Презентація "Монети"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Монети"
Слайд #1
МОНЕТИ


Слайд #2
Моне́та (лат. moneta) — грошовий знак, виготовлений з металу (золота, срібла, міді або сплавів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб грошового обігу та платежу.


Слайд #3
Етимологія
Римська богиня Юнона мала титул «Монета», що в перекладі з латини означає «застережниця» або «радниця». Біля храму Юнони на Капітолії знаходилися майстерні, де карбували металеві гроші. Саме тому їх називають монетами, а в англійській мові від цього титулу з'явилося загальна назва грошей англ. money. Початкове значення слова вступає в силу, коли ми підкидаємо її в пошуках ради у вирішенні питань.


Слайд #4
Характеристики монети
Кожна країна має свою монетарну систему і свою монетарну політику. Держава встановлює назву монети/монет, матеріал, з якого її (їх) карбують, вагу й форму монети/монет.


Слайд #5
Вага і матеріал
Монети, як правило, мають визначену вагу, до того ж у кожній країні в різний час використовувались різні монетні системи, які можуть збігатися з торговими мірами ваги, але й можуть відрізнятися від них.
Так, наприклад, у Домініканській республіці гроші досі використовують як гирьки при зважуванні. Щоб уникнути непорозумінь, на монеті номіналом 10 сентаво поряд з номіналом позначено — «2,5 грами».
У 1959 році канадські центи карбували таким чином, щоб сто центів важили рівно фунт, а діаметр одного цента дорівнював дюйму. Пізніше від цієї ідеї довелося відмовитися, тому що монети виявилися дуже громіздкими.
У тісному зв’язку з ваговою системою знаходяться системи номіналів — основних монетних одиниць, їх кратних та їх частин. При дослідженні стародавніх та середньовічних монет, вивченні їх ваги особливо важливо звертати увагу на визначення вагових монетних систем, систем номіналів тієї чи іншої держави, монетні реформи, та іншу інформацію.
Спочатку при виробництві монет використовувались такі метали як срібло, електор (Греція, Мала Азія), мідь (Китай). У подальшому використовувались переважно срібло, золото, мідь, я також різноманітні сплави — бронза, латунь,мідо- нікель тощо.
У наш час монети є білонними — їх карбують з нікелю, алюмінію та інших металів, ще доволі рідко використовується залізо, або свинець. При використанні під час виготовлення монети дорогоцінних металів у її склад додають деяку кількість міді, для підвищення її міцності. Таку добавку називають лігатурою, а склад дорогоцінного металу в монеті — пробою. Вона встановлюється державною владою. У середні віки практикувалося псування монети самою владою — випуск монети зниженої проби, заниженої ваги, але з тією самою номінальною вартістю. Це був поширений спосіб отримання додаткових доходів державою.


Слайд #6
Зовнішній вигляд монети
У будь-якої монети розрізняють лицеву сторону — аверс (avers), та зворотну — реверс (revers).
Вже з VI ст до н. е. ці сторони містили зображення, які в нумізматиці позначаються терміном тип. Звичайно лицевою стороною називають ту, на якій уміщені найважливіші зображення, покликані, як правило, звеличувати державну владу або офіційну релігію (наприклад на монетах Давньої Греції та Риму — це зображення богів, на монетах Римської імперії та феодальних держав Західної Європи — портрет правителя, або його герб, на східних монетах — часто релігійні тексти, на сучасних — портрет монарха, або герб держави.
Написи (або монетні легенди) знаходяться як на аверсі так і на реверсі. Вони містять назву країни або державного органу, що емітує монету, ім’я та титулатуру монарха, назву монетного двору, чи його абревіатуру, ім’я особи відповідальної за випуск, ціну монети (номінал), дату та іншу інформацію.
У зображеннях та написах часто відображені події політичного та військового життя – війни, завоювання, внутрішня боротьба у державі, державні, або релігійні реформи. Інколи якійсь події присвячується пам’ятний випуск монет (монети пам'ятні або коммеморативні).


Слайд #7


Слайд #8
Виготовлення монет
Сучасний процес виготовлення монет складається з декількох етапів.[1]
Спочатку розробляють тривимірну дизайнерську модель з гіпсу або іншого матеріалу розміром більшим за реальну монету. Модель вкривають шаром силіконової гуми, знявши який отримують «негатив». Заповнивши негатив епоксидною смолою отримують «позитивне» зображення моделі.
З допомогою спеціальної «редукуючої» машини зображення з позитиву переносять на сталевий майстер-штамп, розміри якого відповідають розмірам монети. Майстер-штамп піддають термічній обробці для гартування металу. Цим майстер-штампом відтискають інші майстер-штампи («негативи»), а ними вже створюють робочі штампи («позитиви»).
Робочі штампи піддають гартуванню, додатково обробляють та вкривають хромом для подовження терміну служби. В залежності від матеріалу монет, робочі штампи можуть витримати випуск від 250 000 до 1 000 000 монет.
Заготовки для монет нарізають з металевої стрічки та зазвичай мають круглу форму. Потім обробляють гурт заготовки на спеціальній машині, а за потреби - наносять напис або засічки. Під час обробки гурту структура металу зазнає змін, тому заготовку нагрівають до 850 °C а потім охолоджують. Після цього заготовки сушать гарячим повітрям та завантажують в монетний прес.
Процес штампування повністю автоматизований. Обидві сторони монети відтворюють водночас. Дефектні монети відбраковують, а придатні для використання підраховують та упаковують.


Слайд #9
Штамп для карбування монет


Слайд #10
Класифікація монет за матеріалом виготовлення
Біметалеві монети з дорогоцінних металів
Біметалеві монети з недорогоцінних металів
Дорогоцінні метали
Недорогоцінні метали


Слайд #11
Бронзова монета китайської династії Хань — бл. І ст. до н.е.; деякі сучасні, скажімо японські і норвезькі монети також мають отвори по середині
Давньогрецька монета, карбована за Римського правління, бл. 268


Слайд #12
Реверс монети в 1 паангу, Королівства Тонга, випуск 1980 року


Слайд #13
Монети Володимира Ольгердовича


Слайд #14
Старовинні монети


Слайд #15
Ювілейні монети


Слайд #16
Монети України


Слайд #17
Феншуй. Китайські монети


Слайд #18
Зразки найдавніших монет


Слайд #19
Незвичайні монети


Слайд #20
Монети СССР


Слайд #21
Сучасні українські монети


Слайд #22


Слайд #23


Слайд #24
Дякую за увагу!!!
Підготувала учениця 10 класу Штик Марія