Презентація на тему «Індійський танець» (варіант 2)

Індійський танець

Індія - велика країна, і в ній живе велика кількість етнічних і лінгвістичних груп. У цій країні зустрічається величезна різноманітність і багатство народної музики і танців. У кожному штаті танцюють народні танці. У кожного танцю свій характер, свій костюм. Танці північних штатів дуже сильно відрізняються від танців півдня.

Традиція приписує танцю божественне походження.
Його творцем і першим виконавцем вважають бога Шиву

Народні танці тісно пов'язані з подіями життєвого циклу, з явищами природи. Народження, весілля, закінчення збору урожаю - ось найважливіші події, що супроводжуються виконанням танців

Танцювати в Індії уміють і люблять. Багато індійців в дитинстві навчаються якому-небудь стилю класичного танцю або грі на музичних інструментах, а народні танці танцюють практично всі.

Існують правила позицій ступнів. Танцівників навчають також спіралевидним рухам і стрибкам. Є правила (мудра і Хаста), що визначають мову рук, тулуба, плечей, передпліч, шиї. Існує 24 типи рухів однією кистю, 13 типів рухів двох кистей рук, 10 рухів руки цілком, 5 типів рухів для грудної клітки і по 5 типів для торсу, живота і стегон. Є типи рухів для брів, а також 36 типів поглядів.

АБЕТКА ТАНЦЮ
У ДАВНІХ ІНДІЙСЬКИХ ТРАКТАТАХ ПРОГОЛОШЕНО 108 ПОЗ ШИВИ,
ЩО ЗВУТЬСЯ КАРАНИ

МУДРИ
РІЗНОМАНІТНІ ПОЗИЦІЇ ПАЛЬЦІВ

ХАСТА-
ЖЕСТИ РУК

Головними аспектами всіх класичних стилів є нрітта і нрітья. Нрітта - це чистий технічний танець, позбавлений смислового навантаження.
Нрітья - сюжетний танець - включає також міміку і жестикуляцію.

РІЗНОВИДИ ІНДІЙСЬКОГО ТАНЦЮ
КЛАСИЧНИЙ
НАПІВКЛАСИЧНИЙ
НАРОДНИЙ
ЕСТРАДНИЙ
(КІНЕМАТОГРАФІЧНИЙ)
бхаратанатьям
катхак
катхакалі
маніпурі
кучипуді
одісси
мохініаттам

Найголовнішими стилями індійського класичного танцю є : Бхаратанатьям, Катхак, Катхакалі і Маніпурі

Бхаратанатьям
З усіх стилів індійського класичного танцю Бхаратнатьям вважається найдавнішим. Бхаратанатьям - танець-молитва, танець-розмова, виконувалися в храмах Шиви. Саме слово "Бхаратанатьям" перекладається як "індійський танець".  Всі рухи в Бхаратанатьям виконуються строго по геометричних траєкторіях, що додає танцю лінійність. Очі, голова і руки танцівниці наче малюють круги, прямі лінії і трикутники. В давнину ці рухи носили характер магічної дії.

Катхакалі - розповідь-мистецтво, пантомімічний танець-драма. За традицією виконавцями катхакалі можуть бути тільки чоловіки і виступи повинні бути груповими.

Маніпурі - танець, присвячений богу Крішні, зображує стосунки між богом Крішною і його дружиною Радха.Як правило, танець виконують чоловіки і жінки, перебуваючи в колі або півколі. Виконання супроводжується піснями з "Гіта Говінда".

Катхак - виконується під класичну музику хіндустані .У сольному виконанні катхак включає в себе малі композиції нрітта, кожна з яких виконується на певний ритм.

Естрадний танець (або кінотанець) з'явився одночасно з так званими «комерційними» фільмами. У тригодинних стрічках танцювально-музичні паузи допомагають збудувати сценарій.

Індійський танець тісно пов'язаний з проявом емоцій. Майже всі індійські танці виконуються босоніж - традиції, що прийшли з історії, оскільки в храм можна було заходити виключно босоніж.  
Індійський танець - це і духовна практика, і система управління власним тілом.
Індійський танець - видовище святкове і захоплююче, за яким стоять роки тренувань. На розучування танцювальних рухів йдуть 5-9 років.

Дякую за увагу!!!