Презентація "Розділові знаки у безсполучному складному реченні"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Розділові знаки у безсполучному складному реченні"
Слайд #1
ПроектТема:Розділові знаки у безсполучному складному реченні Підготувала: Карпось Катя 9-Г


Слайд #2
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні
Частини безсполучникового складного речення можуть відділятися одна від одної комою, крапкою з комою, двокрапкою та тире.


Слайд #3
Кома і крапка з комою ставляться між реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо вони є рівноправними і між ними можна поставити єднальні сполучники.


Слайд #4
Кома між реченнями ставиться тоді, коли вони тісно пов’язані одне з одним.(Місяць на небі,зіроньки сяють,тихо по морю човен пливе (Народна творчість)).Мороз притискує,зривається північний вітер,мете сніг через рейки (О.Десняк)).


Слайд #5
Якщо частини безсполучникового речення значно поширені, далекі за змістом або вже мають в середині розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою (Всі женці стояли мовчки; в руках наче заклякли жмені жита та серпи; всі поглядали то на осавулу, то на Миколу (І. Нечуй-Левицький)).


Слайд #6
Двокрапка ставиться в таких випадках: 1) Якщо друге речення пояснює, доповнює або розкриває зміст першого (Надворі було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий листок… (І. Нечуй-Левицький)).


Слайд #7
2) Якщо друге речення вказує на причину того, про що говориться в першому реченні (А вас просив би я зразки ліпити: (чому?) ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка)).


Слайд #8
3) Якщо в першій частині є слова так, такий, одно, бачити, знати, чути, розуміти, вирішувати, які разом з інтонацією попереджають, що в наступному реченні буде викладений якийсь факт (Я відчував: пахне м’ятою (М. Хвильовий)).


Слайд #9
Тире ставиться в таких випадках: 1) у реченні відображається швидка зміна подій (Пройшла мить — літак зник за лісом); 2) між висловленими реченнями маємо причинно-наслідковий зв’язок (Тепловоз на станції чмихнув дуже — у лісі покотилася луна);


Слайд #10
3) зміст першого речення протиставляється змісту другого (До неї люди говорять — не чує, не слухає (Марко Вовчок)); 4) у першому реченні вказується на час або умову того, про що говориться в другому (Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко));


Слайд #11
5) зміст першого речення порівнюється зі змістом другого (Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина)).