Презентація "Українська культура в умовах відлиги"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Українська культура в умовах відлиги"
Слайд #1
Українська культура в умовах відлиги


Слайд #2
Після смерті Сталіна (1953 р.) почалася часткова лібералізація радянського режиму, яка отримала назву «відлига». Це істотно по­кращило умови для розвитку культури в цілому.


Слайд #3
1953 р. здійснено перехід до обов'язкової семирічної освіти. Про­те не вистачало шкільних приміщень. Третина шкіл проводила заняття в дві, а то й три зміни. У квітні 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про рефор­мування шкільної освіти. Цей закон надавав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання і фактично був використаний для русифі­кації українського шкільництва.


Слайд #4
Визначним педагогом і громадським діячем цього часу був директор Павлишської середньої школи на Кіровоградщині Василь Олександ­рович Сухомлинський. Основну увагу він звертав на індивідуальне виховання, врахування особистості учня.


Слайд #5
Певні досягнення були на той час і в науці. Українські вчені чимало зробили для розвитку ракетної техніки, космонавтики, використання атомної енергії в мирних цілях. 1956 р. генеральним конструктором будівництва космічних кораблів став виходець з Житомирщини С. Корольов. Широке визнання як конструктор турбореактивних двигунів здобув академік А. Люлька.


Слайд #6
Розвитку кібернетики в Україні сприяла організація в 1957 р. Обчислювального центру АН УРСР, перетвореного згодом на Інститут кібернетики. Його досягнення пов'язані з іменем В. Глушкова, першого і незмінного впродовж 20 років (з 1962) дирек­тора інституту. Найбільшим науковим центром республіки залишалася Академія наук УРСР, яку з 1962 р. очолює Патон.


Слайд #7
Лібералізація і десталінізація створили сприятливі умови для розвитку літератури. Значним досягненням української прози став цикл романів М. Стельма­ха «Велика рідня», «Кров людська — не водиця». «Хліб і сіль». Особли­ву популярність у повоєнні роки отримала творчість 0. Гончара, автора трилогії «Прапороносці». Романом «Вир» назавжди вписав в історію української літератури своє ім'я Григорій Тютюнник. Видатним яви­щем в українській літературі стала опублікована в 1956 р. кіноповість 0. Довженка «Поема про море». Збагачували поезію і прозу твори А. Малишка, П. Загребельного, Ю. Смолича, Ю Збанацького.


Слайд #8
На розвиток української культури, на громадське жит­тя в Україні суттєво вплинула нова генерація талановитих митців, які одержали назву «шестидесятників». Це був рух творчої молоді, яка розробляла оригінальну тематику, висловлювала нові думки, які відрізнялися від офіційних, і стала ядром духовної опо­зиції в країні.
Шестидесятники — молоде по-
коління талановитих літераторів
і митців, які здобули визнання не
тільки творчою, а й громадською
діяльністю. Сприйнявши десталі-
нізацію як початок оздоровлення
радянського суспільства, вони нама-
галися зробити якомога більше для
оновлення, олюднення всіх сторін
суспільного життя. Організаційною
формою руху шестидесятників ста-
ли: клуб «Сучасник» (Київ, 1959),
клуб «Пролісок» (Львів, 1962);
а також творчі осередки в Одесі,
Запоріжжі, Дніпропетровську та
інших містах.
Вже у 1962-1963 pp. їх піддали критиці, твори багатьох з них перестали друкувати, але вони поширювалися шляхом самвидаву в середовищі національно свідомої інтелігенції.


Слайд #9
Пожвавилося театральне життя. Хоча кількість театрів в Україні зменшилася з 80 у 1958 р. до 61 у 1965 p., кількість глядачів зросла. Провідними театрами були їм. І. Франка в Києві, ім. Т. Шевченка в Хар­кові, їм. М. Заньковецької у Львові, ім. Лесі Українки у Києві, Київсь­кий театр опери та балету. В них працювала ціла плеяда талановитих майстрів сцени: 0. Кусенко, П. Куманченко, А. Гашинський. Плідно працювали драматурги М. Зарудний, В. Мийко. Велику популярність здобула п'єса 0. Коломійця «Фараони».


Слайд #10
В Україні з'являється блискуче сузір'я чудових оперних співаків і співачок: Д. Гнатюк, А. Солов'яненко, Є. Мірошниченко, Д. Петриненко.
Д. Гнатюк
Є. Мірошниченко


Слайд #11
Українська національна музика мала значні досягнення й у галузі масової пісенної творчості. Популярними в народі стали «Пісня про рушник» на слова А. Малишка, «Два кольори» на слова Д. Павличка, «Марічка» М. Ткача, «Чорнобривці» М. Сингаївського.


Слайд #12
Здобутки мало і кіномистецтво України. До середини 50-х років фільми випускала лише Київська кіностудія по 1-2 на рік. Серед них слід відзначити «Подвиг розвідника» Б. Барнета, «Тарас Шевченко» І. Савченка. У часи «відлиги» щорічний випуск картин досяг 20. Найвизначнішим досягненням українського кіно став фільм C. Параджанова «Тіні забутих предків», поставлений за повістю М. Коцюбинського, який вражав надзвичайною силою проникнення в глибини народного життя, його драматичні і трагічні аспекти.


Слайд #13
Великої популярності набула картина Т. Яблонської «Хліб», де показано життєві образи трудівників повоєнного села!
Цікавий феномен народного мистецтва являють собою твори художниць-примітивісток.


Слайд #14
Отже, „Відлига” дещо розкріпачила творчий потенціал українського народу, сприяла піднесенню національної гідності та самосвідомості, збереженню й примноженню духовних і моральних сил для подальшої боротьби.