Презентація "Музична культура"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Музична культура"
Слайд #1
Музична культура
Від трипільців до Київської Русі
Виконала:
Учениця 10 класу
НВК «Школа-гімназія»
Ярмолюк Анастасія


Слайд #2
Первісні музичні інструменти
Первісне музикування мало синкретичний характер (пісня, танець, поезія були нерозривно пов'язані), супроводжувало обряди і церемонії, ритуали, трудовий процес. Виконувало функції оберегів і використовувалось під час заклинань і молитов, набуваючи магічно-охоронного значення.


Слайд #3
Ударні і шумові інструменти робили із бивнів та кісток мамонта
Сопілки та флейти виготовляли із рогів тварин, дудочки – із пташиних кісток


Слайд #4
Скіфська доба
Під час обрядових свят скіфи використовували шумові інструменти – тризубці, металеві дзвіночки, бубонці, брязкальця різних форм і розмірів. Скіфи використовували грецькі музикальні інструменти (ліра), роги тура, як сигнальні інструменти


Слайд #5
Музичне мистецтво греків північного Причорномор'я
Про розвиток музичного мистецтва свідчать знайдені під час розкопок ювелірні прикраси, вази, фрески, скульптури на яких зображено виконавців на різних інструментах


Слайд #6
Арфа
РОжок пана


Слайд #7
Музична культура Київської держави
Народна музика Русі складалася з локальних та інструментальних мелодій. Передусім це обрядова народна пісенність. Стилі: вільний речитативний, таку форму декламації мали похоронні голосіння без інструментального супроводу; із чітким ритмом і формою – решта пісенних жанрів – зразки музики цього типу зустрічаємо в архаїчних обрядових піснях (колядках, щедрівках, веснянках).


Слайд #8
Придворно-світська музика
Репертуар цієї музики складався із танцювальної, ліричної, побутової, жартівливої. Найчастіше зустрічаються згадки про “ співання слави ” князям. Співці-дружинники підносили бойовий дух війська згадуванням видатних подій минулого. Музикою супроводжувався прийом князем іноземних послів.


Слайд #9
Придворно-світська музика


Слайд #10
Церковна музика
Прийшла до слов'ян з Візантії. Разом із грецьким духівництвом посилали на Русь і професійних музик “ домественників ”, які організовували тут церковну співочу справу. З 11 ст. запроваджується церковна музика, що з Києво-Печерської Лаври швидко поширилось цервами і монастирями Русі. Сформувався так званий “ Київський розспів ”, що став основою співочої традиції на довгі сторіччя.


Слайд #11
Церковна музика
Особливого розвитку на Русі на була музика дзвонів, яку виконували по нотах. Дзвони супроводжували християнські свята, збирали людей на віче. Передзвін церковних дзвонів – це невеличкий музичний концерт. Під час свят виконувались по кілька десятків таких творів дзвонової музики.


Слайд #12
Носії музичної творчості
Співці героїчних пісень (Боян 11ст.).
Скоморохи (згодом мандрівні музики).
Каліки перехожі, старці, творці поза храмової побожної пісні (лірники).


Слайд #13
Давньоруські музичні інструменти
Гусла, роги, бубни, свирілі, пищики, сопілки, дерев'яні труби.
У княжих дворах також використовували іноземні інструменти – металеві труби, орган, “ смики ”, бронзові мідні дзвони та дзвіночки.


Слайд #14
Музичні інструменти українського народу
Військові – литаври – священні символи державності України (клейноди), барабани, козацькі сурми і труби.


Слайд #15
Музині інструменти українського народу
Селяни використовували сопілки, флояра, дводенцівка, дримба, дуда, трембіта.
Дворянство і духовенство використовували столоподібні гусла й торбан


Слайд #16
Театральна культура Київської Русі
Пратеатр – це своєрідний цикл картин дія яких розгортається немовби за раніше створеним сценарієм. У добу Київської Русі театральне мистецтво втілювалося не тільки в народному, але й в княжому театрі


Слайд #17
Народно-містеріальний театр
Старовинний народнообрядовий і християнські театри переходять у явище так званого площадкового театру, який відображає архаїзоване буття українського народу. Це народна драма, вертеп і балаган, об'єднані між собою стилем маски і методом імпровізації.


Слайд #18
Княжий театр
Основою княжого театру були скоморохи та шпільмани. Княжий театр спирається на рицарську пісню, маючи за основу 2 елементи: речитатив і величання. Вистава відбувалася у супроводі музичних інструментів. Репертуар складався із драматичних поем, мотивів захисту батьківщини, служіння князеві, помсти за скривджених, лицарської честі.


Слайд #19
Народна творчість: епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні.
Види народної музично-поетичної творчості: літературознавча (епос, лірика, драма) мистецтвознавча (музика,танець, пісня до танцю, інструментальна музика), функціональна (пісні жниварські, різдвяні, весільні, похоронні, сольні, гуртові, жіночі, дитячі, тощо)


Слайд #20
Жанри української пісні
Календарно-обрядові (веснянки, щедрівки…)
Пісні кріпацького побуту (чумацькі, бурлацькі…)
Родинно-обрядові та побутові (весільні, танцювальні, поховальні…)
Пісні солдатського побуту (рекрутські, стрілецькі…)
Ліричні пісні й балади
Історичні пісні та думи


Слайд #21
Календарно-обрядові пісні
Веснянки, гаївки
Щедрівки, колядки
Купальські русальні
Жниварські


Слайд #22
Родинно-обрядові
Весільні
Жартівливі, сатиричні
Танкові (коломийки)
Частівки
Колискові
Поховальні, голосіння


Слайд #23
Різдвяні свята


Слайд #24
Весілля


Слайд #25
Купальські


Слайд #26
Дякую за увагу!