Презентація "Мистецтво публічного мовлення"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Мистецтво публічного мовлення"
Слайд #1
Мистецтво публічного мовлення
Усі жанри хороші, крім нудного
Вольтер
Незуненко Альона


Слайд #2
Будь-який публічний виступ має на меті викликати інтерес аудиторії, певним чином вплинути на неї.
Мета:
Інформування (звіт, доповідь, лекція)
«Що? – Як? – Для чого? – У який спосіб?».
Переконання (обговорення певної теоретичної чи практичної проблеми)
Ретельний добір аргументів – розташування їх у порядку наростання переконливості – наголошення на основних аспектах теми і заклик до певних дій.
Створення певного настрою ( урочистості, свята, ювілеї тощо)
Вміння надати темі нове, незвичне (бажано дотепне) значення;
Доброзичливий, шанобливий підтекст промови;
Оригінальна, нетрадиційна форма.
Публічне монологічне мовлення є предметом дослідження риторики – теорії ораторського мистецтва, науки красномовства


Слайд #3
Доповідь
Промова
Лекція
Бесіда
Участь у дискусії
Найпоширеніші жанри публічного мовлення


Слайд #4
Ділова доповідь – діловий документ, виклад певних питань обов’язково з висновками та пропозиціями. (Призначена для усного виголошення)
Звітна доповідь – публічний виступ (за будовою нагадує письмовий звіт) з чітко окресленою метою і завданнями, переконливими фактами, цифрами, прикладами, цитатами. (Обговорюється і схвалюється зібранням).
Наукова доповідь – доповідь, яка узагальнює наукову інформацію, досягнення, відкриття та результати наукових досліджень. (Виголошують на наукових зібраннях – конференціях, симпозіумах тощо)
Політична доповідь – різновид доповіді з політичних питань, в якій з’ясовуються сутність, причини, наслідки певної політичної події, розкриваються шляхи розвитку суспільства
Доповідь – найпоширеніша форма публічного виступу, важливий елемент системи зв’язків із громадськістю


Слайд #5
Практичні поради доповідачеві:
Подякуйте тому, хто вас представив аудиторії;
Чітко назвіть тему виступу та проблему, яку розкриватимете;
Стисло поясніть, у який спосіб ви аналізуватимете проблему, на що, насамперед, звернете увагу.
Вимоги до доповіді: полемічність, критичне спрямування, лаконізм, професіоналізм, аргументованість, ораторська майстерність, повага до зібрання


Слайд #6
Мітингова промова – має гостре політичне спрямування, злободенна, стосується певної суспільно-значимої проблеми
Ділова промова – вирізняється більшою стриманістю у проявах емоцій, орієнтацією на логічний вплив, аргументованістю
Ювілейна промова – характеризується святковістю, урочистістю, доречними жартами і експромтами, невимушеною манерою виголошення
Промова – заздалегідь підготовлений публічний виступ з одного чи декількох питань з метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття і волю слухачів


Слайд #7
Архітектоніка (будова) виступу:
Вступ – вказівка на предмет обговорення;
Основна частина – виклад власних поглядів на певне питання;
Висновки – пропозиції, оцінки.
Вимоги до промови: логічна стрункість, емоційна насиченість, орієнтація на найвіддаленішого слухача, наявність ритму (витримання рівномірно розміщених логічних і психологічних пауз), виразність мови


Слайд #8
Поради лектору:
Відшукати необхідні слова, щоб викликати інтерес до матеріалу лекції та довіру аудиторії;
Не втрачати ясності і послідовності викладу;
Чітко оформлювати зачин і кінцівку кожної смислово самостійної частини;
Активізувати увагу слухачів, втягувати їх у пошук розв’язків питання;
В основній частині (за порадами психологів) розглядати не більше 7 вузлових питань, не перенасичувати виклад фактами і цифрами;
Чітко і аргументовано висловити своє власне ставлення до теми. Лектор -«безсторонній переказувач» не досягне успіху.
Лекція – форма пропаганди наукових знань, живий процес спілкування між промовцем та слухачами


Слайд #9
Поради:
Дохідливо і стисло викласти основні положення теми;
Розвивати тему через питання та відповіді;
Спершу спробувати відповісти на питання самому, поступово втягуючи у розмову присутніх
Бесіда – проводиться з невеликою кількістю учасників і охоплює всього декілька питань


Слайд #10
Специфіка наукової дискусії:
Формулювання своєї думки однозначними і точними висловами;
Терміни і абстрактні слова слід витлумачити («Учені спочатку домовляються про термінологію, а вже потім сперечаються»);
В одній тезі не повинно бути двох питань, якщо для них потрібні окремі докази ( «не розпорошуватися!»);
Точно визначити головну проблему і зосередити увагу навколо неї;
Ретельно дібрати необхідну інформацію та доцільну аргументацію;
Спробувати передбачити контраргументи і намагатися спростувати їх уже в самому виступі;
Бути гранично лаконічним.
Дискусія – обговорення будь-якого спірного питання


Слайд #11
Головуючий стежить за тим, щоб:
Усі аспекти проблеми були послідовно обговорені;
Усі важливі докази, пропозиції, знахідки були зафіксовані;
Усі учасники обговорення мали можливість виступити;
Зупиняти (тактовно!) промовців, які відхилилися від теми;
У підсумковому слові було зазначено, в чому учасники дискусії дійшли згоди, а в чому – ні;
Протокол чи запис дискусії став робочим інструментом, а не даниною канцелярській традиції.
Ведення наукової дискусії має свої правила


Слайд #12
Поступіться опонентові всім, чим можна поступитися, задля того, щоб спокійно обговорити питання, де ваші погляди не збігаються;
Спробуйте «перекинути кладку» через прірву між вашими поглядами і поглядами опонента;
Відшукайте, в чому ви погоджуєтеся з опонентом: «…Це дає мені змогу вважати, що ми можемо порозумітися…»;
Не стверджуйте того, що ви не можете довести;
Заради справи підніміться вище емоцій;
Навчіться і вигравати, і програвати: «Там, де ніхто не тріумфує, - ніхто не відчуває себе переможеним»
Поради:


Слайд #13
1. Обдумування та формулювання теми, визначення низки питань, виокремлення принципових положень.
2. Добір теоретичного і практичного матеріалу (опрацювання літератури). На цьому етапі важливо не просто знайти і опрацювати матеріал, а глибоко його осмислити, визначити головне і другорядне; інтегрувати основні положення за кількома джерелами.
3. Складання плану, тобто визначення порядку розташування окремих частин тексту, їх послідовності та обсягу.
4. Складання тез виступу.
5. Написання остаточного тексту виступу
Узагальнена схема підготовки виступу:


Слайд #14
Як аудиторія зустріла мене (доброзичливо, стримано, байдуже);
Як я розпочав виступ? Чи викликав виступ зацікавлення, пожвавлення?
Як змінювався настрій аудиторії під час виступу? Як це проявлялося? Можливі причини змін.
Як я реагував на невдачу / успіх?;
Як я тримався: вільно чи скуто? Чи не зловживав жестами?
Що слід врахувати під час підготовки наступного виступу?
Алгоритм самоаналізу публічного виступу


Слайд #15
Г. Ліхтенберг
.Ніколи не слід судити про людину по тому, що вона написала. Судіть по тому, що і як вона говорить у колі рівних їй людей