ж періоду - «Поклоніння пастирів», «Поклоніння волхвів» (1619); «Христос у будинку Марфи й Марії» (близько 1620).
Насамперед у них відчувається уважне вивчення молодим Веласкесом караваджистського мистецтва, багато зразків з якого були доступні в Севільї. А також довге перебування в майстерні Пачеко: робота з натури, старанність малюнка, точність подібності з моделлю.


Слайд #9
“Сніданок”


Слайд #10
«Стара куховарка»


Слайд #11
“Водонос”


Слайд #12
«Христос у будинку Марфи й Марії»


Слайд #13
Придворний живописець
У мадридський період майстерність художника вдосконалюється. Він звертається до екстраординарних для іспанського живопису античних сюжетів («Вакх, або п'яниці», 1628-1629, «Кузня Вулкана», 1630), а також історичних - «Здача Бреди» (1634).
Портрети, створені Веласкесом в 1630-1640 роках, принесли йому заслужену славу майстра цього жанру. Хоча в портретах Веласкеса звичайно відсутні жести й рух, вони надзвичайно реалістичні й природні. Тло підібране так, щоб максимально відтінювати фігуру, колірна гама сувора, але пожвавлюється ретельно підібраними сполученнями кольорів. Веласкесу вдавалося в портреті передати характер людини, показати суперечливість рис його характеру.
Найвідоміші портрети дона Хуана Матеоса (1632), генерала Олівареса (1633), кінний портрет короля Філіпа III (1635), папи Інокентія X (1648).
Портретам пізнього періоду творчості Веласкеса у великій мірі властиві артистизм і психологічна завершеність (інфанта Марія Тереза, 1651; Пилип IV, 1655-1656; інфанта Маргарита Австрійська, близько 1660).


Слайд #14
Вакх, або п'яниці


Слайд #15
«Кузня Вулкана»


Слайд #16
«Здача Бреди»


Слайд #17
Філіп III верхом. 1634/35.


Слайд #18
Закривавлений одяг Йосипа принесений Якову. 1630.


Слайд #19
Інфанта Маргарита. 1653.


Слайд #20
Королева Маргарита верхом. 1634/35.


Слайд #21
Принц Бальтазар Карлос з карликом.


Слайд #22
Карлик Франциско Лезано. 1643-45.