Презентація на тему «Український авангард» (варіант 2)

Український авангард

Казими́р Севери́нович Мале́вич
Казими́р Севери́нович Мале́вич (*11 (23) лютого 1878[1] (за іншими даними — 1879[2]), Київ — †15 травня 1935, Ленінград) — український художник-авангардист, один із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві — супрематизму та кубофутуризму, педагог, теоретикмистецтва.

«ЖЕНЦІ». 1912 — 1913 рр.
Казимира Малевича

КІННОТА. 1932 р.p
Казимира Малевича

«ТРИ ФІГУРИ В ПОЛІ». 1913 рр
Казимира Малевича

Борис Косарєв
Косарєв Борис Васильович (* 4 серпня 1897, Харків — † 23 березня 1994, Харків) — український театральний художник, графік та живописець, з 1944 року — в складі Харківського відділення Спілки художників України, 1947 — лавреат Сталінської премії — за оформлення спектаклю «Ярослав Мудрий», 1952 — професор.
Один з найбільш самобутніх представників українського авангарду.

Борис Косарев

Борис Косарев

Олександра Екстер
Олекса́ндра Олекса́ндрівна Е́кстер (дівоче прізвище — Григоро́вич; * 18 січня 1882, Бялосток, Гродненськой губернії, нині Польща — † 17 березня 1949, Фонтане-о-Роз, поблизу Парижа) — педагог, маляр, сценограф. Яскравий представник європейського кубізму та футуризму.

Київ, Фунікулерівська вулиця,1911 р
Олександра Екстер

Ескіз костюма «Фаміра Кифаред». Менада,1916.
Олександра Екстер.

Три дами з собачкою.1910 р.
Олександра Екстер

Цар Ірод, театральний екскіз, 1917 р
Олександра Екстер

Жінка, що вкладає волосся
Олександр Архипенко.

Олександр Богомазов
Олекса́ндр Костянти́нович Богома́зов (*14 березня (26 березня) 1880, Ямпіль Харківської губернії, нині смт Сумської області — †3 червня 1930, Київ) — український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва.
Був чільним представником українського й світового авангарду. 1914 року написав трактат «Живопис та Елементи» у якому розглянув взаємодію Об'єкта, Митця, Картини та Глядача, а також теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду.
Пройшов у своїй творчості декілька творчих періодів. Найвідоміші — кубофутуризм (1913–1917) та спектралізм (1920–1930).
Практично одразу після смерті ім'я та творчий доробок О.Богомазова було викреслено з історії радянської епохи. Лише у середині 1960-х. під час «відлиги» його ім'я та творчість були перевідкриті групою молодих київських мистецтвознавців (Д.Горбачов, Л.Череватенко та інші).

Пилярі.1927р.
Олександр Богомазов

Портрет Ларионова 1913.рр
Наталья Гончарова