Презентація "Музичні інструменти Київської Русі"

-13
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Музичні інструменти Київської Русі"
Слайд #1
Музичні інструменти
Київської Русі


Слайд #2
Усі найбільш важливі події життя Київської Русі тісно пов'язані з музикою. Свята — родинні (народження або весілля), громадські або землеробські — супроводжувалися обрядовими піснями, музикою, танцями та видовищами. З піснями вирушали у воєнний похід. У супроводі ритмічних звуків бубнів та труб-зурн вступали в бій з ворогом, з піснями святкували перемоги. Піснями-плачами та голосіннями супроводжувався поховальний обряд.


Слайд #3
Ліра
Колісна ліра — струнний смичковий музичний інмтрумент , у якому роль смичка виконує колесо. На трьох (іноді більше) струнах грають мелодію, притискаючи струни клавішами, а дві інші струни — бурдонні.


Слайд #4
1 — троник ; 2 — корба; 3 — валок (вісь іде всередину ліри, на ній крутиться колесо-смичок); 4 — дзядик; 5 — байор (півгриф); 6 — колесо; 7 — підставка (кобилка) до мелодії; 8 — дві підставки: до тенора і байорка; 9 — брумар; 10 — клавіатура; 11 — клавіші; 12 — нити (півклавіші); 13 — дека; 14 — кибіт; 15 — налубок; 16 — шия; 17 — кілки; 18 — мелодія (струна); 19 — тенор (струна); 20 — байорок (струна); 21 — фартух


Слайд #5
Гуслі Гу́слі (гу́сла) — старовинний шипковий музичний інструмент, найпоширеніший на Київській Русі. Є найстародавнішим руським струнним щипковим музичним інструментом, у якому струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Виконавець на гуслах називається гуслярем. Першим безперечним свідченням наявності гусел на території Київської Русі є «Слово о полку Ігоревім» (XII ст.):Да той, браття, наш БоянТож не десять соколів він на лебедів пускав,А свої літучі персти він на струни накладав,І живії струни славу самі грали тим князям .


Слайд #6
Так сталося, що різні види гусел у народі розрізняли насамперед за зовнішнім виглядом, формою. Це і визначило в переважній більшості їх назви: крилоподібні, шоломоподібні, або гуслі-псалтир, столоподібні, або гуслі-ящик, які ще узагальнено називали прямокутними. Проте всі вони беруть початок з простої гусельної дощечки, на якій було натягнуто кілька струн.

Крилоподібні гуслі
В Україні їх ще називали «яворчаті» або «яровчаті». Інструмент цей робили переважно з явора, корпус був довбаний, пізніше — клеєний. Зовні корпус має вигляд крила, звідки й назва — крилоподібні.
Головною ознакою крилоподібних гусел є те, що на них грають бряцанням по струнах, і від того звук цих гусел голосний, дзвінкий. Звідси й друга назва крилоподібних гусел — «звончатые», яка супроводжує в Росії цей інструмент з давніх часів.


Слайд #7
Бубни
Бу́бон — дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві тарілочки— брязкальця. Відомий з давніх часів. Бубон — це круглий тонкий дерев"яний обруч, з одного боку натягнений шкірою. З протилежного боку натягують жильні струни або дротики, на які підвішують дзвіночки. У спеціальні прорізи монтують металеві брязкальця, що за формою нагадують тарілки від барабана, тільки в мініатюрі. Хоча бувають бубони і без бряскалець. Основне завдання в оркестрі: Утримувати темп, та надавати певного колориту та характеру в музиці. Використовують переважно в танцювальнй музиці та похідних маршах.