Презентація "Кіномистецтво"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Кіномистецтво"
Слайд #1


Слайд #2
Кіномистецтво — вид мистецтва, твори якого створюються за допомогою кінознімання реальних, спеціально інсценованих, або відтворених засобами анімації подій.
У кіномистецтві поєднуються естетичні властивості театру, літератури, образотворчного мистецтва та музики на основі властивих лише йому виражальних засобів, головне з яких фотографічна природа кінозображення та монтаж.
Виділяють п'ять видів кіномистецтва:
художнє або ігрове кіно, що засобами виконавської майстерності втілює твори кінодраматургії;
документальне кіно, матеріалом для якого є зйомка дійсних подій;
мультиплікаційне (анімаційне) кіно — вид кіномистецтва, що відображує дійсність за допомогою знятих на плівку малюнків або фотографій, об'ємних предметів;
кове кіно, що об'єднує в собі науково-популярне, науково-дослідне та техніко-пропагандистське кіно.
відеокліп — різновидність відеофільму, який характеризують швидкий монтаж, насиченість електронними спецефектами, лаконічність.


Слайд #3
Франція — батьківщина мистецтва кіно.
У 1895 р. французькими винахідниками братами Луї та Огюстом Люм’єр був запатентований новий технічний апарат, який здобув назву «кінематограф», що в перекладі з грецької означає «пишу рух».
Перший публічний платний кіносеанс відбувся в Парижі, у «Гран кафе» на бульварі Капуцинок 28 грудня 1895 р. Фільм складався зі сцен, що були зняті з натури: «Вихід робітників із фабрики Люм’єр», «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота», «Руйнування стіни», а також комічну сценку «Политий поливальник». Довжина кінострічки була 15—20 м, тривалість демонстрації — приблизно 1,5 хв. Сеанс мав колосальний успіх. Так брати Люм’єр започаткували кінодокументалістику.
Невелика довжина кінострічок була обумовлена технічною недосконалістю кіноапаратури. Однак вже у 1900 р. їх довжина збільшилася до 200—300 м, а тривалість демонстрації становила 15—20 хвилин. Удосконалення знімальної та проекційної техніки сприяло подальшому збільшенню довжини кінострічок, підвищенню якості та кількості художніх прийомів зйомки, акторської гри та режисури. Спочатку кінофільми були чорно-білими та німими. Щоб створити виразні образи, акторам того часу доводилося передавати свої думки, настрої та почуття через жести й міміку.


Слайд #4
Перший колір у кіно з’явився в 1925 р. у декількох епізодах фільму «Привид опери».


Слайд #5
У 1926 р. з’явився перший звуковий кінофільм — “Дон Жуан”. У ньому звучав записаний на плівку музичний супровід. Так кінематограф повністю сформувався як самостійний вид мистецтва. Поступово були вироблені притаманні лише йому художні засоби.


Слайд #6
Перші французькі кінострічки були переважно трюкові. Важлива роль належала автору «кінофесрій», засновнику ігрового кіно французькому режисеру Жоржу Мельєсу, який вже з 1896 р. почав знімати художні стрічки. До 1913 р. він зняв близько чотирьох тисяч кінофільмів. Режисер уперше почав застосовувати в кінематографі трюкові зйомки — способи зникнення і появи (макети, подвійну експозицію, комбіновані, сповільнені та прискорені зйомки тощо). Він зміг показати на екрані «привидів», птахів. Ж. Мельєс екранізував відомі опери «Фауст», «Севільський цирюльник», а також фантастичні фільми «Подорож на Місяць», «Подорож через неможливе» та кінофеерії «Червоний Капелюшок» і «Попелюшка».
Сучасний вигляд французького кіно сформувався вже після Другої світової війни, у період осмолення наслідків війни і німецької окупації. Після ряду антифашистських кінострічок у французькому кінематографі з’явився новий напрямок — гуманізм.
Наприкінці 1940-х — початку 1950-х pp. здобувають популярність блискучі актори: Жерар Філіп, Бурвіль, Жан Маре, Марі Казарес, Луї де Фюнес, Серж Реджані та інші. Після війни також отримали світову популярність найкращі екранізації французької класики: «Пермська обитель», «Червоне і чорне» тощо.
Саме в той час з’явилися й досі відомі фільми-мюзикли режисера Жака Демі — «Шербурзькі парасольки» і «Дівчата з Рошфора».


Слайд #7
«Шербурзькі парасольки»


Слайд #8
«Дівчата з Рошфора».


Слайд #9
Жерар Філіп та
Луї де Фюнес
Жан Маре та Бурвіль


Слайд #10
У 1960—1970-х pp. у французький кінематограф приходить ціла плеяда акторів, серед яких найбільш відомі — Жанна Моро, Жан-Поль Бельмондо, Жерар Депардье, Катрін Деньов, Ален Делон, Анні Жирардо. Стали популярними французькі коміки П’єр Рішар і Колюш.


Слайд #11
Сучасне французьке кіно — це дуже витончене кіно, в якому психологія та драматизм сюжету поєднуються з деякою пікантністю та художньою красою зйомок. Стиль визначають модні режисери Люк Бессон, Жан-П’єр Жене, Франсуа Озон, Філіпп Гаррель і популярні актори Жан Рено, Одрі Тоту, Софі Марсо, Крістіан Клав’е, Луї Гаррель, Матьє Кассовіц.
Крістіан Клав’е
Одрі Тоту


Слайд #12
Першим кінорежисером вважають Сесіля Блаунта де Міля, який раніше за всіх почав улаштовувати попередні перегляди фільмів, рекламувати кінозірок. Він першим з´явився на знімальному майданчику з мегафоном.