Презентація "Творчість Лева Миколайовича Ревуцького"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Творчість Лева Миколайовича Ревуцького"
Слайд #1
Творчість Лева Миколайовича Ревуцького
видатного українського композитора,
музично-громадського діяча, світоча української національної музики


Слайд #2
Л.М. Ревуцький вписав яскраві сторінки в історію українського музичного мистецтва. Йому судилося створити новаторські зразки у таких провідних формах і жанрах композиторської творчості 20 століття як симфонія, кантата, хорові полотна кантатно-ораторіального типу. Особливо яскраво виявилося новаторство Л. Ревуцького в жанрі обробки народної пісні, де він показав розмаїті варіанти художнього вирішення, коли інструментальна партія стала рівнозначним партнером з голосом співака.
Левкові Ревуцькому Максим Рильський


Слайд #3
З іменем Лева Миколайовича Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української академічної музики, створення власної композиторської школи, формування національно-стильового напрямку в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму. Провидінням йому було дароване довге життя у 88 років, сповнене радощів творчості й тривог часу. На його долю випало дві світові війни, епоха революційних змагань з її бурхливою зміною соціальних та гуманістичних ідеалів.
В інтелігентній родині, в сім’ї піклувальника сільської школи 20 лютого народився майбутній старійшина української музики, в дитинстві Камертон – так його було прозвано за природний абсолютний слух. Любов до музики, яка була притаманна його батькам, вплинула на обдарування сина.
Такий талант народила в 1889 році земля Полтавщини (нині Чернігівщина)!


Слайд #4
У п’ятирічному віці почав навчатись грі на фортепіано, а з десяти років проявився хист до імпровізації. У подальшому навчатиметься в Київській музичній школі в фортепіанному класі М.Лисенка.
«М.В. Лисенко став для мене першим зразком ставлення до своєї мистецької справи», – згадає пізніше Л. Ревуцький.
Навчаючись на юридичному факультеті Київського університету і майже паралельно у Київській консерваторії в класі композиції Р.М. Глієра та фортепіано у С. Короткевича і Г. Ходоровського, уже закінчує дві частини Першої симфонії і кілька фортепіанних п’єс.


Слайд #5
Активна творча діяльність починається після закінчення революційних подій 1917 року написанням романсів, масових пісень, хорових творів. Для Прилуцької хорової капели пише популярну вокально-симфонічну поему «Хустина» на Шевченківський текст.
Плідна педагогічна робота його зв’язана з періодом перебування в Києві, де працює в консерваторії на кафедрі композиції, з цього класу вийшло ціле сузір’я талановитих українських композиторів – Платон і Георгій Майбороди, А. Філіпенко, Г. Жуковський, В. Кирейко. Обробки народних пісень, які ввійшли в цикли «Сонечко», «Галицькі пісні», збірник «Козацькі пісні», – займають центральне місце в творчості Ревуцького. Фольклорна насиченість мови в органічній єдності з творчим традиціями сучасної професійної музики вплинула на створення Другої симфонії, яка на всеукраїнському конкурсі отримала 1-у премію.


Слайд #6
Етапним явищем у розвитку української інструментальної музики стали Концерт F-dur для фортепіано з оркестром. За другу редакцію Симфонії № 2 був удостоєний в 1941 році Державної премії СРСР (тоді Сталінської).
У післявоєнний період поновилася робота в консерваторії, в якій очолив кафедру композиції.
В останні роки життя, ставши академіком АН УРСР, керував дисертаційними працями аспірантів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
Ти учень Лисенка,
ти України син,
Але дрібні тобі
І мужній Борордін,
І глиб Чайковського,
І світлий шум Шопена!

М.Рильський


Слайд #7
Творча спадщина Л.М.Ревуцького – гідне продовження великої справи його славних попередників – Лисенка, Стеценка, Леонтовича, Степового. У нових історичних умовах він повторив те, що свого часу зробив класик М.В.Лисенко, органічно поєднавши народне і професіональне. Композиторський стиль його формувався на основі глибокого і всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Виразна мелодика творів поєднується з напруженою складною гармонікою.


Слайд #8
Його творчість увійшла до золотого фонду української класики: Друга симфонія і фортепіанний концерт, обробки народних пісень, багатющий фортепіанний репертуар, підсумок усього фортепіанного доробку – Концерт № 2 F-dur та багато інших творів різних жанрів вокально-хорової та інструментальної музики – все це найкращі сторінки творчої спадщини Людини великої душі, світоча української національної музики.


Слайд #9
Високу і достойну оцінку отримали в країні заслуги композитора Лева Миколайовича Ревуцького. Йому присвоєно почесні звання заслуженого діяча мистецтв УРСР (1941), Народний артист СРСР (1943), Трудового Червоного Прапора (1938, 1946, 1952, 1960), удостоєний Державних премій СРСР (1941) і УРСР (1966).


Слайд #10
У Києві, за адресою вул. Софіївська, 16/16 з 1954 по 1973 роки жив і працював видатний радянський композитор, Герой соціалістичної праці, народний артист СРСР, академік АН УРСР Лев Миколайович Ревуцький
Зовнішній облік Ревуцького – як фізичне втілення національного генотипу – приваблював багатьох художників (І. Їжакевича, Г. Меліхова, І. Тартаковського (3 портрети), В. Виродову-Готьє, Н. Синишин) та скульпторів (О. Ковальова, В. Бородая). Встановлені пам’ятники на Байковому цвинтарі у Києві, перед будинком-музеєм В. С. Іржавця та горельєф на будинку, де жив композитор (Київ, вул. Софіївська, 16), виготовлені О. Ковальовим. 


Слайд #11
По смерті Ревуцького його іменем були названі Чернігівське музичне училище, Державна чоловіча хорова капела та музична школа № 5 (у Києві);
до 100-річчя митця було відкрито Меморіальний музей-садиба Л. Ревуцького у с. Іржавець, названо вулицю на Харківському масиві у Києві. По 2004 діяв Меморіальний кабінет-музей Ревуцького у Києві (вул. Софіївська, 16), яким опікувався син композитора Ревуцький Євген Львович (01.06.1919, м. Ічня тепер Черніг. обл. – 20.11.2006, Київ) – видатний вчений, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР у галузі медицини.


Слайд #12
Дякую за увагу!
Презентацію готувала
Учениця 10 – А класу
Кремнчуцького ліцею №30
Заікіна Анастасія