Презентація "Японський театр"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Японський театр"
Слайд #1
Японський театр


Слайд #2
ЯПОНСЬКИЙ ТЕАТР Но: МИСТЕЦТВО НЕБА, ВТІЛЕНЕ НА ЗЕМЛІ.
Це перша форма традиційного театрального мистецтва Японії.
На основі стародавніх традицій зусиллями двох видатних театральних діячів Японії того часу, Каньамі й Дзеамі (батько і син), був створений театр Но.
Основні джерела тематики п’єс Но: японські легенди, прадавні казки, відомі історичні події, твори класичної японської літератури, епізоди з життя знаменитих поетес і поетів, китайські легенди.


Слайд #3
Вистави Но відбуваються на квадратних сценах. Світле поліроване дерево сцени створює враження простоти, чистоти, строгості. Над сценою, на чотирьох стовпах, піднімається дах.
Сцена відкрита з трьох боків, четвертий бік – стіна-задник, на золотому тлі якого зображена зелена розлога стилізована сосна (символ довголіття й доброзичливе привітання глядачам).
Декорації на сцені не використовуються. Для того щоб глядачі знали, де відбувається дія, до тексту п’єси включаються слова, що описують обстановку.


Слайд #4
Задник постійний, не міняється, хоч би яка пʼєса виконувалася.
Оркестр у театрі Но складається з 4-х музикантів, які розташовуються вздовж задника. Разом з оркестром біля задньої стіни ліворуч сидить кокен ̶ людина, що допомагає акторам на сцені. Він умовно вважається невидимим і може під час дії поправити акторові костюм, перуку або маску, подати щось із реквізиту.


Слайд #5
сіте ̶ головна дійова особа;
вакі ̶ другорядна дійова особа, партнер головної;
кьоган ̶ комічний персонаж.
Актор у театрі Но має строгу спеціалізацію й виконує тільки ролі певної групи. Усі актори ̶ чоловіки (це традиція).
Ролі в театрі Но розділені на 3 основні групи:


Слайд #6
Актори театру Но не застосовують грим та міміку. Головний засіб виразності ̶ маски. Навіть коли актор виступає без маски, його обличчя нерухоме й виглядає немов маска. Існує близько 200 різних типів масок Но, які розрізняються за віком, характером, виглядом.


Слайд #7
У театрі Но надається великого значення натякам і півтонам. Актор лише намічає контур руху й вираз, даючи волю уяві глядача.


Слайд #8
Головним засобом художнього вираження в театрі Но є музика, спів і танець. Текст п’єси частково співається, частково промовляється. Він дуже ускладнений через класичну літературну форму й важко сприймається на слух.
Актори Но не змінюють голос залежно від того, який персонаж вони зображують: бога чи демона, чоловіка чи жінку, стару людину чи молоду. Дуже часто молода красуня, роль якої виконує чоловік, співає хрипким чоловічим голосом, і це не псує враження від спектаклю.
Словом «танець» (маї) у театрі Но називається всякий рух актора на сцені. Танець у театрі Но складається з ряду поз. Зараз у мистецтві Но застосовується більш ніж 200 таких поз. Їх комбінація дозволяє виразити будь-яке почуття або ситуацію.


Слайд #9
Життя скінчиться, мистецтво Но - ніколи.
Дзеамі


Слайд #10
Кабукі Буквальний переклад ̶ «майстерність співу й танцю».
Походження мистецтва Кабукі пов’язують з іменем жриці синтоїстського храму в Ідзумо танцівниці Окуні, яка славилася виконанням релігійних танців.
«Ка» 歌 (пісня), «бу» 舞 (японський традиційний танець) і «кі» 伎 (техніка, акторська майстерність). Таким чином, буквальний переклад – «майстерність співу й танцю».




Слайд #11
Жанр кабукі утворився в XVII столітті на основі народних пісень і танців. Початок жанру поклала Окуні, служниця святилища Ідзумо Тайся, котра у1602 р. стала виконувати новий вид театралізованого танця у висохлому руслі ріки неподалік Кіото. Жінки використовували жіночі та чоловічі ролі в комічних п'єсках, сюжетами яких були випадки з повсякденного життя.
Новий жанр швидко став популярним, Окуні навіть запрошували виступати перед Імператорським двором. На гребні успіху нового виду театрального мистецтва почали виникати конкуруючі трупи, що дало початок зародженню театра кабукі, як сполучення драматичного і танцювального мистецтва, в якому всі ролі виконувалися жінками.


Слайд #12
1. Служить для виникнення персонажа (головного героя, демона, бога і т. д.).2. Hanamichi, «квіткова доріжка» ̶ продовження сцени (виходить у залу для глядачів).3. Geza ̶ місце музикантів (зазвичай за прозорою ширмою).4. Oh-Zeri ̶ велика сцена (варіюється від театру до театру, може бути, а може й не бути). 5. Mawari-Butai ̶ обертова сцена. 6. Seri ̶ піднімальний маленький майданчик.7. Балкон для співаків.
8. Це місце називається Yuka ̶ там сидить той, хто стежить за пʼєсою, із сямісеном у руках і в потрібні моменти грає.9. Kari-Hanamichi ̶ ще одна додаткова сцена, що виходить у залу для глядачів. Раніше її використовували постійно, але зараз її встановлюють у міру потреби, тому що це дуже зменшує кількість глядацьких місць. 10. Завіса, що закривається.11. Глядацькі ложа.


Слайд #13
Споконвічно п’єси Кабукі проходили на вулиці, на сцені, відкритій із трьох боків, але поступово дійство перенеслося в приміщення. Воно мало приблизно такий вигляд:




Слайд #14
З 1653 р. в трупах кабукі могли виступати тільки зрілі чоловіки, що спричинило розвиток витонченого, глибоко стилізованого виду кабукі — яро-кабукі(яп. 野郎歌舞伎, яро: кабукі, «шахрайський кабукі»). Ця метаморфоза відбулася під впливом також популярного в той час в Японії комічного театракьоґен. Практично до сьогодні всі ролі кабукі виконуються чоловіками.
Актори, які спеціалізуються на виконанні жіночих ролей називаються онаґатаабо ояма (яп. 女形, «[актори] жіночого стилю»). Два інших стилю виконання називаються араґото (яп. 荒事, «грубий стиль») і ваґото (яп. 和事, «м'який, гармонійний стиль»). Серед акторів кабукі існують справжні театральні династії, які спеціалізуються на певних стилях гри.


Слайд #15
Будівля театру Кабукі (Kabukiya) у Токіо
Зараз усередині він має такий вигляд:
Іде вистава
У цьому театрі немає стільців, глядачі сидять на дзабутонах (пласкі подушки для сидіння)




Слайд #16
Голова мертвого ворога обов’язково має впасти на землю, і кожну агонію у сценічній дії затримують, щоб почути стогін фізичного болю. Особливе враження справляє сценічне «харакірі», що посідає у виставі чи не головне місце. Без нього не обходиться майже жодна «історична драма» театру Кабукі.



Грі акторів театру Кабукі притаманний цілковитий реалізм. Душевний біль, муки й смерть граються так майстерно, що створюється повна ілюзія реальності.
Актор театру Кабукі ̶ прекрасний акробат, блискучий фехтувальник, напрочуд динамічний ̶ то миттєво червоніє, то падає у знемозі, то спритно метушиться і раптом падає в жахливих корчах.


Слайд #17
На відміну від Но, у Кабукі не використовують маски ̶ замість них на обличчя наносять яскравий грим, що підкреслює риси обличчя актора або створює «маски» надприродних істот чи тварин. Комбінація яскравого гриму й пишного вбрання робить виставу неймовірно видовищною і яскравою.




Слайд #18



У Кабукі декорації часто міняють прямо в процесі вистави, не перериваючи гру акторів. Додатковий ефект приносять обертові сцени, механічні люки й інші технічні пристосування, що з’явилися ще у XVIII столітті. Незвичайно також те, що актори Кабукі з’являються на сцені прямо із залу глядачів, піднімаючись спеціальною авансценою. Відігравши роль, актор залишає сцену так само ̶ ідучи в залу для глядачів.


Слайд #19
Сьороку Окамі у виставі «Секі на Огі»
Грим-кумадорі
Утаемон-Накамура у виставі «Секі на Огі»




Слайд #20
Найвідоміше амплуа ̶ це оннагата або оямя, жіночі ролі, які виконують чоловіки.




Слайд #21




Слайд #22
У сучасній Японії кабукі лишається доволі популярним жанром — він найпопулярніший вид театрального мистецтва серед усіх традиційних японських драматичних жанрів. Багато провідних акторівкабукі часто знімаються у кіно і на телебаченні (відомий актор-онаґата Бандо Тамасабуро V зіграв декілька ролей (у тому числі й жіночих) у кінофільмах).
У деяких театральних трупах жіночі ролі знов стали виконувати жінки, а після Другої Світової війни був сформований повністю жіночий колектив кабукі Ітікава Кабукі-дза. Пам'ять засновниці жанру, Окуні, була увічнена в статуї в кіотському районі Понтотьо у 2003 році.24 листопада 2005 року кабукі ввійшов у «Третю Декларацію шедеврів усного спадку людства» ЮНЕСКО.