Презентація "Міжнародне співробітництво України в сфері охорони довкілля"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Міжнародне співробітництво України в сфері охорони довкілля"
Слайд #1
Міжнародне співробітництво України в сфері охорони довкілля
Презентація Михальчук Ольги
4 курс


Слайд #2
З проголошенням незалежності Україна неодноразово декларувала і практичними діями підтверджувала своє прагнення до співробітництва зі світовим співтовариством з питань збереження та захисту навколишнього природного середовища. В програмах економічного розвитку країни та природоохоронному законодавстві найшла широке відображення концепція сталого розвитку. В преамбулі Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” вказується, що “охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного і соціального розвитку України”.


Слайд #3
У міжнародному співробітництві з охорони навколишнього середовища Україна заявила про себе як активний учасник. Вона є членом ООН і відповідно приєдналася до роботи усіх природоохоронних організацій, які діють під егідою останньої. Україна є суверенною стороною більше як двадцяти міжнародних угод з питань екології, бере участь у міжнародних конвенціях, виконує міжнародні зобов'язання з охорони навколишнього середовища. Українська держава з перших днів незалежності активно співпрацює у міжнародних природоохоронних заходах щодо реалізації екологічних програм і проектів. Так, ще у 1992 р. Україна як суверенна держава на саміті у Ріо-де-Жанейро внесла пропозицію про екологічну конверсію підприємств, взяла на себе зобов'язання забезпечувати екологізацію економіки та розв'язання екологічних проблем як першочергове завдання господарської та державної політики.


Слайд #4
В Україні створено біосферні заповідники, що внесені Бюро міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина та біосфера" до міжнародної мережі біосферних заповідників. Нині таких заповідників три: Асканія-Нова (Херсонська область), Чорноморський (Херсонська, Миколаївська області), Карпатський (Закарпатська область).


Слайд #5
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна
Чорноморський біосферний заповідник
Карпатський біосферний заповідник


Слайд #6
Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища посідає одне з важливих місць у зовнішньополітичному курсі нашої держави. Україна підписала 44 двосторонні міжнародні угоди і договори насамперед із сусідами: Білоруссю, Грузією, Молдовою, Росією, Словаччиною та Польщею.


Слайд #7
Меморандуми про взаємопорозуміння щодо співробітництва в галузі охорони довкілля підписані з Австрією і Фінляндією. Угода про співробітництво в галузі охорони довкілля укладена урядом України з урядом Ізраїлю; про співробітництво в галузі ядерної безпеки і захисту від радіації — з урядами Фінляндії, Австрії та Росії. Динамічно розвивається співробітництво в галузі охорони довкілля, національних парків і біорізноманіття, раціонального використання природних ресурсів, управління водними ресурсами, токсичними відходами, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — з Данією, Нідерландами, США. Міжнародне співробітництво в галузі ядерної та радіаційної безпеки здійснюється Україною з MAГATE І Європейським Союзом, а також на двосторонній основі — з США, ФРН, Канадою, Швецією та Японією. Україна підписала Меморандум про співробітництво урядів України та Канади з питань зміни клімату, а також Протокол про співробітництво з питань зміни клімату з Нідерландами і почала впровадження трьох спільних проектів


Слайд #8
У1996 р. Україна приєдналася до Бернської конвенції про збереження диких видів рослин і тварин та місць їх перебування, в рамках якої реалізовує проекти "Карпатська транскордонна екологічна мережа" та "Збереження різноманіття в Азово-Чорноморській екологічній мережі".


Слайд #9
Україна є суверенною стороною понад 70 багатосторонніх і двосторонніх міжнародних договорів. Вона (в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України) брала активну участь у розробці Орхунської конвенції, Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття 1992 р., Протоколу про воду і здоров'я до Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992 р., Протоколу про скорочення викидів азоту, легких органічних сполук, Протоколу про важкі метали до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані.


Слайд #10
Україна є членом провідних міжнародних організацій, діяльність яких пов'язана із вирішенням глобальних чи регіональних проблем, охорони довкілля (ЮНЕП, ЮНЕСКО, ВОЗ та ін.). Вона бере активну участь у діяльності Європейської Економічної Комісії, насамперед, її Комітету з екологічної політики.


Слайд #11
Важливою подією, що стимулювала розвиток міжнародного права навколишнього середовища на європейському рівні, стало прийняття Програми дій з охорони навколишнього середовища для Центральної і Східної Європи на Конференції міністрів охорони навколишнього середовища (Люцерн, Швейцарія, 28— ЗО квітня 1993 р,). Такі конференції стали традиційними. Вони відбувалися у 1995 р. в Софії (Болгарія), у 1998 р. — в Орхусі (Данія). У 2003 р. в Києві працювала конференція "Довкілля для Європи", що свідчить про високий міжнародний авторитет України в галузі охорони довкілля.
У 1994 р. українським парламентом була ратифікована Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, а у 1996 р. ухвалено Стратегічний план дій для відновлення і захисту Чорного моря (включно з Азовським). Україна бере активну участь у Чорноморській і Дунайській екологічних програмах, підписує Конвенцію про запобігання забрудненню моря звалищами відходів та інших речовин, Конвенцію про охорону і стале використання басейну ріки Дунай, ратифікує Конвенцію про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті


Слайд #12
У1998 р. в Україні почав реалізовуватися міжнародний спільний проект "Партнери з водно-болотних угідь" щодо збереження унікальної екосистеми Дунайських плавнів, а в 1999 р. Україна приєдналася до Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків. У 1999 р. було ратифіковано Конвенцію ООН про транскордонний вплив промислових аварій, Базельську конвенцію про контроль за транскордонним переміщенням небезпечних відходів та їх видаленням.
3 1999 р. Україна взяла на себе зобов'язання згідно з Вашингтонською конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. У 2002 р. вона приєдналася до Роттердамської конвенції про процедуру попередньо обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі.


Слайд #13
Особливо велике значення для розвитку міжнародного співробітництва в області екології має підписання багатосторонніх угод Серед найважливіших з таких угод, до яких Україна приєдналась та ратифікувала, слід назвати Монреальський протокол з речовин, що руйнують озоновий шар, і такі Конвенції:
про зміну клімату;
про транскордонне забруднення повітря на великі відстані;
про захист та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер;
про запобігання забруднення моря скидами відходів та інших матеріалів;
про біологічне різноманіття;
про охорону дикої флори і фауни;
про збереження мігруючих видів диких тварин;
про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням;
про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини тощо.


Слайд #14
Важливою подією для України стало її прийняття у 1995 р. до Ради Європи. Членство у Раді Європи зобов’язує до активного співробітництва з Європейським Союзом в сфері охорони природи. Для цього необхідно: привести національне законодавство у відповідність з Модельним кодексом охорони навколишнього середовища, що розроблений експертами ЄС; створити систему національних екологічних стандартів з урахуванням міжнародного досвіду; розробляти та вдосконалювати екологічно чисті та природоохоронні технології, ресурсо- та енергозбереження; удосконалювати системи аналітичних вимірів для забезпечення порівнянності даних та ін.
Значною перешкодою на шляху якісного виконання Україною обов’язків щодо вимог підписаних та ратифікованих конвенцій і договорів є брак коштів.


Слайд #15
ВИСНОВОК