Презентація на тему «Комічне»

Комічне -  категорія естетики, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення 
Подмаркова Вікторія учениця 11-А класу

Гумореска -невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. Тут сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої естетичної критики у дотепній, парадоксальній, подеколи оксюморонній формі, в аспекті морально-етичних критеріїв, що унеможливлюють цинізм.
«Продай, милий, сиві бички,
Купи мені черевички,
Бо я панського роду,
Не ходила боса зроду!
Продай, милий, кіш пшона,
Купи горілки й вина,
Бо я панського роду,
П'ю горілку, як воду!»
(з української народної пісні)

Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.
Баба в церкві (Треба всюди приятеля мати)
 
Прийшла в церкву стара баба,Свічок накупила,Де була яка ікона,Всюди поліпила.
Іще пара остається,Де їх приліпити?..«Ага! – каже, — пошукаюСвятого Микити!»
Найшла баба і Микиту –Святий чорта ціпить!..Баба їдну йому ставить,Другу чорту ліпить…
Видять люди й розважають,Щоби не ліпила.Що ти, бабо, — кажуть, — робиш?Та ж то вража сила!..»
Але баба обернулась:«Не судіте, люди!Ніхто того не відає,Де по смерті буде…
Чи у небі, чи у пекліСкажуть вікувати;Треба всюди, добрі люди,Приятеля мати»
18 апреля 1858
Степан Руданський

Епігра́ма (грец. epigramma — напис) — жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом).
Куди сховаюсь од злобиІуди, Каїна і Хама?Куди подінусь од юрби«Патріотичного» Бедлама?Коли скотинячі лобиНе втне ні меч, ні епіграма!.. (М. Вороний)

Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору.
Бурле́ск — (фр. burlesque, італ. burla — жарт) стиль сатиричної літератури, в основі якого навмисна невідповідність між темою твору та мовними засобами, що створює комічний ефект, Наприклад «Енеїда» Котляревського на тему однойменої героїчної поеми Вергілія.
Травесті́я (від італ. travestire — перевдягати) — один із різновидів бурлескної, гумористичної поезії, в якому твір серйозного або й героїчного змісту та відповідної форми переробляється, «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів.
Першим явищем травестії вважається «Батрахоміомахія» — травестія на «Іліаду» Гомера, здійснена в античну добу Пігретом.

Памфле́т (ангЛ. pamflet від грец. pan — усе, phlego — палю) — різновид літературного чи публіцистичного твору, зазвичай спрямований проти політичного устрою в цілому чи окремої його частини, проти тої чи іншої соціальної групи, партії, управління тощо, найчастіше — через розкриття окремих їхніх представників.

Коме́дія (грец. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.

Буфонада (італ. buffonata) — блазенство, стиль комедії, побудований на прагненні виконавця максимально підкреслити зовнішні характерні ознаки персонажа, схильність до різких перебільшень (гротеску). Для цього виду комедії характерна утрирувано-комічна манера акторської гри, яка дуже часто залучає фізичне насильство або дії
Наприклад, коли актора б'ють сковородою по голові, або коли він наштовхується на повній швидкості на стіну

Фарс — театральна або кіно- комедія легкого змісту з лише зовнішніми комічними прийомами
Для фарсу характерні неправдоподібні парадоксальні ситуації, численні перебільшення, помилки визначення ідентичності особи, гра слів та вербальний гумор, фізичний гумор, зумисне використання абсурду та сильно стилізовані постанови.

Градація емоційного реагування на різні прояви комічного, його відношення до суспільного ідеалу передається в поняттях
«усмішка»
 «жарт»
 «гумор»
«гротеск»
«сарказм»
«карикатура»
«інвектива»
«іронія»
 «чорний гумор»

Жарт — фраза або параграф з гумористичним змістом. Може бути у формі невеликого оповідання або запитання. Жарти можуть використовувати іронію, сарказм, каламбур або інші подібні засоби.
Іро́нія— художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.
Гу́мор — Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури, або мистецтва, що використовує цей прийом
Карикатура — перекручений, перебільшений портрет людини чи події, що має за мету висміяти або дати інше зображення суб'єкта.
Чорний гумор — гумор з домішкою цинізму, комічний ефект якого полягає в глузуваннях над смертю, насильством, хворобами, фізичними каліцтвами або іншими «похмурими», макабричними темами
Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного
Сарказм — зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений презирства.
Інвекти́ва— форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу.